Йова 33

¹ «Тож вислухай, о Іове, мою мову, | вважай на кожне моє слово.

² Оце уста мої я розтулюю, язик мій промовляє у гортані!

³ Серце моє повторить слова мудрі, | уста мої промовлять чисту правду.

⁴ Дух Божий творив мене, | і подув Всесильного мене оживлює.

⁵ Відказуй мені, коли можеш; | готуйся, стань проти мене!

⁶ Ось я, як ти, у Бога, | — теж утворений із глини.

⁷ Тим страх передо мною не буде тебе лякати, | моя рука не буде тяжіти над тобою.

⁸ Ти промовляв до вух моїх, | і голос я вчув твоїх слів:

⁹ Я чистий, без провини; | я бездоганний, вини в мені немає;

¹⁰ він же зачіпки шукає на мене, | за ворога собі мене вважає,

¹¹ ноги мої заковує в кайдани, | й усі кроки мої назирає!

¹² От у цьому, я відповім тобі, що ти слушности не маєш, | бо Бог є більший від людини.

¹³ Чого тобі на нього нарікати, що на всі твої слова він не відповідає?

¹⁴ Бог скаже раз, скаже й двічі, | та на те не вважають.

¹⁵ У сні, у нічному видінні, | коли глибокий сон на людей находить, | коли вони на ліжку засинають,

¹⁶ тоді розтулює він людям вухо | і втискає свою пересторогу,

¹⁷ щоб відвернути людину від якогось вчинку, | щоб від гордині мужа уберегти,

¹⁸ щоб душу його зберегти від Ями, | життя його від переходу підземеллям.

¹⁹ Бог його напоумлює хворобою на ложі | та безнастанним болем його костей,

²⁰ тож він відвертається від хліба, | й душа його від улюбленої страви.

²¹ Тіло його очевидячки марніє, | самі лиш кості видно.

²² Душа його зближається до Ями, | життя його — до місця, де померлі.

²³ Добре, коли є в когось ангел, | один на тисячу заступник, | щоб людині вказати її обов’язок,

²⁴ та змилуватись над ним і сказати: | „Звільни його, нехай не сходить в Яму! | Я знайшов бо викуп за його душу!

²⁵ Тіло його тоді стає свіжішим, ніж в юнака, | і він повертається знов до днів молодечих.

²⁶ До Бога молиться, і Бог його приймає, | і з радістю він дивиться на нього, | повертає йому його справедливість.

²⁷ І тоді той співає прилюдно й промовляє: | Згрішив я, кривду заподіяв, | та Бог не відплатив мені тим самим;

²⁸ він звільнив мою душу від переходу через Яму, | життя моє світ бачить.

²⁹ Отак усе оце творить Бог | двічі, тричі з людиною,

³⁰ щоб вирятувати її душу з Ями, | щоб світлом живих її освітлити.

³¹ Вважай же, Іове, та мене слухай; | мовчи, я буду говорити!

³² Відповідай, як маєш що сказати! | Кажи, я радий дати тобі слушність.

³³ А коли ні, ти мене слухай! | Мовчи, і я навчу тебе мудрости.“