Siracide 37

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Tous tes amis diront: “Moi aussi, je t’aime bien”, mais l’ami peut ne l’être que de nom.	1 Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.
2 N’est-ce pas tristesse mortelle quand un compagnon ou un ami se change en ennemi?	2 Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?
3 Ô mauvais désirs, d’où êtes-vous sortis pour couvrir la terre de tromperies?	3 О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?
4 Voyez ce compagnon qui profite de la bonne fortune de son ami: que vienne le malheur, il se tourne contre lui.	4 Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, — коли ж він у скруті, то стає проти нього!
5 Voyez ce compagnon qui souffre pour son ami tant qu’il y a profit pour son ventre: que vienne le danger, il ne pense qu’à se mettre à l’abri.	5 Товариш другові ради шлунка допомагає, — а битва настала, то й хапає він зброю!
6 Que ton cœur n’oublie pas ton ami, ne le laisse pas tomber si tu deviens riche.	6 Не забудь про друга, коли бій відбувається, — не губи про нього згадки, у достатках бувши.
7 Tout conseiller fait valoir son avis, mais plus d’un conseille dans son propre intérêt.	7 Кожен дорадник хвалить свою раду, — вже ж є й такий, що радить собі на користь.
8 Fais attention à qui te conseille: demande-toi d’abord de quoi il a besoin, car il parlera selon son intérêt. Peut-être cherche-t-il à te rouler.	8 Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, — він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,
9 “Ta décision est bonne” dira-t-il, puis il suivra l’affaire pour voir ce qui t’arrive.	9 а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» — щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.
10 Ne consulte pas celui qui n’a pas confiance en toi, cache tes intentions à ceux qui sont jaloux de toi.	10 Не радься того, хто з недовір’ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.
11 Ne consulte jamais une femme sur sa rivale, un lâche à propos de la guerre, un négociant pour un taux d’échange, un acheteur si tu vends, un jaloux s’il s’agit de reconnaissance, un égoïste s’il s’agit de bienfaisance, un paresseux pour quelque chose à faire, un ouvrier à la journée pour la fin du travail, un domestique fainéant pour une grosse besogne.	11 Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза — про воєнну справу, ані крамаря — про справи обміну, ані покупця — про справи продажу, ані заздрісного — про діло вдячности, ані жорстокого — про добродійство, ані ледачого — про будь-яку працю, ані наймита поденного — про закінчення роботи, ані раба лінивого — про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.
12 Mais cherche la compagnie d’un vrai croyant que tu sais respectueux des commandements, dont l’âme est proche de la tienne, et qui partagera ta souffrance si tu échoues.	12 Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.
13 Puis tiens-toi fermement à la décision qui naîtra de toi, car personne ne mérite davantage ta confiance.	13 Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.
14 Notre propre intuition voit parfois plus clair que les sept sentinelles qui veillent sur la hauteur.	14 Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.
15 Mais par-dessus tout prie le Très-Haut pour qu’il te mette dans le vrai..	15 Понад усі ж бо речі — до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.
16 Avant d’entreprendre, il faut penser; avant toute action il y a un projet.	16 Кожному ділу початок — слово: кожній дії передує — порада.
17 La décision peut s’orienter suivant quatre chemins:	17 Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:
18 le bien ou le mal, la vie ou la mort. C’est ta décision qui fait le choix.	18 добро і зло, життя і смерть, — а над ними язик завжди володіє.
19 Tel homme est bon pour instruire les autres, qui pour lui-même ne vaut rien.	19 Не один вправний — навчає багатьох, а для себе самого — геть непорадний.
20 Le beau parleur se fait détester: on le laissera mourir de faim.	20 Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,
21 Il n’a pas reçu la grâce qui vient du Seigneur: il est dépourvu de sagesse.	21 бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.
22 Mais d’autres ont en eux la sagesse; on peut leur faire confiance quand ils déversent les fruits de leur intelligence.	22 Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.
23 L’homme sage instruit son propre peuple: on peut se fier aux fruits de son intelligence.	23 Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.
24 L’homme sage est comblé de bénédictions, tous ceux qui le voient disent ses louanges.	24 Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, — величають щасливим.
25 Chacun ne vit qu’un certain nombre de jours, mais les jours d’Israël passeront toute mesure.	25 Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.
26 Le sage jouira de la confiance de son peuple, son nom vivra à jamais.	26 Мудрий здобуває довір’я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.
27 Mon enfant, vois toi-même ce qui te réussit: vois ce qui est mauvais pour toi et sache t’en priver.	27 Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.
28 Car tout ne convient pas à tous, et tout le monde ne s’accommode pas des mêmes choses.	28 Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.
29 N’abuse pas de tout ce qui te plaît, ne te jette pas sur la nourriture,	29 Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,
30 car trop manger rend malade, et la goinfrerie provoque l’indigestion.	30 бож ніяк не здорово — їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.
31 Beaucoup de gens sont morts de leurs excès, alors qu’en se modérant ils auraient prolongé leur vie.	31 З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе — життя своє продовжає.