Regum II 21

VULGATA	Біблія
1 Duodecim annorum erat Manasses cum regnare cœpisset, et quinquaginta quinque annis regnavit in Jerusalem : nomen matris ejus Haphsiba.	1 Було Манассії 20 років, як став царем, і царював він 55 років у Єрусалимі. Мати його звалась Хефціва.
2 Fecitque malum in conspectu Domini, juxta idola gentium quas delevit Dominus a facie filiorum Israël.	2 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, перейняв гидоти тих народів, що їх Господь прогнав перед синами Ізраїля.
3 Conversusque est, et ædificavit excelsa quæ dissipaverat Ezechias pater ejus : et erexit aras Baal, et fecit lucos sicut fecerat Achab rex Israël, et adoravit omnem militiam cæli, et coluit eam.	3 Він відбудував знов узвишшя, що батько його Єзекія зруйнував був, поставив жертовник Ваалові, зробив Ашеру, як робив Ахав, ізраїльський цар, і поклонявся усьому військові небесному, і служив йому.
4 Exstruxitque aras in domo Domini, de qua dixit Dominus : In Jerusalem ponam nomen meum.	4 Спорудив також жертовники й у Господньому храмі, що про нього Господь сказав: «В Єрусалимі покладу моє ім’я.»
5 Et exstruxit altaria universæ militiæ cæli in duobus atriis templi Domini.	5 Побудував в обох дворах Господнього храму жертовники всьому війську небесному.
6 Et traduxit filium suum per ignem : et ariolatus est, et observavit auguria, et fecit pythones, et aruspices multiplicavit, ut faceret malum coram Domino, et irritaret eum.	6 І провів сина свого через вогонь, і ворожив та віщував, і позаводив викликачів мертвих та знахурів; багато поганого чинив перед Господом, викликаючи його гнів.
7 Posuit quoque idolum luci quem fecerat, in templo Domini, super quod locutus est Dominus ad David, et ad Salomonem filium ejus : In templo hoc, et in Jerusalem quam elegi de cunctis tribubus Israël, ponam nomen meum in sempiternum.	7 Поставив тесаного боввана Ашери, що його зробив у храмі, що про нього говорив Господь Давидові й його синові Соломонові: «В цьому храмі й у Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім’я навіки.
8 Et ultra non faciam commoveri pedem Israël de terra quam dedi patribus eorum : si tamen custodierint opere omnia quæ præcepi eis, et universam legem quam mandavit eis servus meus Moyses.	8 Я не допущу більше, щоб нога Ізраїля блукала далеко від землі, яку я дав батькам їхнім, аби тільки вони дбали, щоб чинити, як я повелів їм, за законом, що заповідав їм слуга мій Мойсей.»
9 Illi vero non audierunt : sed seducti sunt a Manasse, ut facerent malum super gentes quas contrivit Dominus a facie filiorum Israël.	9 Та вони не послухали; а Манассія довів їх до того, що вони чинили гірше, ніж ті народи, що Господь вигубив був перед синами Ізраїля.
10 Locutusque est Dominus in manu servorum suorum prophetarum, dicens :	10 Тоді Господь промовив через своїх слуг пророків:
11 Quia fecit Manasses rex Juda abominationes istas pessimas, super omnia quæ fecerunt Amorrhæi ante eum, et peccare fecit etiam Judam in immunditiis suis :	11 «За те, що Манассія, юдейський цар, чинив такі гидоти, коїв понад усе те, що виробляли аморії, які були перед ним, і ввів у гріх своїми бовванами й Юду,
12 propterea hæc dicit Dominus Deus Israël : Ecce ego inducam mala super Jerusalem et Judam, ut quicumque audierit, tinniant ambæ aures ejus.	12 за те, — так говорить Господь, Бог Ізраїля, — я наведу на Єрусалим і на Юду таке лихо, що у кожного, хто про те почує, дзвенітиме в обох вухах.
13 Et extendam super Jerusalem funiculum Samariæ, et pondus domus Achab : et delebo Jerusalem, sicut deleri solent tabulæ : et delens vertam, et ducam crebrius stylum super faciem ejus.	13 Я протягну над Єрусалимом такий самий шнур, як над Самарією; таку саму вагу, як над домом Ахава. Я витру Єрусалим так, як витирають полумисок і, витерши, перевертають.
14 Dimittam vero reliquias hæreditatis meæ, et tradam eas in manus inimicorum ejus, eruntque in vastitatem, et in rapinam cunctis adversariis suis :	14 Я відкину останок мого спадкоємства й видам їх у руки їхніх ворогів; вони стануть здобиччю й лупом усіх своїх ворогів
15 eo quod fecerint malum coram me, et perseveraverint irritantes me, ex die qua egressi sunt patres eorum ex Ægypto usque ad hanc diem.	15 за те, що чинили зло в моїх очах і гнівили мене, з того часу, як їхні батьки вийшли з Єгипту аж по цей день.»
16 Insuper et sanguinem innoxium fudit Manasses multum nimis, donec impleret Jerusalem usque ad os : absque peccatis suis quibus peccare fecit Judam, ut faceret malum coram Domino.	16 Манассія пролив також дуже багато безвинної крови, так що сповнив нею Єрусалим від краю до краю, окрім тих гріхів, у які він увів Юду — чинити зло в очах Господніх.
17 Reliqua autem sermonum Manasse, ut universa quæ fecit, et peccatum ejus quod peccavit, nonne hæc scripta sunt in libro sermonum dierum regum Juda ?	17 Решта дій Манассії, усе, що він чинив, гріхи, яких він допустився, записані у літописній книзі юдейських царів.
18 Dormivitque Manasses cum patribus suis, et sepultus est in horto domus suæ, in horto Oza : et regnavit Amon filius ejus pro eo.	18 І спочив Манассія із своїми батьками, і поховали його в саду при його палаці, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Амон.
19 Viginti duorum annorum erat Amon cum regnare cœpisset : duobus quoque annis regnavit in Jerusalem : nomen matris ejus Messalemeth filia Harus de Jeteba.	19 Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Мешул-лемет, дочка Харуца, з Йотви.
20 Fecitque malum in conspectu Domini, sicut fecerat Manasses pater ejus.	20 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, як чинив батько його Манассія,
21 Et ambulavit in omni via per quam ambulaverat pater ejus, servivitque immunditiis quibus servierat pater ejus, et adoravit eas :	21 і ходив в усьому дорогою, якою ходив його батько, і служив бовванам, яким служив його батько, і поклонявся їм.
22 et dereliquit Dominum Deum patrum suorum, et non ambulavit in via Domini.	22 Він покинув Господа, Бога своїх предків, і не ходив Господньою дорогою.
23 Tetenderuntque ei insidias servi sui, et interfecerunt regem in domo sua.	23 Слуги Амона змовились проти нього й убили царя в його палаці.
24 Percussit autem populus terræ omnes qui conjuraverant contra regem Amon, et constituerunt sibi regem Josiam filium ejus pro eo.	24 Люди ж повбивали усіх тих, що були змовились проти царя Амона, й на місце його настановили царем його сина Йосію.
25 Reliqua autem sermonum Amon quæ fecit, nonne hæc scripta sunt in libro sermonum dierum regum Juda ?	25 Решта дій Амона, що він чинив, записані у літописній книзі юдейських царів.
26 Sepelieruntque eum in sepulchro suo, in horto Oza : et regnavit Josias filius ejus pro eo.	26 І поховали його в його гробі, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Йосія.