| 1 اضربوا بالبوق في صهيون صوّتوا في جبل قدسي. ليرتعد جميع سكان الارض لان يوم الرب قادم لانه قريب. | 1 Затрубіте в ріг на Сіоні, вдарте на моїй святій горі на тривогу! Нехай тремтять усі мешканці краю, бо надходить день Господній, бо він близько! |
| 2 يوم ظلام وقتام يوم غيم وضباب مثل الفجر ممتدا على الجبال. شعب كثير وقوي لم يكن نظيره منذ الازل ولا يكون ايضا بعده الى سني دور فدور. | 2 День темряви й пітьми, день хмари й густої мряки. Немов зірниця, розкидається по горах народ численний, сильний, якого не бувало споконвіку і після нього більш не буде аж до років найдальших родів. |
| 3 قدامه نار تأكل وخلفه لهيب يحرق. الارض قدامه كجنة عدن وخلفه قفر خرب ولا تكون منه نجاة. | 3 Поперед нього вогонь пожирає, а позад нього полум’я палить. Край мов райський сад, поперед нього, а позад нього — пустиня гола. Ніщо не може утекти від нього! |
| 4 كمنظر الخيل منظره ومثل الافراس يركضون. | 4 З виду він, наче коні, мов рисаки, — так вони женуться. |
| 5 كصريف المركبات على رؤوس الجبال يثبون. كزفير لهيب نار تأكل قشا. كقوم اقوياء مصطفين للقتال. | 5 Скачуть по верхів’ях гір із гуком, немов від колісниць, і з трісканням, неначе полум’я вогню палкого, що стерню пожирає, немов потужне військо, вишикуване до бою. |
| 6 منه ترتعد الشعوب. كل الوجوه تجمع حمرة. | 6 Побачать його — і тремтять народи, у всіх обличчя бліднуть. |
| 7 يجرون كابطال. يصعدون السور كرجال الحرب ويمشون كل واحد في طريقه ولا يغيّرون سبلهم. | 7 Вони кидаються, немов лицарі, лізуть на мури, мов вояки. Кожен своїм путтям прямує, ніхто з своєї стежки не звертає. |
| 8 ولا يزاحم بعضهم بعضا يمشون كل واحد في سبيله وبين الاسلحة يقعون ولا ينكسرون. | 8 Не штовхає один одного, кожен своїм шляхом простує. Вони кидаються крізь стріли, й це їм не шкодить. |
| 9 يتراكضون في المدينة يجرون على السور يصعدون الى البيوت يدخلون من الكوى كاللص. | 9 На місто нападають, біжать на мури, вдираються у доми, влізають через вікна, мов злодії. |
| 10 قدامه ترتعد الارض وترجف السماء. الشمس والقمر يظلمان والنجوم تحجز لمعانها. | 10 Земля трясеться перед ними, тремтить небо. Затьмарюються сонце й місяць, світло зір гасне. |
| 11 والرب يعطي صوته امام جيشه. ان عسكره كثير جدا. فان صانع قوله قوي لان يوم الرب عظيم ومخوف جدا فمن يطيقه | 11 Господь гримить перед своїм військом, бо його табір превеликий; бо сильний той, хто виконує його волю, бо великий день Господній і страшний вельми. Хто може його витримати? |
| 12 ولكن الآن يقول الرب ارجعوا اليّ بكل قلوبكم وبالصوم والبكاء والنوح. | 12 Але ще й тепер, — слово Господнє, — поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі. |
| 13 ومزقوا قلوبكم لا ثيابكم وارجعوا الى الرب الهكم لانه رؤوف رحيم بطيء الغضب وكثير الرأفة ويندم على الشر. | 13 Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа» Бога вашого, бо він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, — і уболіває над нещастям. |
| 14 لعله يرجع ويندم فيبقي وراءه بركة تقدمة وسكيبا للرب الهكم | 14 Хто зна, чи не пожаліє він знову і не залишить по собі благословення, офіри й ливні жертви Господеві, Богові вашому? |
| 15 اضربوا بالبوق في صهيون قدسوا صوما نادوا باعتكاف. | 15 Трубіть у ріг на Сіоні, призначте піст, скличте святкові збори! |
| 16 اجمعوا الشعب قدسوا الجماعة احشدوا الشيوخ اجمعوا الاطفال وراضعي الثدي ليخرج العريس من مخدعه والعروس من حجلتها. | 16 Зберіть народ, скличте громаду! Старих згромадьте, зберіть дітей і немовлят при грудях! Хай вийде молодий з покою свого, і молода — з комори. |
| 17 ليبك الكهنة خدام الرب بين الرواق والمذبح ويقولوا اشفق يا رب على شعبك ولا تسلم ميراثك للعار حتى تجعلهم الامم مثلا. لماذا يقولون بين الشعوب اين الههم | 17 Хай між притвором і між жертовником плачуть священики, слуги Господні, і нехай кажуть: «Пожалій, Господи, народ твій! Не видавай твою спадщину на наругу, щоб не глумилися над нею погани. Чому мали б між народами говорити: Де Бог їхній?» |
| 18 فيغار الرب لارضه ويرقّ لشعبه. | 18 Тоді Господь почав ревнувати за свій край і пощадив народ свій. |
| 19 ويجيب الرب ويقول لشعبه هانذا مرسل لكم قمحا ومسطارا وزيتا لتشبعوا منها ولا اجعلكم ايضا عارا بين الامم. | 19 І відповів Господь і сказав своєму народові: «Ось я пошлю вам хліб, вино й олію, і ви насититеся ними. Я вас не видам більш поганам на наругу. |
| 20 والشمالي ابعده عنكم واطرده الى ارض ناشفة ومقفرة مقدمته الى البحر الشرقي وساقته الى البحر الغربي فيصعد نتنه وتطلع زهمته لانه قد تصلّف في عمله | 20 Північного — я відверну від вас далеко, і прожену його в землю суху та спустошену: крило його переднє до східнього моря, а заднє — до західнього моря. І здійметься від нього сморід, і сопух піде від нього вгору, бо величався вельми.» |
| 21 لا تخافي ايتها الارض ابتهجي وافرحي لان الرب يعظّم عمله. | 21 Не бійся, краю! Радуйся й веселися, бо Господь учинив велике! |
| 22 لا تخافي يا بهائم الصحراء فان مراعي البرية تنبت لان الاشجار تحمل ثمرها التينة والكرمة تعطيان قوتهما. | 22 Не бійтеся, тварини в полі, бо пасовиська у степу зазеленіли знову, бо дерево приносить плід свій, смоківниця й виноград дають урожай свій. |
| 23 ويا بني صهيون ابتهجوا وافرحوا بالرب الهكم لانه يعطيكم المطر المبكر على حقه وينزل عليكم مطرا مبكرا ومتأخرا في اول الوقت | 23 Сини Сіону, радуйтеся й веселіться Господом, Богом вашим, бо він дає вам раннього дощу по правді; він посилає дощ вам, дощ ранній і дощ пізній, як і перше. |
| 24 فتملأ البيادر حنطة وتفيض حياض المعاصر خمرا وزيتا. | 24 Токи будуть пшениці повні, а тискарні будуть переливатись вином та олією. |
| 25 واعوض لكم عن السنين التي اكلها الجراد الغوغاء والطيّار والقمص جيشي العظيم الذي ارسلته عليكم. | 25 Я поверну вам ті роки, які пожерла сарана, черва, хробаки та гусіль, — моє велике військо, що я на вас наслав був. |
| 26 فتأكلون اكلا وتشبعون وتسبّحون اسم الرب الهكم الذي صنع معكم عجبا ولا يخزى شعبي الى الابد. | 26 Ви їстимете досхочу, донаситу, і славитимете ім’я Господа, Бога вашого, що так учинив дивно з вами. Народ мій не зазнає сорому ніколи. |
| 27 وتعلمون اني انا في وسط اسرائيل واني انا الرب الهكم وليس غيري ولا يخزى شعبي الى الابد. | 27 Ви зрозумієте, що я посеред Ізраїля і що я — Господь, Бог ваш, і іншого немає. Народ мій не зазнає сорому повіки. |
| 28 ويكون بعد ذلك اني اسكب روحي على كل بشر فيتنبأ بنوكم وبناتكم ويحلم شيوخكم احلاما ويرى شبابكم رؤى. | |
| 29 وعلى العبيد ايضا وعلى الإماء اسكب روحي في تلك الايام | |
| 30 واعطي عجائب في السماء والارض دما ونارا واعمدة دخان. | |
| 31 تتحول الشمس الى ظلمة والقمر الى دم قبل ان يجيء يوم الرب العظيم المخوف. | |
| 32 ويكون ان كل من يدعو باسم الرب ينجو. لانه في جبل صهيون وفي اورشليم تكون نجاة. كما قال الرب. وبين الباقين من يدعوه الرب | |
