Qoelet (جامعة) 5

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 احفظ قدمك حين تذهب الى بيت الله فالاستماع اقرب من تقديم ذبيحة الجهال لانهم لا يبالون بفعل الشر.	1 Не квапся устами твоїми, і серце твоє хай не спішиться вимовляти слово перед Богом, бо Бог на небі, а ти на землі: тим слів твоїх нехай буде мало.
2 لا تستعجل فمك ولا يسرع قلبك الى نطق كلام قدام الله. لان الله في السموات وانت على الارض فلذلك لتكن كلماتك قليلة.	2 Від багатьох клопотів походять сни, а від сили слів — дурні розмови.
3 لان الحلم يأتي من كثرة الشغل وقول الجهل من كثرة الكلام.	3 Коли ти обречешся обітом перед Богом, не гайсь його виконати: Бог бо не любить дурнів; що обіцяв ти, те виконай.
4 اذا نذرت نذرا لله فلا تتأخر عن الوفاء به. لانه لا يسرّ بالجهال. فاوف بما نذرته.	4 Ліпше тобі не обрікатись, ніж обректись і не виконати.
5 ان لا تنذر خير من ان تنذر ولا تفي.	5 Не давай твоїм устам уводити тебе в провину і не кажи перед посланцем: це сталось, мовляв необачно, — щоб Бог не розгнівивсь на твоє слово і діло рук твоїх не знищив.
6 لا تدع فمك يجعل جسدك يخطئ. ولا تقل قدام الملاك انه سهو. لماذا يغضب الله على قولك ويفسد عمل يديك.	6 Бо де багато снів і де багато слів — там марнота. Ти ж бійся — Бога.
7 لان ذلك من كثرة الاحلام والاباطيل وكثرة الكلام. ولكن اخش الله	7 Як побачиш у якійнебудь країні, що вбогого гноблять та ґвалтують суд і правду, то не дивуйся тому, бо над високим чатує вищий, а над ними ще вищий.
8 ان رأيت ظلم الفقير ونزع الحق والعدل في البلاد فلا ترتع من الأمر. لان فوق العالي عاليا يلاحظ والاعلى فوقهما.	8 Користь для краю в усьому — цар, який дбає про оброблені поля.
9 ومنفعة الارض للكل. الملك مخدوم من الحقل.	9 Хто любить гроші, не має їх досить; а хто любить достатки, ніякої користи з них не має. Це теж марнота.
10 من يحب الفضة لا يشبع من الفضة ومن يحب الثروة لا يشبع من دخل. هذا ايضا باطل.	10 Множаться статки, множаться й ті, що їх поїдають; і яка користь тому, хто їх має, крім хіба-що тієї, що дивиться на них очима?
11 اذا كثرت الخيرات كثر الذين يأكلونها واي منفعة لصاحبها الا رؤيتها بعينيه.	11 Солодкий сон робітника, чи з’їсть багато він, а чи мало; багатого ж пересит не дає йому заснути.
12 نوم المشتغل حلو ان اكل قليلا او كثيرا ووفر الغني لا يريحه حتى ينام.	12 Є наболіле лихо, що я бачив під сонцем: багатство, що зберігається власником йому ж на шкоду.
13 يوجد شر خبيث رأيته تحت الشمس. ثروة مصونة لصاحبها لضرره.	13 І пропадає те багатство через якусь лиху пригоду, і як народжується в нього син, не має він у руках нічого.
14 فهلكت تلك الثروة بامر سيء ثم ولد ابنا وما بيده شيء.	14 Як вийшов з лона матері своєї нагий, так і повернеться; нічого не візьме за свою працю, щоб понести в руці з собою.
15 كما خرج من بطن امه عريانا يرجع ذاهبا كما جاء ولا يأخذ شيئا من تعبه فيذهب به في يده.	15 Це теж болюче лихо: яким прийшов, таким і відійде! Яка ж йому користь, що працював на вітер?
16 وهذا ايضا مصيبة رديئة. في كل شيء كما جاء هكذا يذهب فايّة منفعة له للذي تعب للريح.	16 Та ще й до того увесь свій вік провів у темряві, в журбі, у великім гніві, у болях та досаді.
17 ايضا يأكل كل ايامه في الظلام ويغتم كثيرا مع حزن وغيظ	17 Ось що я визнаю за добре, за слушну річ для людини: їсти й пити та заживати собі добра з усієї праці, якою людина трудиться під сонцем за час свого життя, що Бог дає їй: така бо вже її доля.
18 هوذا الذي رأيته انا خيرا الذي هو حسن. ان يأكل الانسان ويشرب ويرى خيرا من كل تعبه الذي يتعب فيه تحت الشمس مدة ايام حياته التي اعطاه الله اياها لانه نصيبه.	18 Також кожен чоловік, якому Бог дає багатство й достатки, дозволяє їх споживати, брати з них свою частку та при своїй праці веселитись, — і це дар Божий.
19 ايضا كل انسان اعطاه الله غنى ومالا وسلّطه عليه حتى ياكل منه وياخذ نصيبه ويفرح بتعبه فهذا هو عطية الله.	19 Такий не згадує багато про дні свого життя, бо Бог займає його радістю свого серця.
20 لانه لا يذكر ايام حياته كثيرا لان الله ملهيه بفرح قلبه