2 Corinthians 11

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 I wish that you would endure a small amount of my foolishness, so as to bear with me.	1 О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите.
2 For I am jealous toward you, with the jealousy of God. And I have espoused you to one husband, offering you as a chaste virgin to Christ.	2 Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові.
3 But I am afraid lest, as the serpent led astray Eve by his cleverness, so your minds might be corrupted and might fall away from the simplicity which is in Christ.	3 Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа.
4 For if anyone arrives preaching another Christ, one whom we have not preached; or if you receive another Spirit, one whom you have not received; or another Gospel, one which you have not been given: you might permit him to guide you.	4 Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, — ви б радо терпіли.
5 For I consider that I have done nothing less than the great Apostles.	5 Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»!
6 For although I may be unskilled in speech, yet I am not so in knowledge. But, in all things, we have been made manifest to you.	6 Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.
7 Or did I commit a sin by humbling myself so that you would be exalted? For I preached the Gospel of God to you freely.	7 Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, — вам бо проповідував даром Євангелію Божу?
8 I have taken from other churches, receiving a stipend from them to the benefit of your ministry.	8 Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити.
9 And when I was with you and in need, I was burdensome to no one. For the brothers who came from Macedonia supplied whatever was lacking to me. And in all things, I have kept myself, and I will keep myself, from being burdensome to you.	9 І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі.
10 The truth of Christ is in me, and so this glorying shall not be broken away from me in the regions of Achaia.	10 Як істина Христова, що в мені, — цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських!
11 Why so? Is it because I do not love you? God knows I do.	11 Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає.
12 But what I am doing, I will continue to do, so that I may take away an opportunity from those who desire an opportunity by which they may glory, so as to be considered to be like us.	12 А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться.
13 For false apostles, such as these deceitful workers, are presenting themselves as if they were Apostles of Christ.	13 Оті бо — то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових.
14 And no wonder, for even Satan presents himself as if he were an Angel of light.	14 Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла.
15 Therefore, it is no great thing if his ministers present themselves as if they were ministers of justice, for their end shall be according to their works.	15 Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.
16 I say again. And let no one consider me to be foolish. Or, at least, accept me as if I were foolish, so that I also may glory a small amount.	16 Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
17 What I am saying is not said according to God, but as if in foolishness, in this matter of glorying.	17 Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.
18 Since so many glory according to the flesh, I will glory also.	18 Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,
19 For you freely accept the foolish, though you yourselves claim to be wise.	19 бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні!
20 For you permit it when someone guides you into servitude, even if he devours you, even if he takes from you, even if he is extolled, even if he strikes you repeatedly on the face.	20 Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об’їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б’є вас в обличчя!
21 I speak according to disgrace, as if we had been weak in this regard. In this matter, (I speak in foolishness) if anyone dares, I dare also.	21 На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, — говорю мов безумний! — я також можу її виявити.
22 They are Hebrews; so am I. They are Israelites; so am I. They are the offspring of Abraham; so am I.	22 Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!
23 They are the ministers of Christ (I speak as if I were less wise); more so am I: with many more labors, with numerous imprisonments, with wounds beyond measure, with frequent mortifications.	23 Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.
24 On five occasions, I received forty stripes, less one, from the Jews.	24 Від юдеїв я прийняв п’ять раз по сорок (ударів) без одного;
25 Three times, I was beaten with rods. One time, I was stoned. Three times, I was shipwrecked. For a night and a day, I was in the depths of the sea.	25 тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.
26 I have made frequent journeys, through dangerous waters, in danger of robbers, in danger from my own nation, in danger from the Gentiles, in danger in the city, in danger in the wilderness, in danger in the sea, in danger from false brothers,	26 У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;
27 with hardships and difficulties, with much vigilance, in hunger and thirst, with frequent fasts, in cold and nakedness,	27 у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!
28 and, in addition to these things, which are external: there is my daily earnestness and solicitude for all the churches.	28 Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка — журба про всі Церкви!
29 Who is weak, and I am not weak? Who is scandalized, and I am not being burned?	29 Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?
30 If it is necessary to glory, I will glory of the things that concern my weaknesses.	30 Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.
31 The God and Father of our Lord Jesus Christ, who is blessed forever, knows that I am not lying.	31 Бог і Отець Господа Ісуса, — благословен вовіки! — знає, що я не говорю неправди.
32 At Damascus, the governor of the nation under Aretas the king, watched over the city of the Damascenes, so as to apprehend me.	32 В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;
33 And, through a window, I was let down along the wall in a basket; and so I escaped his hands.	33 та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук.