1 Samuel 26

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Men from Ziph came to Saul in Gibeah, reporting that David was hiding on the hill of Hachilah at the edge of the wasteland.	1 Прийшли зіфії з Гівеа до Саула та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається на Хахіла-горбі, на краю пустині?»
2 So Saul went off down to the desert of Ziph with three thousand picked men of Israel, to search for David in the desert of Ziph.	2 Зібрався Саул і з трьома тисячами чоловік, найдобірнішими з Ізраїля, пішов у Зіф-пустиню шукати там Давида.
3 Saul camped beside the road on the hill of Hachilah, at the edge of the wasteland. David, who was living in the desert, saw that Saul had come into the desert after him	3 Саул отаборився на Хахіла-горбі, що на краю пустині, при дорозі, а Давид сидів у пустині. Побачивши ж, що Саул прийшов за ним у пустиню,
4 and sent out scouts, who confirmed Saul's arrival.	4 вислав Давид вивідачів і довідався, що Саул справді прибув.
5 David himself then went to the place where Saul was encamped and examined the spot where Saul and Abner, son of Ner, the general, had their sleeping quarters. Saul's were within the barricade, and all his soldiers were camped around him.	5 Устав тоді він і прийшов на місце, де Саул отаборився. Бачив Давид те місце, де спав Саул і Авнер, син Нера, начальник його війська: Саул спав серед табору, а люди порозлягались круг нього.
6 David asked Ahimelech the Hittite, and Abishai, son of Zeruiah and brother of Joab, "Who will go down into the camp with me to Saul?" Abishai replied, "I will."	6 Давид звернувсь до Ахімелеха, хеттита, та до Авішая, сина Церуї, брата Йоава, кажучи: «Хто піде зо мною до Саула в табір?» І каже Авішай: «Я піду з тобою!»
7 So David and Abishai went among Saul's soldiers by night and found Saul lying asleep within the barricade, with his spear thrust into the ground at his head and Abner and his men sleeping around him.	7 Прийшли Давид і Авішай І уночі до війська; Саул же лежав посеред табору в сні, а спис його стремить у землі в головах у нього. Авнер же й люди лежать навколо нього.
8 Abishai whispered to David: "God has delivered your enemy into your grasp this day. Let me nail him to the ground with one thrust of the spear; I will not need a second thrust!"	8 Тоді Авішай і каже до Давида: «Сьогодні Господь видав твого ворога тобі в руки. Тому дозволь, я пристромлю його за одним ударом до землі його ж власним списом! Не треба буде вдаряти вдруге!»
9 But David said to Abishai, "Do not harm him, for who can lay hands on the LORD'S anointed and remain unpunished?	9 Давид же відповів Авішаєві: «Не вбивай його! Хто бо коли наклав руку на Господнього помазаника і зоставсь безвинним?»
10 As the LORD lives," David continued, "it must be the LORD himself who will strike him, whether the time comes for him to die, or he goes out and perishes in battle.	10 Далі Давид сказав: «Так певно, як живе Господь: хай Господь сам його поб’є: або на нього його час настане й він умре, або двигнеться в похід і поляже;
11 But the LORD forbid that I touch his anointed! Now take the spear which is at his head and the water jug, and let us be on our way."	11 мене ж нехай Господь боронить, щоб я наклав руку на помазаника Господнього. Ти ж візьми списа, що в головах у нього, і кінву з водою, та й ходімо.»
12 So David took the spear and the water jug from their place at Saul's head, and they got away without anyone's seeing or knowing or awakening. All remained asleep, because the LORD had put them into a deep slumber.	12 І Давид узяв списа й кінву з водою, що були в головах у Саула, та й пішли собі, й ніхто не бачив, ніхто не знав, і ніхто не прокинувсь; усі спали, бо всіх пойняв глибокий сон від Господа.
13 Going across to an opposite slope, David stood on a remote hilltop at a great distance from Abner, son of Ner, and the troops.	13 Тоді Давид перейшов на другий бік, став на верху гори здалека, так що між ними був великий простір,
14 He then shouted, "Will you not answer, Abner?" And Abner answered, "Who is it that calls me?"	14 і кликнув Давид до людей та до Авнера, сина Нера: «Не відкликнешся, Авнере?» Авнер же відповів, кажучи: «Хто ти такий, що мене кличеш?»
15 David said to Abner: "Are you not a man whose like does not exist in Israel? Why, then, have you not guarded your lord the king when one of his subjects went to kill the king, your lord?	15 Давид так до Авнера: «Чи ти ж не муж? Хто тобі рівний в Ізраїлі? Чому ж ти не стеріг твого пана — царя? Он хтось із людей пробрався, щоб убити царя, твого пана.
16 This is no creditable service you have performed. As the LORD lives, you people deserve death because you have not guarded your lord, the LORD'S anointed. Go, look: where are the king's spear and the water jug that was at his head?"	16 Недобра то річ, що ти вдіяв! Так певно, як живе Господь! Ви заслужили смерть, що ви не стерегли вашого пана, Господнього помазаника. Глянь лишень, де царський спис і кінва з водою, що були в головах у нього!»
17 Saul recognized David's voice and asked, "Is that your voice, my son David?" David answered, "Yes, my lord the king."	17 Впізнав Саул голос Давида й каже: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» «Так! — каже Давид, — це мій голос, мій пане, царю.»
18 He continued: "Why does my lord pursue his servant? What have I done? What evil do I plan?	18 Та й каже далі: «Чого мій пан переслідує свого слугу? Що я вчинив? Чим я провинився?
19 Please, now, let my lord the king listen to the words of his servant. If the LORD has incited you against me, let an offering appease him; but if men, may they be cursed before the LORD, because they have exiled me so that this day I have no share in the LORD'S inheritance, but am told: 'Go serve other gods!'	19 Нехай же мій пан цар вислухає тепер слова свого слуги: якщо Господь настроїв тебе проти мене, хай буде йому приємна пахуча офіра; а коли люди, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнім, бо вони вигнали мене сьогодні, щоб я не мав части в спадкоємстві Господнім, кажучи: Йди, служи чужим богам!
20 Do not let my blood flow to the ground far from the presence of the LORD. For the king of Israel has come out to seek a single flea as if he were hunting partridge in the mountains."	20 Нехай же моя кров не проллється на землю далеко від лиця Господнього! Оце бо цар Ізраїля вийшов чигати на мою душу, як уганяють за куріпкою по горах.»
21 Then Saul said: "I have done wrong. Come back, my son David, I will not harm you again, because you have held my life precious today. Indeed, I have been a fool and have made a serious mistake."	21 Саул сказав: «Згрішив я! Вернись назад, мій сину, Давиде, зла тобі більш не заподію, тому що душа моя була тобі такою дорогою нині. Я вчинив по-дурному і тяжко провинився!»
22 But David answered: "Here is the king's spear. Let an attendant come over to get it.	22 А Давид відповів: «Ось тут царський спис: нехай хтось із молодців прийде сюди й візьме.
23 The LORD will reward each man for his justice and faithfulness. Today, though the LORD delivered you into my grasp, I would not harm the LORD'S anointed.	23 Господь заплатить кожному по його справедливості й його вірності: сьогодні Господь видав був тебе в мої руки, та я не хотів накласти руки на помазаника Господнього.
24 As I valued your life highly today, so may the LORD value my life highly and deliver me from all difficulties."	24 Як дорога була мені твоя душа сьогодні, так нехай моя душа буде дорога Господеві, й нехай він визволить мене від усякої напасти.»
25 Then Saul said to David: "Blessed are you, my son David! You shall certainly succeed in whatever you undertake." David went his way, and Saul returned to his home.	25 І сказав Саул до Давида: «Благословенний ти, сину мій, Давиде! Ти й діло зробиш і певно зможеш доконати.» І пішов Давид своєю дорогою, а Саул повернувсь додому.