Joshua 14

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Here follow the portions which the Israelites received in the land of Canaan. Eleazar the priest, Joshua, son of Nun, and the heads of families in the tribes of the Israelites determined	1 От що одержали сини Ізраїля в Ханаан-землі в уділі, що їх поділили між ними Єлеазар священик, Ісус Навин та старші родів у колінах Ізраїля.
2 their heritage by lot, in accordance with the instructions the LORD had given through Moses concerning the remaining nine and a half tribes.	2 Приділили вони їм уділи жеребом, як наказав Господь через Мойсея, для дев’ятьох колін і півколіна,
3 For to two and a half tribes Moses had already given a heritage beyond the Jordan; and though the Levites were given no heritage among the tribes,	3 бо двом колінам і півколіну дав був Мойсей наділи по тім боці Йордану, а левітам не дав ніякого наділу між ними.
4 the descendants of Joseph formed two tribes, Manasseh and Ephraim. The Levites themselves received no share of the land except cities to live in, with their pasture lands for the cattle and flocks.	4 Від синів Йосифа пішло двоє колін, Манассії та Ефраїма, а левітам не дали ніякої частки в краю, тільки міста, щоб у них жити, та пасовись ка, що належали до них, для стад їхніх та для отар їхніх.
5 Thus, in apportioning the land, did the Israelites carry out the instructions of the LORD to Moses.	5 Як заповідав Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля, і поділили землю.
6 When the Judahites came up to Joshua in Gilgal, the Kenizzite Caleb, son of Jephunneh, said to him: "You know what the LORD said to the man of God, Moses, about you and me in Kadesh-barnea.	6 Тоді сини Юди приступили до Ісуса в Гілгалі, і Калев, син Єфунне, кенізій, промовив до нього: «Ти знаєш, що сказав Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барне.
7 I was forty years old when the servant of the LORD, Moses, sent me from Kadesh-barnea to reconnoiter the land; and I brought back to him a conscientious report.	7 І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.
8 My fellow scouts who went up with me discouraged the people, but I was completely loyal to the LORD, my God.	8 І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.
9 On that occasion Moses swore this oath, 'The land where you have set foot shall become your heritage and that of your descendants forever, because you have been completely loyal to the LORD, my God.'	9 Того дня Мойсей заклявсь так: Земля, по якій ступали твої ноги, буде тобі й твоїм нащадкам у спадщину повіки, бо ти був цілковито слухняним супроти Господа, Бога мого.
10 Now, as he promised, the LORD has preserved me while Israel was journeying through the desert, for the forty-five years since the LORD spoke thus to Moses; and although I am now eighty-five years old,	10 Оце ж Господь зберіг мене живим, за своїм словом, отих сорок п’ять років від того часу, як він сказав Мойсеєві це слово, тим часом як Ізраїль блукав у пустині. І ось тепер мені вісімдесят п’ять років;
11 I am still as strong today as I was the day Moses sent me forth, with no less vigor whether for war or for ordinary tasks.	11 але я й досі почуваю себе таким сильним, як і тоді, коли Мойсей посилав мене на розглядини. Як бувало колись, так і нині моя снага така сама, чи то як треба воювати, чи то сюди або туди ходити.
12 Give me, therefore, this mountain region which the LORD promised me that day, as you yourself heard. True, the Anakim are there, with large fortified cities, but if the LORD is with me I shall be able to drive them out, as the LORD promised."	12 Тож дай мені тепер цю гору, що Господь того дня був говорив про неї, бо ти чув того дня, що там живуть анакії, й міста там великі та укріплені; та, може, Господь буде зо мною, і я вижену їх, як Господь сказав був.»
13 Joshua blessed Caleb, son of Jephunneh, and gave him Hebron as his heritage.	13 Благословив його Ісус і дав Хеврон Калевові, синові Єфунне, в наділ.
14 Therefore Hebron remains the heritage of the Kenizzite Caleb, son of Jephunneh, to the present day, because he was completely loyal to the LORD, the God of Israel.	14 Тим то й діставсь Хеврон Калевові, синові Єфунне, кенізієві, в спадщину по цей день, бо він був повнотою слухняним супроти Господа, Бога Ізраїля.
15 Hebron was formerly called Kiriath-arba, for Arba, the greatest among the Anakim. And the land enjoyed peace.	15 Хеврон же звався перше Кіріят-Арба; Арба був найбільшим з анакіїв. І втихомирилась від війни земля.