2 Corinthians 2

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 For I decided not to come to you again in painful circumstances.	1 Я постановив собі не приходити до вас знов у смутку;
2 For if I inflict pain upon you, then who is there to cheer me except the one pained by me?	2 бо коли я вам завдаю смутку, то хто мене розвеселить, як не той, що зазнає від мене смутку?
3 And I wrote as I did so that when I came I might not be pained by those in whom I should have rejoiced, confident about all of you that my joy is that of all of you.	3 Тож, написав я те, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, від яких мені належалася б радість; бо я відносно вас певний, що моя радість — радість усіх вас.
4 For out of much affliction and anguish of heart I wrote to you with many tears, not that you might be pained but that you might know the abundant love I have for you.	4 З великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози — не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любов надмірну.
5 If anyone has caused pain, he has caused it not to me, but in some measure (not to exaggerate) to all of you.	5 Коли ж хтось і засмутив, не мене засмутив, але — щоб не перебільшувати — почасти вас усіх.
6 This punishment by the majority is enough for such a person,	6 Досить такому тієї кари, яку наклала більшість;
7 so that on the contrary you should forgive and encourage him instead, or else the person may be overwhelmed by excessive pain.	7 так що, навпаки, краще вам простити та втішити, щоб надто великий смуток не зламав такого.
8 Therefore, I urge you to reaffirm your love for him.	8 Тому благаю вас: Покажіть йому любов.
9 For this is why I wrote, to know your proven character, whether you were obedient in everything.	9 На те бо я і написав вам, щоб випробувати вас, чи ви слухняні в усьому.
10 Whomever you forgive anything, so do I. For indeed what I have forgiven, if I have forgiven anything, has been for you in the presence of Christ,	10 Кому, отже, прощаєте, то і я прощаю; бо коли я простив, — оскільки мав я щось прощати, — то ради вас зробив те перед обличчям Христовим,
11 so that we might not be taken advantage of by Satan, for we are not unaware of his purposes.	11 щоб нам не впасти жертвою сатани, бо задуми його нам добре відомі.
12 When I went to Troas for the gospel of Christ, although a door was opened for me in the Lord,	12 Прибув ото я в Троаду, щоб проповідувати Євангелію Христову; та хоч двері були мені відчинені в Господі,
13 I had no relief in my spirit because I did not find my brother Titus. So I took leave of them and went on to Macedonia.	13 я не мав спокою для свого духа, бо не знайшов там Тита, брата мого, і, попрощавшися з ними, пішов у Македонію.
14 But thanks be to God, who always leads us in triumph in Christ and manifests through us the odor of the knowledge of him in every place.	14 А Богові подяка, який у Христі завжди веде нас у своїм переможнім почеті й через нас на кожному місці виливає запахущість свого знання.
15 For we are the aroma of Christ for God among those who are being saved and among those who are perishing,	15 Бо ми для Бога — пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть.
16 to the latter an odor of death that leads to death, to the former an odor of life that leads to life. Who is qualified for this?	16 Для одних запах, що від смерти веде до смерти, а для інших — запах, що від життя веде до життя. Хто, отже, здатний до цього?
17 For we are not like the many who trade on the word of God; but as out of sincerity, indeed as from God and in the presence of God, we speak in Christ.	17 Ми не такі, як багато інших, що торгують словом Божим; ми щиро, ми від Бога говоримо, перед Богом, у Христі.