Acts of the Apostles 21

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 When we had taken leave of them we set sail, made a straight run for Cos, and on the next day for Rhodes, and from there to Patara.	1 І розлучившися з ними, ми попливли простою дорогою і прибули на Кос, а другого дня на Родос, звідси ж — у Патару.
2 Finding a ship crossing to Phoenicia, we went on board and put out to sea.	2 Найнявши корабель, що плив у Фінікію, ми сіли і попливли.
3 We caught sight of Cyprus but passed by it on our left and sailed on toward Syria and put in at Tyre where the ship was to unload cargo.	3 Коли виринув перед нами Кіпр, ми лишили його ліворуч і попливли в Сирію та й пристали до Тиру, бо там мав корабель скинути вантаж.
4 There we sought out the disciples and stayed for a week. They kept telling Paul through the Spirit not to embark for Jerusalem.	4 А знайшовши учнів, ми перебули там сім день. Вони під впливом Духа говорили Павлові не йти в Єрусалим.
5 At the end of our stay we left and resumed our journey. All of them, women and children included, escorted us out of the city, and after kneeling on the beach to pray,	5 Коли скінчились нам дні побуту, ми вирушили, і як ми йшли, то нас проводжали всі з жінками і дітьми аж за місто. На березі ми стали на коліна і помолилися.
6 we bade farewell to one another. Then we boarded the ship, and they returned home.	6 Потім поцілували ми одні одних на прощання і сіли на корабель; вони ж вернулися додому.
7 We continued the voyage and came from Tyre to Ptolemais, where we greeted the brothers and stayed a day with them.	7 А ми, скінчивши плавбу, прибули з Тиру у Птолемаїду і, привітавши братів, перебули в них один день.
8 On the next day we resumed the trip and came to Caesarea, where we went to the house of Philip the evangelist, who was one of the Seven, and stayed with him.	8 На другий день ми далі вибралися у дорогу і, прибувши в Кесарію, увійшли в дім Филипа євангелиста, одного з сімох, і зосталися в нього.
9 He had four virgin daughters gifted with prophecy.	9 Було ж у нього четверо дочок-дівчат, які пророкували.
10 We had been there several days when a prophet named Agabus came down from Judea.	10 І коли ми більше днів перебули, якийсь пророк, Агав на ім’я, прибув з Юдеї.
11 He came up to us, took Paul's belt, bound his own feet and hands with it, and said, "Thus says the holy Spirit: This is the way the Jews will bind the owner of this belt in Jerusalem, and they will hand him over to the Gentiles."	11 Він прийшов до нас і, взявши пояс Павла, зв’язав собі руки й ноги та й мовив: «Святий Дух каже це: Отак юдеї зв’яжуть В Єрусалимі того чоловіка, що йому належить цей пояс, і видадуть в руки поган.»
12 When we heard this, we and the local residents begged him not to go up to Jerusalem.	12 Коли ми це почули, заходилися просити, ми й тамошні, щоб він не йшов до Єрусалиму.
13 Then Paul replied, "What are you doing, weeping and breaking my heart? I am prepared not only to be bound but even to die in Jerusalem for the name of the Lord Jesus."	13 Тоді Павло озвався: «Що ви робите, плачучи і надриваючи моє серце? Таж я готовий не тільки бути зв’язаний, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса.»
14 Since he would not be dissuaded we let the matter rest, saying, "The Lord's will be done."	14 Коли ж годі було його переконати, ми погодилися, кажучи: «Нехай буде воля Господня.»
15 After these days we made preparations for our journey, then went up to Jerusalem.	15 А по цих днях, узявши клунки, ми пустилися в Єрусалим.
16 Some of the disciples from Caesarea came along to lead us to the house of Mnason, a Cypriot, a disciple of long standing, with whom we were to stay.	16 Учні з Кесарії теж пішли з нами і привели нас до якогось Мнасона з Кіпру, старого учня, в якого ми мали оселитися.
17 When we reached Jerusalem the brothers welcomed us warmly.	17 Коли ми прибули в Єрусалим брати радо нас прийняли.
18 The next day, Paul accompanied us on a visit to James, and all the presbyters were present.	18 На другий день Павло пішов з нами до Якова, де й усі старші зібрались.
19 He greeted them, then proceeded to tell them in detail what God had accomplished among the Gentiles through his ministry.	19 І, привітавши їх, він розповів їм докладно те, що Бог учинив поміж поганами завдяки його службі.
20 They praised God when they heard it but said to him, "Brother, you see how many thousands of believers there are from among the Jews, and they are all zealous observers of the law.	20 А вони, послухавши, прославляли Бога і сказали йому: «Бачиш, брате, скільки тисяч є між юдеями, що увірували, і всі вони ревнителі закону.
21 They have been informed that you are teaching all the Jews who live among the Gentiles to abandon Moses and that you are telling them not to circumcise their children or to observe their customary practices.	21 Та вони про тебе чули, що ти всіх юдеїв поміж поганами навчаєш відступства від Мойсея, говорячи, щоб не обрізували дітей і не дотримувались звичаїв.
22 What is to be done? They will surely hear that you have arrived.	22 Що ж, отже? Люди, певно, збіжаться, бо почують, що ти прибув.
23 So do what we tell you. We have four men who have taken a vow.	23 Зроби, отже, що ми тобі порадимо. Є тут у нас чотири чоловіки, що зв’язані обітом.
24 Take these men and purify yourself with them, and pay their expenses that they may have their heads shaved. In this way everyone will know that there is nothing to the reports they have been given about you but that you yourself live in observance of the law.	24 Візьми їх, очисться з ними і заплати за них, щоб вони обстригли собі голови, і всі взнають, що це неправда, що вони про тебе чули, а, навпаки, ти також тримаєшся закону.
25 As for the Gentiles who have come to believe, we sent them our decision that they abstain from meat sacrificed to idols, from blood, from the meat of strangled animals, and from unlawful marriage."	25 Відносно ж поган, які увірували, то ми послали те, що ухвалили: берегтись ідоложертвенного м’яса, крови, задушеного м’яса та розпусти.»
26 So Paul took the men, and on the next day after purifying himself together with them entered the temple to give notice of the day when the purification would be completed and the offering made for each of them.	26 Тоді Павло, взявши тих чоловіків, на другий день очистився з ними, ввійшов у храм й об’явив реченець, за якого, по сповненні днів очищення, за кожного з них мала бути принесена офіра.
27 When the seven days were nearly completed, the Jews from the province of Asia noticed him in the temple, stirred up the whole crowd, and laid hands on him,	27 Якже тих сім день добігало до кінця, юдеї з Азії, побачивши Павла у храмі, збунтували ввесь натовп і наклали на нього руки,
28 shouting, "Fellow Israelites, help us. This is the man who is teaching everyone everywhere against the people and the law and this place, and what is more, he has even brought Greeks into the temple and defiled this sacred place."	28 гукаючи: «Мужі ізраїльські, на поміч! Ось той, що всіх навчає всюди проти нашого народу, проти закону й проти цього місця! Та мало того: він увів у храм греків і опоганив це святе місце!»
29 For they had previously seen Trophimus the Ephesian in the city with him and supposed that Paul had brought him into the temple.	29 Бо бачили перед тим у місті разом з ним Трофима, ефесянина, і гадали, що Павло його впровадив до храму.
30 The whole city was in turmoil with people rushing together. They seized Paul and dragged him out of the temple, and immediately the gates were closed.	30 Тоді заворушилось усе місто, зчинилося збіговисько народу і, схопивши Павла, почали тягнути його з храму й негайно зачинили двері.
31 While they were trying to kill him, a report reached the cohort commander that all Jerusalem was rioting.	31 А як вони хотіли його вбити, дійшла до тисяцького чоти вістка, що ввесь Єрусалим заметушився.
32 He immediately took soldiers and centurions and charged down on them. When they saw the commander and the soldiers they stopped beating Paul.	32 Він зараз же з вояками та сотниками бігом на них накинувся; якже ті побачили тисяцького та вояків, перестали Павла бити.
33 The cohort commander came forward, arrested him, and ordered him to be secured with two chains; he tried to find out who he might be and what he had done.	33 Тоді тисяцький, наблизившися до нього, схопив його і звелів зв’язати двома ланцюгами. Потім спитав, хто він такий і що зробив.
34 Some in the mob shouted one thing, others something else; so, since he was unable to ascertain the truth because of the uproar, he ordered Paul to be brought into the compound.	34 А в натовпі одні одне, другі друге кричали. Не мігши довідатися чогось певного через метушню, він наказав відвести його у твердиню.
35 When he reached the steps, he was carried by the soldiers because of the violence of the mob,	35 Коли Павло дійшов до сходів, — вояки мусіли його нести з приводу розшалілої юрби;
36 for a crowd of people followed and shouted, "Away with him!"	36 народ бо йшов за ним гурмою і кричав: «Геть його!»
37 Just as Paul was about to be taken into the compound, he said to the cohort commander, "May I say something to you?" He replied, "Do you speak Greek?	37 І коли саме Павла вводили у твердиню, він сказав до тисяцького: «Чи можна мені щось тобі сказати?» Той озвався: «Вмієш по-грецькому?
38 So then you are not the Egyptian who started a revolt some time ago and led the four thousand assassins into the desert?"	38 То ти не той єгиптянин, що цими днями збунтував і вивів у пустиню чотири тисячі опришків?»
39 Paul answered, "I am a Jew, of Tarsus in Cilicia, a citizen of no mean city; I request you to permit me to speak to the people."	39 «Я — відповів Павло- юдей із Тарсу, громадянин міста, що не без слави у Кілікії. Дозволь мені, будь ласка, звернутися до народу.»
40 When he had given his permission, Paul stood on the steps and motioned with his hand to the people; and when all was quiet he addressed them in Hebrew.	40 Коли той дозволив, Павло став на сходах, дав знак рукою до народу, а як настала велика тиша, промовив до них єврейською мовою: