Matthew 27

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 When it was morning, all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus to put him to death.	1 Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.
2 They bound him, led him away, and handed him over to Pilate, the governor.	2 І зв’язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.
3 Then Judas, his betrayer, seeing that Jesus had been condemned, deeply regretted what he had done. He returned the thirty pieces of silver to the chief priests and elders,	3 Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.
4 saying, "I have sinned in betraying innocent blood." They said, "What is that to us? Look to it yourself."	4 «Згрішив я», — сказав, — «видавши кров невинну.» Ті ж відповіли: «Що нам до того? Ти побачиш!»
5 Flinging the money into the temple, he departed and went off and hanged himself.	5 Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.
6 The chief priests gathered up the money, but said, "It is not lawful to deposit this in the temple treasury, for it is the price of blood."	6 Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: «Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.»
7 After consultation, they used it to buy the potter's field as a burial place for foreigners.	7 Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.
8 That is why that field even today is called the Field of Blood.	8 Тому це поле й досі зветься Полем Крови.
9 Then was fulfilled what had been said through Jeremiah the prophet, "And they took the thirty pieces of silver, the value of a man with a price on his head, a price set by some of the Israelites,	9 Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,
10 and they paid it out for the potter's field just as the Lord had commanded me."	10 і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.»
11 Now Jesus stood before the governor, and he questioned him, "Are you the king of the Jews?" Jesus said, "You say so."	11 Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: «Ти цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти кажеш.»
12 And when he was accused by the chief priests and elders, he made no answer.	12 Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.
13 Then Pilate said to him, "Do you not hear how many things they are testifying against you?"	13 Тоді Пилат каже до нього: «Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?»
14 But he did not answer him one word, so that the governor was greatly amazed.	14 А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.
15 Now on the occasion of the feast the governor was accustomed to release to the crowd one prisoner whom they wished.	15 На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли.
16 And at that time they had a notorious prisoner called (Jesus) Barabbas.	16 Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва.
17 So when they had assembled, Pilate said to them, "Which one do you want me to release to you, (Jesus) Barabbas, or Jesus called Messiah?"	17 А коли вони зібралися, Пилат каже до них: «Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?»
18 For he knew that it was out of envy that they had handed him over.	18 Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.
19 While he was still seated on the bench, his wife sent him a message, "Have nothing to do with that righteous man. I suffered much in a dream today because of him."	19 І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.»
20 The chief priests and the elders persuaded the crowds to ask for Barabbas but to destroy Jesus.	20 Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.
21 The governor said to them in reply, "Which of the two do you want me to release to you?" They answered, "Barabbas!"	21 Заговорив правитель і сказав їм: «Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?» Ті відповіли: «Варавву.»
22 Pilate said to them, "Then what shall I do with Jesus called Messiah?" They all said, "Let him be crucified!"	22 Каже до них Пилат: «А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?» Усі відповіли: «Нехай буде розіп’ятий!»
23 But he said, "Why? What evil has he done?" They only shouted the louder, "Let him be crucified!"	23 Спитав він: «Що злого вчинив він?» Вони ж ще більше заходилися кричати: «Нехай буде розіп’ятий!»
24 When Pilate saw that he was not succeeding at all, but that a riot was breaking out instead, he took water and washed his hands in the sight of the crowd, saying, "I am innocent of this man's blood. Look to it yourselves."	24 Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите.»
25 And the whole people said in reply, "His blood be upon us and upon our children."	25 Увесь же народ відповів, кажучи: «Кров його на нас і на наших дітях!»
26 Then he released Barabbas to them, but after he had Jesus scourged, he handed him over to be crucified.	26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття.
27 Then the soldiers of the governor took Jesus inside the praetorium and gathered the whole cohort around him.	27 Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту
28 They stripped off his clothes and threw a scarlet military cloak about him.	28 і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ
29 Weaving a crown out of thorns, they placed it on his head, and a reed in his right hand. And kneeling before him, they mocked him, saying, "Hail, King of the Jews!"	29 і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: «Радуйся, царю юдейський!»
30 They spat upon him and took the reed and kept striking him on the head.	30 І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.
31 And when they had mocked him, they stripped him of the cloak, dressed him in his own clothes, and led him off to crucify him.	31 А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття.
32 As they were going out, they met a Cyrenian named Simon; this man they pressed into service to carry his cross.	32 Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його.
33 And when they came to a place called Golgotha (which means Place of the Skull),	33 Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати «Череп-місце»,
34 they gave Jesus wine to drink mixed with gall. But when he had tasted it, he refused to drink.	34 дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.
35 After they had crucified him, they divided his garments by casting lots;	35 Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.
36 then they sat down and kept watch over him there.	36 А потім сіли, щоб його стерегти там.
37 And they placed over his head the written charge against him: This is Jesus, the King of the Jews.	37 Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: «Це Ісус — Цар Юдейський.»
38 Two revolutionaries were crucified with him, one on his right and the other on his left.	38 Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
39 Those passing by reviled him, shaking their heads	39 Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,
40 and saying, "You who would destroy the temple and rebuild it in three days, save yourself, if you are the Son of God, (and) come down from the cross!"	40 кажучи: «Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!»
41 Likewise the chief priests with the scribes and elders mocked him and said,	41 Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:
42 "He saved others; he cannot save himself. So he is the king of Israel! Let him come down from the cross now, and we will believe in him.	42 «Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.
43 He trusted in God; let him deliver him now if he wants him. For he said, 'I am the Son of God.'"	43 Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.»
44 The revolutionaries who were crucified with him also kept abusing him in the same way.	44 Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його.
45 From noon onward, darkness came over the whole land until three in the afternoon.	45 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години.
46 And about three o'clock Jesus cried out in a loud voice, "Eli, Eli, lema sabachthani?" which means, "My God, my God, why have you forsaken me?"	46 А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»
47 Some of the bystanders who heard it said, "This one is calling for Elijah."	47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він Іллю кличе».
48 Immediately one of them ran to get a sponge; he soaked it in wine, and putting it on a reed, gave it to him to drink.	48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.
49 But the rest said, "Wait, let us see if Elijah comes to save him."	49 Інші ж казали: «Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.»
50 But Jesus cried out again in a loud voice, and gave up his spirit.	50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.
51 And behold, the veil of the sanctuary was torn in two from top to bottom. The earth quaked, rocks were split,	51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;
52 tombs were opened, and the bodies of many saints who had fallen asleep were raised.	52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,
53 And coming forth from their tombs after his resurrection, they entered the holy city and appeared to many.	53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились.
54 The centurion and the men with him who were keeping watch over Jesus feared greatly when they saw the earthquake and all that was happening, and they said, "Truly, this was the Son of God!"	54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!»
55 There were many women there, looking on from a distance, who had followed Jesus from Galilee, ministering to him.	55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:
56 Among them were Mary Magdalene and Mary the mother of James and Joseph, and the mother of the sons of Zebedee.	56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.
57 When it was evening, there came a rich man from Arimathea named Joseph, who was himself a disciple of Jesus.	57 Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;
58 He went to Pilate and asked for the body of Jesus; then Pilate ordered it to be handed over.	58 Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.
59 Taking the body, Joseph wrapped it (in) clean linen	59 Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й
60 and laid it in his new tomb that he had hewn in the rock. Then he rolled a huge stone across the entrance to the tomb and departed.	60 поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.
61 But Mary Magdalene and the other Mary remained sitting there, facing the tomb.	61 А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.
62 The next day, the one following the day of preparation, the chief priests and the Pharisees gathered before Pilate	62 На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:
63 and said, "Sir, we remember that this impostor while still alive said, 'After three days I will be raised up.'	63 «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.
64 Give orders, then, that the grave be secured until the third day, lest his disciples come and steal him and say to the people, 'He has been raised from the dead.' This last imposture would be worse than the first."	64 Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.»
65 Pilate said to them, "The guard is yours; go secure it as best you can."	65 Пилат каже до них: «Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.»
66 So they went and secured the tomb by fixing a seal to the stone and setting the guard.	66 Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.