Matthew 15

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Then Pharisees and scribes came to Jesus from Jerusalem and said,	1 Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
2 "Why do your disciples break the tradition of the elders? They do not wash (their) hands when they eat a meal."	2 «Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?»
3 He said to them in reply, "And why do you break the commandment of God for the sake of your tradition?	3 А він у відповідь сказав їм: «А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
4 For God said, 'Honor your father and your mother,' and 'Whoever curses father or mother shall die.'	4 Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
5 But you say, 'Whoever says to father or mother, "Any support you might have had from me is dedicated to God,"	5 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
6 need not honor his father.' You have nullified the word of God for the sake of your tradition.	6 той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
7 Hypocrites, well did Isaiah prophesy about you when he said:	7 О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:
8 'This people honors me with their lips, but their hearts are far from me;	8 Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
9 in vain do they worship me, teaching as doctrines human precepts.'"	9 Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.»
10 He summoned the crowd and said to them, "Hear and understand.	10 І прикликавши людей, сказав їм: «Слухайте й розумійте!
11 It is not what enters one's mouth that defiles that person; but what comes out of the mouth is what defiles one."	11 Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину».
12 Then his disciples approached and said to him, "Do you know that the Pharisees took offense when they heard what you said?"	12 Тоді приступили учні й кажуть йому: «Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?»
13 He said in reply, "Every plant that my heavenly Father has not planted will be uprooted.	13 Ісус озвався: «Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
14 Let them alone; they are blind guides (of the blind). If a blind person leads a blind person, both will fall into a pit."	14 Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.»
15 Then Peter said to him in reply, "Explain (this) parable to us."	15 Тоді Петро заговорив до нього й каже: «З’ясуй нам оту притчу.»
16 He said to them, "Are even you still without understanding?	16 Він же відповів: «То ви також без розуму ще й досі?
17 Do you not realize that everything that enters the mouth passes into the stomach and is expelled into the latrine?	17 Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
18 But the things that come out of the mouth come from the heart, and they defile.	18 А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
19 For from the heart come evil thoughts, murder, adultery, unchastity, theft, false witness, blasphemy.	19 із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
20 These are what defile a person, but to eat with unwashed hands does not defile."	20 Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.»
21 Then Jesus went from that place and withdrew to the region of Tyre and Sidon.	21 Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
22 And behold, a Canaanite woman of that district came and called out, "Have pity on me, Lord, Son of David! My daughter is tormented by a demon."	22 Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.»
23 But he did not say a word in answer to her. His disciples came and asked him, "Send her away, for she keeps calling out after us."	23 Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: «Відпусти її, бо вона кричить за нами.»
24 He said in reply, "I was sent only to the lost sheep of the house of Israel."	24 А він у відповідь промовив: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.»
25 But the woman came and did him homage, saying, "Lord, help me."	25 Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: «Господи, допоможи мені!»
26 He said in reply, "It is not right to take the food of the children and throw it to the dogs."	26 Він відповів їй: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.»
27 She said, "Please, Lord, for even the dogs eat the scraps that fall from the table of their masters."	27 А вона каже: «Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.»
28 Then Jesus said to her in reply, "O woman, great is your faith! Let it be done for you as you wish." And her daughter was healed from that hour.	28 Тоді відповів їй Ісус: «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.» І видужала її дочка від тієї години.
29 Moving on from there Jesus walked by the Sea of Galilee, went up on the mountain, and sat down there.	29 Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
30 Great crowds came to him, having with them the lame, the blind, the deformed, the mute, and many others. They placed them at his feet, and he cured them.	30 Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
31 The crowds were amazed when they saw the mute speaking, the deformed made whole, the lame walking, and the blind able to see, and they glorified the God of Israel.	31 І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
32 Jesus summoned his disciples and said, "My heart is moved with pity for the crowd, for they have been with me now for three days and have nothing to eat. I do not want to send them away hungry, for fear they may collapse on the way."	32 Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: «Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.»
33 The disciples said to him, "Where could we ever get enough bread in this deserted place to satisfy such a crowd?"	33 Кажуть до нього його учні: «Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?»м
34 Jesus said to them, "How many loaves do you have?" "Seven," they replied, "and a few fish."	34 Ісус спитав їх: «А скільки в вас хлібів?» «Сім», — кажуть, — «і кілька рибин.»
35 He ordered the crowd to sit down on the ground.	35 Тоді він звелів людям сісти на землю,
36 Then he took the seven loaves and the fish, gave thanks, broke the loaves, and gave them to the disciples, who in turn gave them to the crowds.	36 взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
37 They all ate and were satisfied. They picked up the fragments left over--seven baskets full.	37 Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
38 Those who ate were four thousand men, not counting women and children.	38 Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
39 And when he had dismissed the crowds, he got into the boat and came to the district of Magadan.	39 І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.