Joel 1

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 The word of the LORD which came to Joel, the son of Pethuel.	1 Слово Господнє, що було до Йоіла, сина Петуїла.
2 Hear this, you elders! Pay attention, all you who dwell in the land! Has the like of this happened in your days, or in the days of your fathers?	2 Слухайте це, ви, старші, вважайте, всі мешканці краю! Чи бувало таке за ваших днів або за днів батьків ваших?
3 Tell it to your children, and your children to their children, and their children to the next generation.	3 Перекажіть це дітям вашим, а діти ваші — своїм дітям, а їхні діти — дальшому родові.
4 What the cutter left, the locust swarm has eaten; What the locust swarm left, the grasshopper has eaten; And what the grasshopper left, the devourer has eaten.	4 Те, що лишила гусінь, сарана пожерла; а що лишила сарана, черва пожерла; що ж лишила черва, хробаки пожерли.
5 Wake up, you drunkards, and weep; wail, all you drinkers of wine, Because the juice of the grape will be withheld from your mouths.	5 Прокиньтесь, п’яниці, і плачте! Голосіть, ви всі, винопивці, за вином солодким, бо його віднято від уст ваших.
6 For a people has invaded my land, mighty and without number; His teeth are the teeth of a lion, and his molars those of a lioness.	6 Бо наступив народ на край мій, такий сильний, що його безліч! Зуби у нього — зуби левині, ікла у нього — як у левиці.
7 He has laid waste my vine, and blighted my fig tree; He has stripped it, sheared off its bark; its branches are made white.	7 Спустошив він мій виноградник, мою смоківницю обломив; він облупив її геть і кинув, — лиш галузки її біліють.
8 Lament like a virgin girt with sackcloth for the spouse of her youth.	8 Ридай, як дівчина, одягнена в вереття, по нареченому свого юнацтва.
9 Abolished are offering and libation from the house of the LORD; In mourning are the priests, the ministers of the LORD.	9 Зникли з дому Господнього офіри й ливні жертви; тужать священики, служителі Господні.
10 The field is ravaged, the earth mourns, Because the grain is ravaged, the must has failed, the oil languishes.	10 Поля спустошені, земля сумує, бо витоптано збіжжя, муст висох, і свіжа олія знемагає.
11 Be appalled, you husbandmen! wail, you vinedressers! Over the wheat and the barley, because the harvest of the field has perished.	11 Сумуйте, хлібороби, виноградарі, ридайте по пшениці та по ячмені: пропали жнива в полі!
12 The vine has dried up, the fig tree is withered; The pomegranate, the date palm also, and the apple, all the trees of the field are dried up; Yes, joy has withered away from among mankind.	12 І виноградна лоза висхла, смоківниця зів’яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня — всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських.
13 Gird yourselves and weep, O priests! wail, O ministers of the altar! Come, spend the night in sackcloth, O ministers of my God! The house of your God is deprived of offering and libation.	13 Надягніте, о священики, вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте! Ідіть, ночуйте у вереттях, слуги Бога мого, бо в домі Бога вашого не стало ні офіри, ні дивних жертв.
14 Proclaim a fast, call an assembly; Gather the elders, all who dwell in the land, Into the house of the LORD, your God, and cry to the LORD!	14 Призначте піст, скличте святкові збори; зберіте старших, усіх мешканців краю у дім Господа, Бога вашого, і взивайте до Господа:
15 Alas, the day! for near is the day of the LORD, and it comes as ruin from the Almighty.	15 «О, що за день!» Бо близько день Господній; він, немов руїна, від Всемогутнього надійде.
16 From before our very eyes has not the food been cut off; And from the house of our God, joy and gladness?	16 Хіба не зникла пожива у нас перед очима, ба, з дому Бога нашого веселощі й радість?
17 The seed lies shriveled under its clods; the stores are destroyed, The barns are broken down, for the grain has failed.	17 Зерно зотліло під скибами своїми; засіки зруйновані, розвалені стодоли, бо зів’яло збіжжя.
18 How the beasts groan! The herds of cattle are bewildered! Because they have no pasturage, even the flocks of sheep have perished.	18 Ой, як реве скотина! Стада волів, стривожені, блукають, бо не мають паші. Навіть отари з ніг валяться!
19 To you, O LORD, I cry! for fire has devoured the pastures of the plain, and flame has enkindled all the trees of the field.	19 До тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер у степу пасовиська, спалило полум’я всі дерева у полі.
20 Even the beasts of the field cry out to you; For the streams of water are dried up, and fire has devoured the pastures of the plain.	20 Навіть звірі у полі тебе прагнуть, бо потоки вод повисихали, й вогонь пожер у степу пасовиська.