Jeremiah 11

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 The following message came to Jeremiah from the LORD:	1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа:
2 Speak to the men of Judah and to the citizens of Jerusalem,	2 «Слухайте слово завіту цього і скажіть людям юдейським і мешканцям єрусалимським.
3 saying to them: Thus says the LORD, the God of Israel: Cursed be the man who does not observe the terms of this covenant,	3 А скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Проклят чоловік, який не слухає слів завіту цього,
4 which I enjoined upon your fathers the day I brought them up out of the land of Egypt, that iron foundry, saying: Listen to my voice and do all that I command you. Then you shall be my people, and I will be your God.	4 що я заповідав батькам вашим того дня, коли виводив їх з Єгипетського краю, з залізної печі, сказавши: Слухайте голос мій і чиніте так, як вам заповідаю, і будете моїм народом, я ж буду вашим Богом;
5 Thus I will fulfill the oath which I swore to your fathers, to give them a land flowing with milk and honey: the one you have today. "Amen, LORD," I answered.	5 щоб міг я здійснити клятву, якою клявся батькам вашим, що дам їм землю, текучу молоком і медом, як воно й є нині.» І відказав я: «Нехай так буде, Господи!»
6 Then the LORD said to me: Proclaim all these words in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem: Hear the words of this covenant and obey them.	6 І сказав до мене Господь: «Проголоси в містах юдейських і по вулицях єрусалимських усі ці слова: Слухайте слово завіту цього й виконуйте його.
7 Urgently and constantly I warned your fathers to obey my voice, from the day I brought them up out of the land of Egypt even to this day.	7 Батьків бо ваших попереджав я повсякчасно, коли виводив їх з Єгипетського краю, аж по цей день, нагадувавши уранці й раз-у-раз: Слухайте мій голос!
8 But they did not listen or give ear. Each one followed the hardness of his evil heart, till I brought upon them all the threats of this covenant which they had failed to observe as I commanded them.	8 Вони ж не слухали й не нахиляли вуха свого; кожен ходив уперто за своїм ледачим серцем; тому й навів я на них усе сказане в цьому завіті, що заповів був їм робити, — але вони не виконували.»
9 A conspiracy has been found, the LORD said to me, among the men of Judah and the citizens of Jerusalem.	9 І Господь сказав до мене: «Постала змова між людьми Юди та мешканцями єрусалимськими.
10 They have returned to the crimes of their forefathers who refused to obey my words. They also have followed and served strange gods; the covenant which I had made with their fathers, the house of Israel and the house of Judah have broken.	10 Вони повернулися знову до беззаконств праотців своїх, що зреклися слухати мої слова й пішли за іншими богами, щоб їм служити. Так дім Ізраїля, як і дім Юди порушили союз мій, який я заключив був з їхніми батьками.»
11 Therefore, thus says the LORD: See, I bring upon them misfortune which they cannot escape. Though they cry out to me, I will not listen to them.	11 Тому ось як говорить Господь: «Я наведу на них лихо, від якого не спроможуться врятуватись, і хоч вони взиватимуть до мене, я їх не слухатиму.
12 Then the cities of Judah and the citizens of Jerusalem will go and cry out to the gods to which they have been offering incense. But these gods will give them no help whatever when misfortune strikes.	12 Тоді підуть міста Юдеї та мешканці єрусалимські взивати богів, перед якими вони воскурювали, але вони їм ніяк не допоможуть під час їхньої недолі.
13 For as numerous as your cities are your gods, O Judah! And as many as the streets of Jerusalem are the altars for offering sacrifice to Baal.	13 Скільки бо міст у тебе, стільки й богів у тебе, Юдо, і скільки вулиць у Єрусалимі, стільки настановили ви й жертовників гидоті, жертовників, щоб Ваалові кадити!
14 Do not intercede on behalf of this people, nor utter a plea for them. I will not listen when they call to me at the time of their misfortune.	14 Тому не молися за цей народ і не здіймай за них крику, ні благання, бо я їх слухати не буду, коли взиватимуть до мене у своїй недолі.
15 What right has my beloved in my house, while she prepares her plots? Can vows and sacred meat turn away your misfortune from you? Will you still be jubilant	15 Чого ж то моя улюблена шукає в моїм домі, вона, що з багатьма лукаве намислювала? Хіба ж святе м’ясо віддалить від тебе лихо? Чи зможу тим очистити тебе?
16 when you hear the great invasion? A spreading olive tree, goodly to behold, the LORD has named you; Now he sets fire to it, its branches burn.	16 Зеленою, прекрасною маслиною з пишним плодом назвав тебе був Господь. Під звук великого гриміння запалив він вогонь над нею, і пообсмалювалось її віття.
17 The LORD of hosts who planted you has decreed misfortune for you because of the evil done by the house of Israel and by the house of Judah, who provoked me by sacrificing to Baal.	17 Бо Господь сил, що насадив тебе, вирік на тебе лихо за злочин дому Ізраїля та дому Юди, що вони скоїли собі на шкоду, щоб мене розгнівити, кадивши Ваалові».
18 I knew it because the LORD informed me; at that time you, O LORD, showed me their doings.	18 Господь об’явив мені, і я знаю: тоді ти появив мені їхнє нечестя.
	19 А я, немов плохе ягнятко, що на заріз ведуть його, — а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: «Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих, щоб ім’я його не згадувалося вже більш!»
	20 Ти ж, Господи сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити твою відплату їм, бо на тебе поклавсь я в ділах моїх.
	21 Тому так каже Господь про людей анатотських, що чигають на твою душу й кажуть: «Не пророкуй во ім’я Господнє, а то помреш від наших рук.»
	22 Тому так каже Господь сил: «Ось я їх покараю: хлопці погинуть від меча, сини їхні й дочки їхні помруть із голоду.
	23 І не буде в них останку, бо я наведу лихо на людей анатотських у рік їхніх відвідин.»