Tobit 11

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Then they left and began their return journey. When they were near Kaserin, just before Nineveh,	1 Коли вони наблизились до Касеріну, що навпроти Ніневії, Рафаїл сказав до Товії:
2 Raphael said: "You know how we left your father.	2 «Ти знаєш, яким ми лишили твого батька.
3 Let us hurry on ahead of your wife to prepare the house while the rest of the party are still on the way."	3 Ходімо швидко попереду твоєї жінки й приготуймо дім, тим часом як вона з іншими йде позаду.»
4 So they both went on ahead and Raphael said to Tobiah, "Have the gall in your hand!" And the dog ran along behind them.	4 І як пустились наперед обидва разом, Рафаїл сказав до нього: «Візьми з собою жовч.» А й пес біг іззаду з ними.
5 Meanwhile, Anna sat watching the road by which her son was to come.	5 Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син.
6 When she saw him coming, she exclaimed to his father, "Tobit, your son is coming, and the man who traveled with him!"	6 Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що був пішов з ним.»
7 Raphael said to Tobiah before he reached his father: "I am certain that his eyes will be opened.	7 Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються.
8 Smear the fish gall on them. This medicine will make the cataracts shrink and peel off from his eyes; then your father will again be able to see the light of day."	8 Помаж риб’ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло.»
9 Then Anna ran up to her son, threw her arms around him, and said to him, "Now that I have seen you again, son, I am ready to die!" And she sobbed aloud.	9 Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала.
10 Tobit got up and stumbled out through the courtyard gate. Tobiah went up to him	10 Товит же підвівся і, спотикаючись, вийшов до дверей, що вели надвір.
11 with the fish gall in his hand, and holding him firmly, blew into his eyes. "Courage, father," he said.	11 Товія, з риб’ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше.
12 Next he smeared the medicine on his eyes,	12 Опісля обома руками зняв з кутків очей більма.
13 and it made them smart. Then, beginning at the corners of Tobit's eyes, Tobiah used both hands to peel off the cataracts. When Tobit saw his son, he threw his arms around him	13 А батько кинувся синові на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей.»
14 and wept. He exclaimed, "I can see you, son, the light of my eyes!" Then he said: "Blessed be God, and praised be his great name, and blessed be all his holy angels. May his holy name be praised throughout all the ages,	14 Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне його велике ім’я! Благословенні всі ангели його святії! Нехай його святе ім’я буде над нами! Благословенні всі ангели по всі віки! Бо він, скаравши мене, знову зглянувсь надо мною, і ось я бачу Товію, мого сина.»
15 Because it was he who scourged me, and it is he who has had mercy on me. Behold, I now see my son Tobiah!" Then Tobit went back in, rejoicing and praising God with full voice. Tobiah told his father that his journey had been a success; that he had brought back the money; and that he had married Raguel's daughter Sarah, who would arrive shortly, for she was approaching the gate of Nineveh. '	15 Тоді ввійшов Товія з радістю й на ввесь свій голос благословляв Бога. Оповів Товія батькові, що його подорож була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії.
16 Rejoicing and praising God, Tobit went out to the gate of Nineveh to meet his daughter-in-law. When the people of Nineveh saw him walking along briskly, with no one leading him by the hand, they were amazed.	16 Тоді Товит, благословивши Бога з радости, вийшов назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. Товит же об’явив прилюдно перед ними, що Бог змилувавсь над ним і відкрив йому очі.
17 Before them all Tobit proclaimed how God had mercifully restored sight to his eyes. When Tobit reached Sarah, the wife of his son Tobiah, he greeted her: "Welcome, my daughter! Blessed be your God for bringing you to us, daughter! Blessed are your father and your mother. Blessed is my son Tobiah, and blessed are you, daughter! Welcome to your home with blessing and joy. Come in, daughter!" That day there was joy for all the Jews who lived in Nineveh.	17 Опісля підійшов він до Сари, жінки Товії, свого сина, і поблагословив її словами: «Просимо повну здоров’я до господи, дочко! Благословен Бог, що привів тебе до нас, дочко! Благословен твій батько й благословен мій син Товія; благословенна й ти, доню! Ввійди в твою господу, повна здоров’я, радости й благословення! Увійди, доню!»
18 Ahiqar and his nephew Nadab also came to rejoice with Tobit. They celebrated Tobiah's wedding feast for seven happy days, and he received many gifts.	18 Того дня настала радість для всіх юдеїв, що були в Ніневії.
	19 Прибули також Ахіяхар і Надав, братаничі Товита, щоб з Товією повеселитись. Сім день тягнулося весілля.