2 Samuel 21

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 During David's reign there was a famine for three successive years. David had recourse to the LORD, who said, "There is bloodguilt on Saul and his family because he put the Gibeonites to death."	1 Був за днів Давида голод протягом трьох років поспіль, і шукав Давид обличчя Господнього, і Господь сказав: «Це через Саула та через його скривавлений дім, тому що він повбивав гівонітів.»
2 So the king called the Gibeonites and spoke to them. (Now the Gibeonites were not Israelites, but survivors of the Amorites; and although the Israelites had given them their oath, Saul had attempted to kill them off in his zeal for the men of Israel and Judah.)	2 Тоді покликав цар гівонітів і сказав до них, — гівоніти ж не були із синів ізраїльських, були вони з рештки аморіїв, і хоч заприсяглись були їм сини ізраїльські, та Саул з ревности заради Ізраїля і Юди намагався вигубити їх, —
3 David said to the Gibeonites, "What must I do for you and how must I make atonement, that you may bless the inheritance of the LORD?"	3 тож Давид і каже до гівонітів: «Що я маю вам зробити і чим спокутувати, щоб ви благословили спадкоємство Господнє?»
4 The Gibeonites answered him, "We have no claim against Saul and his house for silver or gold, nor is it our place to put any man to death in Israel." Then he said, "I will do for you whatever you propose."	4 Гівоніти ж відповіли йому: «Не в золоті, ні в сріблі тут справа між нами та Саулом і його домом; і не нам, щоб когось стратити в Ізраїлі.» І питає він: «Що ж ви хочете, щоб я зробив вам?»
5 They said to the king, "As for the man who was exterminating us and who intended to destroy us that we might have no place in all the territory of Israel,	5 Вони відповіли цареві: «Того чоловіка, що винищував нас і хотів вигубити нас, щоб уже більше ми не існували в цілій ізраїльській землі, —
6 let seven men from among his descendants be given to us, that we may dismember them before the LORD in Gibeon, on the LORD'S mountain." The king replied, "I will give them up."	6 нехай нам видані будуть семеро з його потомків, і ми повісимо їх у Гівеа на горі Господній.» І сказав цар: «Я видам їх.»
7 The king, however, spared Meribbaal, son of Jonathan, son of Saul, because of the LORD'S oath that formed a bond between David and Saul's son Jonathan.	7 Але цар пощадив Мерібаала, Йонатанового сина, Саулового внука, задля присяги перед Господом, що була між ними — між Давидом та Йонатаном, Сауловим сином.
8 But the king took Armoni and Meribbaal, the two sons that Aiah's daughter Rizpah had borne to Saul, and the five sons of Saul's daughter Merob that she had borne to Adriel, son of Barzillai the Meholathite,	8 І взяв цар обох синів Ріцпи, Айєвої дочки, що їх вона народила Саулові: Армонія і Мерібаала та п’ятьох синів Мерави, Саулової дочки, що народила вона Адрієлові, Барзіллаєвому синові з Мехоли.
9 and surrendered them to the Gibeonites. They then dismembered them on the mountain before the LORD. The seven fell at the one time; they were put to death during the first days of the harvest--that is, at the beginning of the barley harvest.	9 І видано їх у руки гівонітам, а вони повісили їх на горі перед Господом. Так семеро їх загинуло разом; вони згинули в перші дні жнив, на початку ячмінних жнив.
10 Then Rizpah, Aiah's daughter, took sackcloth and spread it out for herself on the rock from the beginning of the harvest until rain came down on them from the sky, fending off the birds of the sky from settling on them by day, and the wild animals by night.	10 Ріцпа ж, Айева дочка, взяла ряднину, розстелила її собі на скелі, від початку жнив, аж поки не полилась на них вода з неба, і не допускала птиць піднебесних сідати на них вдень, ані польових хижаків уночі.
11 When David was informed of what Rizpah, Aiah's daughter, the concubine of Saul, had done,	11 Коли сповістили Давидові, що зробила Ріцпа, Айева дочка, Саулова наложниця,
12 he went and obtained the bones of Saul and of his son Jonathan from the citizens of Jabesh-gilead, who had carried them off secretly from the public square of Beth-shan, where the Philistines had hanged them at the time they killed Saul on Gilboa.	12 пішов Давид і взяв кості Саула й кості Йонатана, його сина, від мешканців Явеш-Гілеаду, що їх були викрали з майдану в Бет-Шані, де їх повісили були філістимляни того дня, як побили були Саула в Гілбоа.
13 When he had brought up from there the bones of Saul and of his son Jonathan, the bones of those who had been dismembered were also gathered up.	13 І забрав він звідтіль кості Саулові й кості Йонатана, його сина, і позбирано кості повішених.
14 Then the bones of Saul and of his son Jonathan were buried in the tomb of his father Kish at Zela in the territory of Benjamin. After all that the king commanded had been carried out, God granted relief to the land.	14 І поховали кості Саула та Йонатана, його сина, у Веніяминовій країні, в Целі, в гробі Кіша, його батька. І сповнено все, що наказав цар. Після того змилосердивсь Господь над краєм.
15 There was another battle between the Philistines and Israel. David went down with his servants and fought the Philistines, but David grew tired.	15 І знову була війна між філістимлянами та Ізраїлем. Зійшов Давид зо своїми слугами, і розпочали вони бій. Та Давид утомився.
16 Dadu, one of the Rephaim, whose bronze spear weighed three hundred shekels, was about to take him captive. Dadu was girt with a new sword and planned to kill David,	16 А Есві-Бенов, один із потомків рефаїв спис якого важив триста шеклів міді, і він був підперезаний новим мечем, — задумав він убити Давида.
17 but Abishai, son of Zeruiah, came to his assistance and struck and killed the Philistine. Then David's men swore to him, "You must not go out to battle with us again, lest you quench the lamp of Israel."	17 Та Авішай, син Церуї, прийшов йому на допомогу і вдарив філістимлянина й убив його. Тоді Давидові мужі заприсяглись йому, кажучи: «Ти не ходитимеш більше з нами в бій, щоб не згасло Ізраїлеве світло.»
18 After this there was another battle with the Philistines in Gob. On that occasion Sibbecai, from Husha, killed Saph, one of the Rephaim.	18 Після того була ще одна війна з філістимлянами у Гові. Тоді Сібхай-хушій забив Сафа, що був з потомків рефаїв-велетнів.
19 There was another battle with the Philistines in Gob, in which Elhanan, son of Jair from Bethlehem, killed Goliath of Gath, who had a spear with a shaft like a weaver's heddle-bar.	19 Та коли знову була війна з філістимлянами у Гові, Елханан, Ягре-Оргімів син, з Вифлеєму, забив брата Голіята з Гату, а ратище його списа було як ткацьке воротило.
20 There was another battle at Gath in which there was a man of large stature with six fingers on each hand and six toes on each foot--twenty-four in all. He too was one of the Rephaim.	20 Була ще раз війна під Гатом. Був там чоловік високого росту, мав він по шість пальців на кожній руці і по шість пальців на кожній нозі — разом двадцять чотири. Був він теж з роду рефаїв.
21 And when he insulted Israel, Jonathan, son of David's brother Shimei, killed him.	21 Коли зневажив він Ізраїля, то Йонатан, син Шімеа, Давидового брата, вбив його.
22 These four were Rephaim in Gath, and they fell at the hands of David and his servants.	22 Оці чотири походили з рефаїв в Гаті; полягли вони від руки Давидової й слуг його.