Bereshìt (בראשית) - Genesi 8

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 ויזכר אלהים את נח ואת כל החיה ואת כל הבהמה אשר אתו בתבה ויעבר אלהים רוח על הארץ וישכו המים	1 Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати.
2 ויסכרו מעינת תהום וארבת השמים ויכלא הגשם מן השמים	2 Джерела безодні й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився.
3 וישבו המים מעל הארץ הלוך ושוב ויחסרו המים מקצה חמשים ומאת יום	3 Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п’ятдесят днів, опали;
4 ותנח התבה בחדש השביעי בשבעה עשר יום לחדש על הרי אררט	4 і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату.
5 והמים היו הלוך וחסור עד החדש העשירי בעשירי באחד לחדש נראו ראשי ההרים	5 А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів’я.
6 ויהי מקץ ארבעים יום ויפתח נח את חלון התבה אשר עשה	6 По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі,
7 וישלח את הערב ויצא יצוא ושוב עד יבשת המים מעל הארץ	7 і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі.
8 וישלח את היונה מאתו לראות הקלו המים מעל פני האדמה	8 Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі.
9 ולא מצאה היונה מנוח לכף רגלה ותשב אליו אל התבה כי מים על פני כל הארץ וישלח ידו ויקחה ויבא אתה אליו אל התבה	9 Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе.
10 ויחל עוד שבעת ימים אחרים ויסף שלח את היונה מן התבה	10 Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега.
11 ותבא אליו היונה לעת ערב והנה עלה זית טרף בפיה וידע נח כי קלו המים מעל הארץ	11 І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили.
12 וייחל עוד שבעת ימים אחרים וישלח את היונה ולא יספה שוב אליו עוד	12 Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.
13 ויהי באחת ושש מאות שנה בראשון באחד לחדש חרבו המים מעל הארץ ויסר נח את מכסה התבה וירא והנה חרבו פני האדמה	13 На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, — аж ось поверхня землі була суха,
14 ובחדש השני בשבעה ועשרים יום לחדש יבשה הארץ	14 а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла.
15 וידבר אלהים אל נח לאמר	15 Тоді Бог сказав до Ноя:
16 צא מן התבה אתה ואשתך ובניך ונשי בניך אתך	16 Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою.
17 כל החיה אשר אתך מכל בשר בעוף ובבהמה ובכל הרמש הרמש על הארץ הוצא אתך ושרצו בארץ ופרו ורבו על הארץ	17 Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, плодяться й розмножуються на землі.
18 ויצא נח ובניו ואשתו ונשי בניו אתו	18 І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів.
19 כל החיה כל הרמש וכל העוף כל רומש על הארץ למשפחתיהם יצאו מן התבה	19 Усі звірі, всі плазуни, все птаство, усе, що рухається на землі, порода за породою, вийшло з ковчегу.
20 ויבן נח מזבח ליהוה ויקח מכל הבהמה הטהורה ומכל העוף הטהר ויעל עלת במזבח	20 Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику.
21 וירח יהוה את ריח הניחח ויאמר יהוה אל לבו לא אסף לקלל עוד את האדמה בעבור האדם כי יצר לב האדם רע מנעריו ולא אסף עוד להכות את כל חי כאשר עשיתי	21 Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був.
22 עד כל ימי הארץ זרע וקציר וקר וחם וקיץ וחרף ויום ולילה לא ישבתו	22 Покіль земля землею, — сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути.