Baruch 2

JERUSALEM	Біблія
1 Aussi le Seigneur a-t-il accompli la parole qu'il avait prononcée contre nous, contre nos juges quigouvernèrent Israël, contre nos rois et nos chefs, contre les gens d'Israël et de Juda;	1 Тому й здійснив Господь слово своє, що виповів був проти нас і проти правителів наших, які правили Ізраїлем, проти царів наших, проти князів наших, проти ізраїльтян та проти юдеїв.
2 sous l'immensité du ciel ne se produisit jamais rien de semblable à ce qu'il fit à Jérusalem, selon cequi était écrit dans la Loi de Moïse:	2 Під усім простором небесним не було зроблено того, що він учинив у Єрусалимі згідно з написаним у законі Мойсея,
3 nous en arrivâmes à manger chacun la chair de son fils, chacun la chair de sa fille.	3 що кожний з нас їстиме м’ясо свого сина, кожен — м’ясо своєї дочки.
4 De plus, il les a mis au pouvoir de tous les royaumes qui nous entourent, pour être un opprobre etune exécration parmi tous les peuples d'alentour où le Seigneur les dispersa.	4 Він видав їх у підлеглість усім царствам, що навкруги нас, на наругу й дивовижу усім народам навколо, куди Господь їх порозкидав.
5 Ils furent assujettis au lieu d'être maîtres, parce que nous avions offensé le Seigneur notre Dieu, enn'écoutant point sa voix.	5 І вони були під сподом замість бути зверху, за те, що ми згрішили супроти Господа, Бога нашого, й не слухались його голосу.
6 Au Seigneur notre Dieu la justice, mais pour nous et pour nos pères la honte au visage, comme il enest aujourd'hui.	6 Господеві, Богу нашому, справедливість, нам же та батькам нашим — сором на обличчях наших, як воно й є нині.
7 Tous ces malheurs que le Seigneur avait énoncés contre nous sont venus sur nous.	7 Усі ті нещастя, що Господь заповів проти нас, спіткали нас,
8 Nous n'avons pas supplié la face du Seigneur, chacun de nous se détournant des pensées de soncoeur mauvais:	8 і ми не благали обличчя Господнє й не відвернулись — кожний з нас — від думок нашого лукавого серця.
9 alors le Seigneur a veillé sur ces malheurs et les a amenés sur nous; car le Seigneur est juste entoutes les oeuvres qu'il nous a commandées,	9 І Господь невсипущий був над нещастям, тож і навів їх на нас, бо Господь справедливий у всіх ділах своїх, що про них нам заповідав.
10 et nous n'avons pas écouté sa voix en marchant selon les ordres que le Seigneur avait mis devantnous.	10 Та ми не слухалися голосу його, не ходили за Господніми веліннями, що їх він був виставив перед нами.
11 Et maintenant, Seigneur, Dieu d'Israël, toi qui tiras ton peuple du pays d'Egypte à main forte, parsignes et miracles, par grande puissance et bras étendu, te faisant de la sorte un nom comme il en est aujourd'hui,	11 Тож і тепер, Господи, Боже Ізраїля, що вивів єси народ твій з Єгипетського краю сильною рукою знаками та чудесами, потугою великою та раменом високим, і звеличився єси ім’ям своїм, як воно й є нині, —
12 nous avons péché, nous avons été impies, nous avons été injustes, Seigneur notre Dieu, pour toustes préceptes.	12 згрішили ми, були нечестиві, були несправедливі, Господи Боже наш, супроти всіх твоїх заповідей.
13 Que ta colère se détourne de nous, puisque nous ne sommes plus qu'un petit reste parmi les nationsoù tu nous dispersas.	13 Нехай же твій гнів відвернеться від нас, бо мало нас лишилось між народами, де ти порозкидав нас.
14 Ecoute, Seigneur, notre prière et notre supplication: délivre-nous à cause de toi-même, et fais-noustrouver grâce devant ceux qui nous ont déportés,	14 Вислухай, Господи, нашу молитву й наше благання, і визволь нас, себе ради, й дай нам ласку в тих, які відвели нас у полон,
15 afin que la terre entière sache que tu es le Seigneur, notre Dieu, puisqu'Israël et sa race portent tonNom.	15 щоб уся земля знала, що ти Господь, Бог наш, бо ім’я твоє прикликане на Ізраїля та на рід його.
16 Seigneur, regarde de ta demeure sainte, et pense à nous, tends l'oreille et écoute,	16 Господи, споглянь із твого святого житла й згадай за нас, прихили, Господи, своє вухо й вислухай!
17 ouvre les yeux, Seigneur, et vois; ce ne sont pas les morts dans le shéol, ceux dont le souffle futenlevé des entrailles, qui rendent gloire et justice au Seigneur;	17 Розплющ свої очі й подивися, бо не мертві в аді, що їхній дух у них узято з їхнього нутра, дадуть Господеві славу і справедливість,
18 mais l'âme comblée d'affliction, celui qui chemine courbé et sans force, les yeux défaillants et l'âmeaffamée, voilà ce qui te rend gloire et justice, Seigneur!	18 лише душа, що уболіває понад міру, те, що ходить зігнуте й безсиле, та очі померклі й душа голодна — воздадуть тобі, Господи, славу й справедливість.
19 Nous ne nous appuyons pas sur les mérites de nos pères et de nos rois pour déposer notresupplication devant ta face, Seigneur notre Dieu.	19 Не заради заслуг батьків наших та царів наших зливаємо ми наше благання перед тобою, Господи, Боже наш.
20 Car tu as envoyé sur nous ta colère et ta fureur, comme tu l'avais proclamé par le ministère de tesserviteurs les prophètes, en ces termes:	20 Ти бо зіслав на нас гнів твій і твоє обурення, як заповів був через слуг твоїх пророків, мовлявши:
21 "Ainsi parle le Seigneur: Inclinez votre nuque et servez le roi de Babylone; alors, vous resterez aupays que j'ai donné à vos pères.	21 «Так говорить Господь: Нахиліть вашу шию і служіть цареві вавилонському, й ви осядете в землі, що її я дав батькам вашим.
22 Mais si vous n'écoutez pas l'invitation du Seigneur à servir le roi de Babylone,	22 Коли ж ви не послухаєтесь голосу Господнього, не служитимете вавилонському цареві,
23 je ferai cesser, aux villes de Juda et à Jérusalem, le chant de joie et le chant d'allégresse, le chant dufiancé et le chant de la fiancée, et tout le pays deviendra une désolation, sans habitants."	23 то я зроблю так, що по містах Юди й у Єрусалимі вмовкне голос веселощів та радощів голос, голос молодого й голос молодої, й увесь край стане безлюдним, без мешканців.»
24 Mais nous n'avons pas écouté ton invitation à servir le roi de Babylone, alors tu as accompli lesparoles que tu avais prononcées par le ministère de tes serviteurs les prophètes: que les os de nos rois et les os denos pères seraient arrachés de leur lieu.	24 Та ми не послухали голосу твого й не служили вавилонському цареві; тоді ти здійснив свої слова, які заповів єси через своїх слуг пророків, мовляв, кості царів наших і кості батьків наших будуть викинуті з їхнього місця.
25 Voici qu'en effet ils furent jetés dehors à la chaleur du jour et au froid de la nuit. Et l'on mourut aumilieu de terribles misères, par la famine, l'épée et la peste.	25 І ось вони справді викинуті на спеку дня й на холод ночі. Вони померли серед страшної нужди з голоду, від меча й від пошести.
26 Et tu fis de cette maison, qui porte ton Nom, ce qu'elle est aujourd'hui, à cause de la méchanceté dela maison d'Israël et de la maison de Juda.	26 І вчинив єси зо свого дому, що на нього прикликане твоє ім’я, те, чим він є сьогодні, з-за злоби дому Ізраїля та дому Юди.
27 Pourtant, tu as agi envers nous, Seigneur notre Dieu, selon toute ton indulgence et ton immensetendresse,	27 Однак, ти, Господи, Боже наш, чинив з нами за всією твоєю добротою й за всією твоєю милістю,
28 comme tu l'avais déclaré par le ministère de ton serviteur Moïse, le jour où tu lui commandasd'écrire ta Loi en présence des Israélites, en ces termes:	28 як заповів єси був через слугу свого Мойсея, коли був повелів йому перед синами Ізраїля списати твій закон, мовлявши:
29 "Si vous n'écoutez pas ma voix, cette immense et innombrable multitude elle-même sera réduite àun petit nombre parmi les nations où je les disperserai,	29 «Як ви не послухаєтесь мого голосу, ота велика сила народу напевно стане малою між народами, серед яких я вас порозкидаю;
30 car je sais qu'ils ne m'écouteront point; c'est un peuple à la nuque raide. Mais dans le pays de leurexil, ils rentreront en eux-mêmes	30 бо знаю, що вони мене не послухаються, це бо народ тугошиїй. А в країні їхнього вигнання вони схаменуться
31 et connaîtront que je suis le Seigneur leur Dieu. Je leur donnerai un coeur et des oreilles quientendent.	31 й зрозуміють, що я — Господь, Бог їхній. Я дам їм серце й вуха, що будуть слухати,
32 Ils me loueront au pays de leur exil, ils se souviendront de mon nom;	32 і вони прославлять мене в землі свого вигнання та й згадають моє ім’я
33 ils n'auront plus la nuque raide et se détourneront de leurs mauvaises actions, se rappelant le destinde leurs pères qui ont péché devant le Seigneur.	33 і відвернуться від своєї впертости і від своїх лихих учинків, коли пригадають собі долю своїх батьків, які згрішили перед Господом.
34 Alors je les ramènerai au pays que j'ai promis par serment à leurs pères Abraham, Isaac et Jacob, etils y seront maîtres. Je les multiplierai et ils ne seront plus diminués.	34 Тоді я поверну їх назад у край, про який я клявся їхнім батькам Авраамові, Ісаакові та Якову, і вони ним заволодіють. Я розмножу їх і вони не поменшають.
35 Pour eux, j'établirai une alliance éternelle; je serai leur Dieu et ils seront mon peuple. Et je nerepousserai plus mon peuple Israël du pays que je leur ai donné."	35 Я заключу з ними союз вічний і буду їхнім Богом, а вони будуть моїм народом. Я не прожену більше свого народу, Ізраїля, з землі, яку я їм дав.»