Livre des Lamentations 3

JERUSALEM	Біблія
1 Je suis l'homme qui a connu la misère, sous la verge de sa fureur.	1 Я — чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.
2 C'est moi qu'il a conduit et fait marcher dans la ténèbre et sans lumière.	2 Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.
3 Contre moi seul, il tourne et retourne sa main tout le jour.	3 Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.
4 Il a consumé ma chair et ma peau, rompu mes os.	4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.
5 Il a élevé contre moi des constructions, cerné ma tête de tourment.	5 Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.
6 Il m'a fait habiter dans les ténèbres, comme ceux qui sont morts à jamais.	6 Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.
7 Il m'a emmuré et je ne puis sortir; il a rendu lourdes mes chaînes.	7 Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.
8 Quand même je crie et j'appelle, il arrête ma prière.	8 Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.
9 Il a barré mes chemins avec des pierres de taille, obstrué mes sentiers.	9 Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.
10 Il est pour moi un ours aux aguets, un lion à l'affût.	10 Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.
11 Faisant dévier mes chemins, il m'a déchiré, il a fait de moi une horreur.	11 Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.
12 Il a bandé son arc et m'a visé comme une cible pour ses flèches.	12 Він нап’яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.
13 Il a planté en mes reins, les flèches de son carquois.	13 Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.
14 Je suis devenu la risée de tout mon peuple, leur chanson tout le jour.	14 Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.
15 Il m'a saturé d'amertume, il m'a enivré d'absinthe.	15 Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.
16 Il a brisé mes dents avec du gravier, il m'a nourri de cendre.	16 Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.
17 Mon âme est exclue de la paix, j'ai oublié le bonheur!	17 Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.
18 J'ai dit: Mon existence est finie, mon espérance qui venait de Yahvé.	18 Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!
19 Souviens-toi de ma misère et de mon angoisse: c'est absinthe et fiel!	19 Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.
20 Elle s'en souvient, elle s'en souvient, mon âme, et elle s'effondre en moi.	20 Глибоко вбилось усе те мені в пам’ять, і душа моя в мені прибита;
21 Voici ce qu'à mon coeur je rappellerai pour reprendre espoir:	21 Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь.
22 Les faveurs de Yahvé ne sont pas finies, ni ses compassions épuisées;	22 Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
23 elles se renouvellent chaque matin, grande est sa fidélité!	23 Вони нові щоранку, велика твоя вірність.
24 "Ma part, c'est Yahvé! dit mon âme, c'est pourquoi j'espère en lui."	24 Господь — мій пай, — моя душа говорить; тому й надіюся на нього,
25 Yahvé est bon pour qui se fie à lui, pour l'âme qui le cherche.	25 Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.
26 Il est bon d'attendre en silence le salut de Yahvé.	26 Добре чекати мовчки від Господа спасіння.
27 Il est bon pour l'homme de porter le joug dès sa jeunesse,	27 Добре для людини носити ярмо в юнацтві.
28 que solitaire et silencieux il s'asseye quand le Seigneur l'impose sur lui,	28 Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.
29 qu'il mette sa bouche dans la poussière: peut-être y a-t-il de l'espoir!	29 Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!
30 qu'il tende la joue à qui le frappe, qu'il se rassasie d'opprobres!	30 Нехай наставить тому, хто б’є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!
31 Car le Seigneur ne rejette pas les humains pour toujours:	31 Бо не навіки Господь відкидає.
32 s'il a affligé, il prend pitié selon sa grande bonté.	32 Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.
33 Car ce n'est pas de bon coeur qu'il humilie et afflige les fils d'homme!	33 Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.
34 Quand on écrase et piétine tous les prisonniers d'un pays,	34 А коли хтось бере під ноги усіх в’язнів країни
35 quand on fausse le droit d'un homme devant la face du Très-Haut,	35 чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,
36 quand on fait tort à un homme dans un procès, le Seigneur ne le voit-il pas?	36 коли ошукує когось у якійсь справі, — хіба Господь того не бачить?
37 Qui donc n'a qu'à parler pour que les choses soient? N'est-ce pas le Seigneur qui décide?	37 Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?
38 N'est-ce pas de la bouche du Très-Haut que sortent les maux et les biens?	38 Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?
39 Pourquoi l'homme murmurerait-il? Qu'il soit plutôt brave contre ses péchés!	39 Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік — за кару за гріхи власні?
40 Examinons notre voie, scrutons-la et revenons à Yahvé.	40 Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!
41 Elevons notre coeur et nos mains vers le Dieu qui est au ciel.	41 Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!
42 Nous, nous avons péché; nous, nous sommes rebelles: Toi, tu n'as pas pardonné!	42 Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!
43 Tu t'es enveloppé de colère et nous as pourchassés, massacrant sans pitié.	43 Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.
44 Tu t'es enveloppé d'un nuage pour que la prière ne passe pas.	44 Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.
45 Tu as fait de nous des balayures, un rebut parmi les peuples.	45 Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.
46 Ils ont ouvert la bouche contre nous, tous nos ennemis.	46 Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.
47 Frayeur et fosse furent notre lot, fracas et désastre.	47 Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.
48 Mes yeux se fondent en ruisseaux pour le désastre de la fille de mon peuple.	48 Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.
49 Mes yeux pleurent et ne s'arrêtent pas, il n'y a pas de répit,	49 Око моє стікає без угаву, без перестання,
50 jusqu'à ce que Yahvé regarde et voie du haut du ciel.	50 поки Господь з неба не спогляне та не побачить.
51 Mes yeux me font mal, pour toutes les filles de ma Cité.	51 Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.
52 Ils m'ont chassé, pourchassé comme un oiseau, ceux qui m'exècrent sans raison.	52 Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.
53 Dans une fosse, ils ont précipité ma vie, ils m'ont jeté des pierres.	53 Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.
54 Les eaux ont submergé ma tête; je disais: "Je suis perdu!"	54 Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»
55 J'ai invoqué ton Nom, Yahvé, de la fosse profonde.	55 Я візвав твоє ім’я, Господи, із глибокої ями.
56 Tu entendis mon cri, ne sois pas sourd à ma prière, à mon appel.	56 Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»
57 Tu te fis proche, au jour où je t'ai appelé. Tu as dit: "Ne crains pas!"	57 Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».
58 Tu as défendu, Seigneur, la cause de mon âme, tu as racheté ma vie.	58 Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.
59 Tu as vu, Yahvé, le tort qui m'était fait: rends-moi justice.	59 О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!
60 Tu as vu toute leur rage, tous leurs complots contre moi,	60 Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.
61 Tu as entendu leurs outrages, Yahvé, tous leurs complots contre moi,	61 Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.
62 les propos que chuchotaient mes adversaires contre moi, tout le jour.	62 Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.
63 Qu'ils s'asseyent ou se lèvent, regarde: je leur sers de chanson.	63 Чи вони сидять, чи встають, глянь: я — їхня глумлива пісня.
64 Rétribue-les, Yahvé, selon l'oeuvre de leurs mains.	64 Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.
65 Mets en leur coeur l'endurcissement, ta malédiction sur eux.	65 Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!
66 Poursuis-les avec colère, extirpe-les de dessous tes cieux.	66 Ти гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.