Livre de la Sagesse 19

JERUSALEM	Біблія
1 Mais sur les impies s'abattit jusqu'au bout un impitoyable courroux, car Il savait à l'avance ce qu'ilsallaient faire,	1 А на безбожних аж до кінця виллявся гнів немилосердний, | бо він знав наперед, що буде з ними, —
2 et qu'après avoir permis aux siens de s'en aller et pressé leur départ, ils changeraient d'avis et lespoursuivraient.	2 що вони, дозволивши вийти | і відпустивши їх поспішно, | роздумають і кинуться навздогін за ними.
3 De fait, ils étaient encore occupés à leurs deuils et ils se lamentaient auprès des tombes de leursmorts, quand ils imaginèrent un autre dessein de folie et se mirent à poursuivre comme des fugitifs ceux qu'avecdes supplications ils avaient expulsés.	3 Справді, ще в жалобі були, | ще плакали над гробами померлих, | а таки вже вхопилися в нестямі за інший намір | і тих, кого просили вийти, переслідували, немов утікачів.
4 Un juste destin les poussait à cette extrémité et il leur inspira l'oubli du passé: ils ajouteraient ainsile châtiment qui manquait à leurs tortures	4 На цю бо крайність штовхнула їх присуджена доля, | яка вибила їм з пам’яті те, що було сталося, | щоб доповнити кару, якої бракувало до їхніх мук;
5 et, tandis que ton peuple ferait l'expérience d'un voyage merveilleux, eux-mêmes trouveraient unemort insolite.	5 і коли народ твій ступив на чудесну дорогу, | ті — знайшли нечувану смерть.
6 Car la création entière, en sa propre nature, était encore de nouveau façonnée, se soumettant à tesordres, pour que tes enfants fussent gardés indemnes.	6 Бо все творіння, підлягаючи твоїм наказам, | перетворилося знов у своїй природі, | щоб твої діти збереглися цілі.
7 On vit la nuée couvrir le camp de son ombre, la terre sèche émerger de ce qui était l'eau, la merRouge devenir un libre passage, les flots impétueux une plaine verdoyante,	7 І видно було хмару, що отіняла табір, | і суху землю, що виринала звідти, де раніш вода стояла. | Червоне море стало битим шляхом, | зеленою рівниною — буруни могутні.
8 par où ceux que protégeait ta main passèrent comme un seul peuple, en contemplant d'admirablesprodiges.	8 Ним увесь народ пройшов, під захистом руки твоєї, | оглядаючи дивні чудеса.
9 Comme des chevaux, ils étaient à la pâture, comme des agneaux, ils bondissaient, en te célébrant,Seigneur, toi leur libérateur.	9 Вони паслися, наче коні, | стрибали, мов ягнята, | славлячи тебе, Господи, що врятував їх.
10 Ils se souvenaient encore des événements de leur exil, comment la terre, et non des animaux,avait produit des moustiques, et comment le Fleuve, et non des êtres aquatiques, avait vomi une multitude degrenouilles.	10 Вони пам’ятали те, що сталося з ними на вигнанні, | як замість тварин земля вивела комарів із себе | і замість водяних створінь ріка виригнула без ліку жаб.
11 Plus tard, ils virent encore un nouveau mode de naissance pour les oiseaux, quand, poussés par laconvoitise, ils réclamèrent des mets délicats:	11 Пізніше бачили, як виникали нові птахи, | коли, спонукаю жадобою, вони домагались вибагливих страв;
12 pour les satisfaire, des cailles montèrent pour eux de la mer.	12 їм бо на втіху знялись від моря перепелиці.
13 Mais les châtiments s'abattirent sur les pécheurs, non sans avoir été signalés à l'avance par deviolents coups de tonnerre, et c'est en toute justice qu'ils souffraient pour leurs propres crimes; car ils avaientmontré une haine de l'étranger par trop cruelle.	13 На грішних же спали кари, | і не без попередніх знаків — сильних громів; | вони страждали слушно за свої власні лукавства, | бо виявили ненависть запеклу до чужинців.
14 D'aucuns, en effet, n'avaient pas accueilli les inconnus qui leur arrivaient, mais eux réduisaient enservitude des hôtes bienfaisants.	14 Одні бо не приймали знайомих, коли ті прибували, | другі ж гостей-добродіїв у рабство обернули.
15 Bien plus, et certes il y aura pour ceux-là un châtiment, puisqu'ils ont reçu les étrangers d'unemanière hostile,...	15 Та не тільки це, — бо для перших буде якась кара, | вони бо відразу вже прийняли чужинців ворожо;
16 mais ceux-ci, après avoir reçu avec des fêtes ceux qui déjà partageaient les mêmes droits qu'eux,les ont ensuite accablés de terribles travaux.	16 другі ж прийняли тих врочисто, | і які вже зажили однакових з ними прав, | страшними опісля роботами гнобили їх.
17 Aussi furent-ils frappés de cécité, comme ceux-là aux portes du juste, lorsque, enveloppés deténèbres béantes, ils cherchaient chacun l'accès de sa porte.	17 Тож і були побиті сліпотою, | як ті під дверима праведника, | коли, огорнуті страшною пітьмою, | кожен шукав власних дверей порогу.
18 Ainsi les éléments étaient différemment accordés entre eux, comme, sur la harpe, les notesmodifient la nature du rythme tout en conservant le même son; ce qu'on peut se représenter exactement enregardant ce qui est arrivé:	18 Отак і первні змінювались між собою, | так, як на гарфі звуки змінюють лад, | хоча й зберігають саме властиве звучання, | — як це й можна докладно виснувати з того, що сталося.
19 des animaux terrestres devenaient aquatiques, ceux qui nagent se déplaçaient sur la terre;	19 Тварини сухопутні на водяних обертались, | а ті, що плавають, вилазили на землю.
20 le feu renforçait dans l'eau sa propre vertu, et l'eau oubliait son pouvoir d'éteindre;	20 Вогонь збільшував у воді власну силу, | а вода забувала свою гасильну властивість.
21 en revanche, les flammes ne consumaient pas les chairs d'animaux fragiles qui s'y aventuraient; etelles ne faisaient pas fondre l'aliment divin, semblable à de la glace et si facile à fondre!	21 Полум’я ж не шкодило тілу кволих тварин, що в ньому ходили, | ані не танув, схожий на іней, | той рід небесної поживи, який так легко тане.
22 Oui, de toutes manières, Seigneur, tu as magnifié ton peuple et tu l'as glorifié; tu n'as pas négligé,en tout temps et en tout lieu, de l'assister!	22 Так, Господи, ти всяким робом звеличив люд твій і прославив, | і не покинув його, а повсякчас і скрізь стояв при ньому.