Premier livre des Maccabées 10

JERUSALEM	Біблія
1 L'an 160, Alexandre, fils d'Antiochus Epiphane, se mit en marche et vint occuper Ptolémaïs.Il fut reçu et c'est là qu'il inaugura son règne.	1 Року 160 Олександер Епіфан, син Антіоха, прибув на кораблі й зайняв Птолемаїду, де його прийняли, і став він царем.
2 A cette nouvelle, le roi Démétrius rassembla une très forte armée et marcha contre lui pourle combattre.	2 Почувши цар Димитрій про те, зібрав велику, силу війська й вийшов проти нього на війну.
3 Démétrius envoyait d'autre part à Jonathan une lettre des plus pacifiques lui promettant del'élever en dignité.	3 Димитрій вислав до Йонатана лист, написаний мирними словами, щоб підлеститись йому,
4 Il se disait en effet: "Hâtons-nous de faire la paix avec ces gens-là avant qu'ils ne la fassentavec Alexandre contre nous,	4 бо він собі так думав: «Поспішімся укласти мир з ним раніш, ніж він укладе його проти нас із Олександром,
5 car Jonathan se souviendra de tous les maux que nous avons causés à sa personne, à sesfrères et à sa nation."	5 він бо згадає усе те зло, що ми накоїли йому, його братам та народові.»
6 Il lui donna même l'autorisation de lever des troupes, de fabriquer des armes, de se dire sonallié, et prescrivit de lui rendre les otages qui étaient dans la Citadelle.	6 І дав йому владу збирати військо, кувати зброю, називати себе його союзником, а й наказав повернути йому його закладників, що були у твердині.
7 Jonathan s'en vint à Jérusalem et lut le message en présence de tout le peuple et des gens dela Citadelle.	7 Йонатан пішов у Єрусалим прочитати лист перед усім народом і тими, що були у твердині.
8 Une grande crainte les saisit lorsqu'ils entendirent que le roi lui avait accordé la faculté delever des troupes.	8 Огорнув їх великий страх, коли почули, що цар дав йому владу збирати військо,
9 Les gens de la Citadelle rendirent les otages à Jonathan qui les remit à leurs parents.	9 і залога, що була у кріпості, видала Йонатанові закладників, а він віддав їх батькам їхнім.
10 Jonathan habita Jérusalem et se mit à rebâtir et à restaurer la ville.	10 І Йонатан замешкав у Єрусалимі й заходився відбудовувати та поновлювати місто.
11 Il ordonna en particulier aux entrepreneurs des travaux de reconstruire le rempart etd'entourer le mont Sion de pierres de taille pour le fortifier, ce qui fut exécuté.	11 Він звелів будівничим вивести мури й оточити Сіон-гору тесовим каменем, щоб її укріпити, і вони так зробили.
12 Les étrangers qui étaient dans les forteresses que Bacchidès avait bâties prirent la fuite:	12 І повтікали чужинці, що були у твердинях, збудованих Вакхидом;
13 chacun d'eux abandonna son poste pour retourner en son pays.	13 кожний з них покидав своє місце й повертався у свій край.
14 A Bethsour seulement on laissa quelques-uns de ceux qui avaient abandonné la Loi et lespréceptes, car c'était leur refuge.	14 Лише у Бетсурі зостались деякі з тих, що покинули закон та заповіді: був бо то їхній притулок.
15 Le roi Alexandre apprit les promesses que Démétrius avait mandées à Jonathan. On luiraconta aussi les guerres et les exploits dans lesquels lui et ses frères s'étaient signalés et les peines qu'ils avaientendurées.	15 Цар Олександер зачув про ті обіцянки, які Димитрій послав був до Йонатана. Йому оповідали й про війни та про подвиги, що їх він з братами вчинив, і труди, яких вони зазнали,
16 "Trouverons-nous jamais, s'écria-t-il, un homme pareil? Faisons-nous donc de lui un ami etun allié!"	16 тоді і промовив: «Хіба ж ми знайдемо другого такого? Зробімо його нашим другом і союзником!»
17 Il lui écrivit une lettre et la lui envoya libellée en ces termes:	17 І написав до нього і вислав йому листи такого змісту:
18 "Le roi Alexandre à son frère Jonathan, salut.	18 «Цар Олександер братові Йонатанові, привіт!
19 Nous avons appris à ton sujet que tu es un homme puissant et que tu mérites d'être notreami.	19 Ми чули про тебе, що ти муж сильний і гідний стати нашим другом.
20 Aussi, nous t'établissons aujourd'hui grand prêtre de ta nation et te donnons le titre d'amidu roi -- et il lui envoyait en même temps une chlamyde de pourpre et une couronne d'or -- afin que tu embrassesnotre parti et que tu nous gardes ton amitié"	20 Тим ми й настановляємо тебе сьогодні первосвящеником твого народу та дозволяємо тобі називатися другом царським — і вислав йому багряницю та золотий вінець, — щоб ти пильнував наших справ і плекав дружбу з нами.»
21 Et Jonathan revêtit les ornements sacrés le septième mois de l'an 160 en la fête des Tentes;il rassembla des troupes et fabriqua beaucoup d'armes.	21 І одягнувся Йонатан у святу одежу, сьомого місяця, 160 року, на свято Кучок, і назбирав війська й наготував зброї.
22 Instruit de ces faits, Démétrius en fut contrarié et dit:	22 Почувши про все те, Димитрій засмутився й мовив:
23 "Qu'avons-nous fait pour qu'Alexandre ait capté avant nous l'amitié des Juifs pour affermirsa position?	23 «Що ми вчинили? Таж Олександер випередив нас, заприязнившись із Юдеями, щоб скріпитися!
24 Je leur écrirai moi aussi en termes persuasifs avec des offres de situation élevée et derichesses, afin qu'ils soient une aide pour moi."	24 Я теж їм напишу потішливими словами, обіцяючи їм пошану та гостинці, щоб вони стали мені на допомогу.»
25 Et il leur écrivit en ces termes: "Le roi Démétrius à la nation des Juifs, salut.	25 І вислав їм такий лист: «Цар Димитрій народові юдейському, привіт!
26 Vous avez gardé les conventions passées avec nous et persévéré dans notre amitié, vousn'êtes pas passés du côté de nos ennemis, nous l'avons appris et nous nous en sommes réjouis.	26 Що ви дотримали договір з нами, залишились у нашій дружбі й не пристали до ворогів наших, почули ми про те й звеселились.
27 Continuez donc encore à nous conserver votre fidélité et nous récompenserons par desbienfaits ce que vous faites pour nous.	27 Тож нині бережіть і надалі твердо вашу нам вірність, а ми вам відплатимо добром за те все, що ви нам чините.
28 Nous vous accorderons beaucoup de remises et nous vous ferons des faveurs.	28 Ми дамо вам багато полегш й подаруємо гостинців.
29 Dès à présent je vous libère et je décharge tous les Juifs des contributions, des droits sur lesel et des couronnes.	29 Я вже тепер відпускаю вам і звільняю всіх юдеїв від податків, від податку соляного та коронного.
30 Et du tiers des produits du sol et de la moitié du fruit des arbres qui me revient, je fais dèsaujourd'hui et pour toujours la remise au pays de Juda et aux trois nomes qui lui sont annexés de la Samarie-Galilée... à partir de ce jour pour tout le temps.	30 Щождо третини посіву та половини плодів з дерев, які мені належить узяти, то я віднині й надалі їх відпускаю, не буду їх брати з Юдеї та трьох округ, що були приділені до неї, з Самарії та Галилеї, віднині й на ввесь прийдешній час.
31 Que Jérusalem soit sainte et exempte ainsi que son territoire, ses dîmes et ses droits.	31 Єрусалим хай буде святим містом, вільним від податків, а й його околиці, його десятини та приноси.
32 Je renonce à la possession de la Citadelle qui est à Jérusalem et je la cède au grand prêtrepour qu'il y établisse des hommes qu'il choisira lui-même pour la garder.	32 Я зрікаюся й влади над твердинею в Єрусалимі й передаю її первосвященикові, щоб він у ній поставив залогу, яку захоче, для її оборони.
33 Toute personne juive emmenée captive hors du pays de Juda dans toute l'étendue de monroyaume, je lui rends la liberté sans rançon. Je veux que tous soient exempts d'impôts, même pour leurs bêtes.	33 Усіх юдеїв, як далеко б вони не потрапили з Юдеї в полон, на всіх границях мого царства, я випускаю на свободу, без викупу. Я всіх звільняю від податків, навіть тваринних.
34 Que toutes les solennités, les sabbats, les néoménies, les jours prescrits et les trois jours quiprécèdent et qui suivent soient des jours de rémission et de franchises pour tous les Juifs qui sont dans monroyaume,	34 Свята всі й суботи, нові місяці та дні, призначені для богослужби, три дні перед святом і три по святі, — усі нехай будуть днями пільги та полегш для юдеїв, що живуть у моїм царстві,
35 et personne n'aura la faculté d'exiger un paiement ni d'inquiéter quelqu'un d'entre eux pourn'importe quelle affaire.	35 і ніхто не буде мати права коїти що-небудь і докучати комусь із них У будь-якій справі.
36 On enrôlera des Juifs dans les armées du roi jusqu'au nombre de 30.000 soldats et il leursera donné la solde qui revient à toutes les troupes du roi.	36 І царське військо буде навербоване з 30 000 юдеїв-воїнів, які одержать платню, що належиться всім царським військам.
37 Il en sera aussi placé dans les forteresses royales les plus importantes et il en sera établidans les emplois de confiance du royaume; que leurs préposés et leurs chefs sortent de leurs rangs et vivent selonleurs lois, comme le roi l'a ordonné pour le pays de Juda.	37 З них деяких поставлять по видатніших царських твердинях, а з-поміж цих будуть поставлені на довірочні служби в царстві. Дозорці їхні та їхні начальники будуть з-поміж них вибирані, і вони житимуть за своїми законами так, як наказав цар у Юдеї.
38 Quant aux trois nomes ajoutés à la Judée aux dépens de la province de Samarie, qu'ilssoient annexés à la Judée et considérés comme relevant d'un seul homme, n'obéissant à nulle autre autorité qu'àcelle du grand prêtre.	38 А ті три округи, що були від Самарії приділені до Юдеї, будуть становити частину Юдеї, щоб залежали від одного й не слухали ніякої іншої влади, крім первосвященика.
39 Je donne en présent Ptolémaïs et le territoire qui s'y rattache au sanctuaire de Jérusalempour couvrir les dépenses exigées par le culte.	39 Птолемаїду з її околицями я дарую святині, що в Єрусалимі, на покриття видатків храму.
40 Pour moi, je donne chaque année 15.000 sicles d'argent à prendre sur la liste royale dansles localités convenables.	40 Крім того, я дам щороку 15 000 шеклів срібла з царських скарбниць, а ці гроші мають бути взяті з околиць, де це можливо.
41 Et tout le surplus, que les fonctionnaires n'ont pas versé comme dans les annéesantérieures, ils le donneront dorénavant pour les travaux du Temple.	41 Вся задишка, що її збирачі минулими роками не віддали, як було раніше, віднині дається на потребу храму.
42 En outre, les 5.000 sicles d'argent, somme qu'on prélevait sur les profits du sanctuaire dansle compte de chaque année, même cela est abandonné comme revenant aux prêtres qui font le service liturgique.	42 До цього 5000 шеклів срібла, що їх брано щороку з прибутків храму, теж будуть відпущені, бо вони належать священикам, що служать.
43 Quiconque se sera réfugié dans le Temple de Jérusalem et dans toutes ses limites,redevable des impôts royaux et de toute autre dette, sera libre avec tous les biens qu'il possède dans monroyaume.	43 Ті, що сховалися до храму в Єрусалимі й до всіх його притворів, чи то через податки царські, чи через якунебудь повинність, будуть безпечні з усім, що мають у моїм царстві.
44 Pour les travaux de construction et de restauration du sanctuaire, les dépenses seront aussiprélevées sur le compte du roi.	44 Видатки на будову та на віднову храму теж робитимуть із царських прибутків,
45 Pour reconstruire les murs de Jérusalem et fortifier son enceinte, les dépenses seront encoreprélevées sur le compte du roi, ainsi que pour relever les murs des villes en Judée."	45 а й видатки на будову мурів Єрусалиму та на його зміцнення навколо братимуться з царських прибутків; так само й на будову мурів у Юдеї.»
46 Lorsque Jonathan et le peuple eurent entendu ces paroles, ils n'y crurent pas et refusèrentde les admettre, parce qu'ils se souvenaient des grands maux que Démétrius avait causés à Israël, et del'oppression qu'il avait fait peser sur eux.	46 Та Йонатан з народом, почувши ці слова, не йняв їм віри й не прийняв їх, бо він пам’ятав те велике лихо, яке Димитрій заподіяв Ізраїлеві, і як він сильно утискав їх.
47 Ils se décidèrent en faveur d'Alexandre parce qu'il l'emportait à leurs yeux en gratifications,et ils furent ses constants alliés.	47 Вони воліли Олександра, бо він перший звернувся до них з мирними словами, і вони були його союзниками завжди.
48 Alors le roi Alexandre rassembla de grandes forces et s'avança contre Démétrius.	48 Тоді Олександер зібрав велику силу війська й двигнувся в похід проти Димитрія.
49 Les deux rois ayant engagé le combat, l'armée d'Alexandre prit la fuite. Démétrius se mit àsa poursuite et l'emporta sur ses soldats.	49 Обидва царі розпочали битву, але військо Димитрія було присилуване до втечі. Олександер кинувсь навздогінці за ним і переміг.
50 Il mena fortement le combat jusqu'au coucher du soleil. Mais ce jour-là même Démétriussuccomba.	50 Він бився завзято аж до заходу сонця. Того дня поліг у бою Димитрій.
51 Alexandre envoya à Ptolémée, roi d'Egypte, des ambassadeurs, avec ce message:	51 Тоді Олександер вислав послів до Птолемея, єгипетського царя, з такими словами:
52 "Puisque je suis revenu dans mon royaume, que je me suis assis sur le trône de mes pères,que je me suis emparé du pouvoir, puisque j'ai écrasé Démétrius, que j'ai pris possession de notre pays,	52 «Тільки-що повернувсь я у своє царство й сів на престолі моїх батьків та захопив владу, розбивши Димитрія і зайнявши нашу країну, —
53 puisque je lui ai livré bataille et qu'il a été écrasé par nous, lui et son armée, et que noussommes monté sur son siège royal,	53 коли я розпочав з ним війну, ми його розгромили і його військо, і сіли на його царському престолі —
54 faisons donc amitié l'un avec l'autre et donne-moi donc ta fille pour épouse, je serai tongendre et je te donnerai, ainsi qu'à elle, des présents dignes de toi."	54 то й укладімо собі один з одним дружбу. Видай мені дочку твою за жінку, а я буду твоїм зятем і дам тобі і їй дарунки, що будуть тебе гідні.»
55 Le roi Ptolémée répondit en ces termes: "Heureux le jour où tu es rentré dans le pays de tespères et où tu as occupé leur siège royal!	55 Цар Птолемей відповів так: «Щаслив той день, коли ти, повернувшись у землю батьків твоїх, сів на їхнім престолі царськім!
56 Maintenant je ferai pour toi ce que tu as écrit, mais viens à ma rencontre à Ptolémaïs afinque nous nous voyions l'un l'autre, et je serai ton beau-père comme tu l'as dit."	56 Зроблю для тебе, як ти написав був. Вийди мені назустріч у Птолемаїду, де ми побачимось один з одним і я стану твоїм тестем, як ти був мовив.»
57 Ptolémée partit d'Egypte, lui et Cléopâtre, sa fille, et vint à Ptolémaïs en l'an 162.	57 І рушив Птолемей з Єгипту, сам він і Клеопатра, його дочка, і 162 року прибув у Птолемаїду.
58 Le roi Alexandre vint au-devant de Ptolémée; celui-ci lui donna sa fille Cléopâtre etcélébra son mariage à Ptolémaïs avec grande magnificence, comme il sied à des rois.	58 Назустріч йому вийшов цар Олександер, за якого цар Птолемей! видав свою дочку, і справив їм весілля у Птолемаїді з великою пишнотою, як то царям личить.
59 Le roi Alexandre écrivit à Jonathan de venir le trouver.	59 Цар Олександер написав Йонатанові, щоб він прийшов до нього на стрічу;
60 Ce dernier se rendit à Ptolémaïs avec apparat et rencontra les deux rois; il leur donna del'argent et de l'or ainsi qu'à leurs amis, il fit de nombreux présents et trouva grâce à leurs yeux.	60 і той вибрався великопишно в Птолемаїду й зустрівся там з обидвома царями та й дав їм і їхнім друзям срібла, золота та силу дарунків, тож тим робом їм приподобався.
61 Alors s'unirent contre lui des vauriens, la peste d'Israël, pour se plaindre de lui, mais le roine leur prêta aucune attention;	61 Тут же зібрались проти нього нікчемні людці з Ізраїля, перевертні, щоб оскаржити його, та цар їх не послухав.
62 il ordonna même d'ôter à Jonathan ses habits et de le revêtir de la pourpre, ce qui futexécuté.	62 Він звелів зняти з Йонатана його одежу й надягнути на нього багряницю; так і зроблено.
63 Le roi le fit asseoir auprès de lui et dit à ses dignitaires: "Sortez avec lui au milieu de laville et publiez que personne n'élève de plainte contre lui sur n'importe quelle affaire et que nul ne l'inquiète pourquelque raison que ce soit."	63 І посадив він його біля себе і сказав своїм вельможам: «Вийдіть із ним посеред міста й оголосіть, щоб його ніхто ні в чому не оскаржував та щоб ніхто йому нічим не докучав.»
64 Quand ils virent les honneurs qu'on lui rendait, à la voix du héraut, et la pourpre sur sesépaules, tous ses accusateurs prirent la fuite.	64 Коли ж його обвинувачі побачили його славу, ще проголосив окличник, і його самого; одягненого в багряницю, — усі повтікали.
65 Le roi lui fit l'honneur de l'inscrire au rang des premiers amis et de l'instituer stratège etméridarque.	65 Цар надав йому великої слави й записав його поміж перших своїх друзів, призначив його воєводою і правителем.
66 Aussi Jonathan revint-il à Jérusalem dans la paix et la joie.	66 І Йонатан повернувся в Єрусалим у мирі й радості.
67 En l'an 165, Démétrius, fils de Démétrius, vint de Crète dans le pays de ses pères.	67 Року 165 Димитрій, син Димитрія, прибув з Крети у землю своїх батьків.
68 Le roi Alexandre, l'ayant appris, en fut très contrarié et revint à Antioche.	68 Почув про це цар Олександер і, вельми засмутившись, повернувся в Антіохію.
69 Démétrius confirma Apollonius qui était gouverneur de la Coelé-Syrie, lequel rassemblaune grande armée et, étant venu camper à Iamnia, envoya dire à Jonathan le grand prêtre:	69 Тоді Димитрій настановив управителем Келесирії Аполлонія, а цей стягнув велике військо й отаборився біля Ямнії, звідки й послав послів до Йонатана, щоб вони сказали:
70 "Tu es absolument seul à t'élever contre nous, et moi je suis devenu un objet de dérision etd'injure à cause de toi. Pourquoi exerces-tu ton autorité contre nous dans les montagnes?	70 «Тільки ти єдиний повстаєш проти мене. Я став сміховиськом і ганьбою через тебе! Чого ти хоробруєш проти нас у горах?
71 Si donc tu as confiance dans tes forces, descends maintenant vers nous dans la plaine et làmesurons-nous l'un avec l'autre, car avec moi se trouve la force des villes.	71 Коли ти довіряєш своїм військам, зійди до нас на рівнину, і там поміряємось один з одним, бо сила міст зо мною.
72 Informe-toi et apprends qui je suis et quels sont les autres qui nous prêtent leur concours.Ils disent que vous ne pourrez pas nous résister puisque deux fois tes pères ont été mis en fuite dans leur pays.	72 Спитай і розвідайся, хто я такий і хто ті, що мені допомагають. І скажуть тобі, що ти не витримаєш перед нами, бо ваші батьки двічі мусіли були втікати у своїй країні.
73 Et maintenant tu ne pourras pas résister à la cavalerie ni à une grande armée dans cetteplaine où il n'y a ni rocher, ni caillasse, ni endroit pour fuir."	73 Ось і тепер не встоїшся проти кінноти і проти такої сили на рівнині, де нема ні каміння, ні скелі, ані місця, і куди б утікати.»
74 Lorsque Jonathan eut entendu les paroles d'Apollonius, son esprit fut tout remué; il fitchoix de 10.000 hommes et partit de Jérusalem, et Simon son frère le rejoignit avec une troupe de secours.	74 Почувши ці слова Аполлонія, Йонатан вельми образився. Він вибрав 10 000 чоловік і вийшов з Єрусалиму. Брат його Симон пішов йому назустріч із допомогою.
75 Il dressa son camp contre Joppé; les gens de la ville lui avaient fermé ses portes parce qu'ily avait une garnison d'Apollonius dans Joppé, et l'attaque commença.	75 Він розташувався табором навпроти Яффи, та ті, що були в місті, замкнули браму, бо в Яффі була залога Аполлонія. Юдеї кинулися здобувати її,
76 Pris de peur, les habitants ouvrirent les portes et Jonathan fut maître de Joppé.	76 і мешканці зо страху відчинили браму, тож Йонатан захопив Яффу.
77 Mis au courant, Apollonius rangea en ordre de bataille 3.000 cavaliers et une nombreuseinfanterie, et se dirigea sur Azôtos comme pour traverser le pays, tandis qu'en même temps il s'enfonçait dans laplaine, parce qu'il avait un grand nombre de cavaliers en qui il avait confiance.	77 Довідавшись про те, Аполлоній вирушив з трьома тисячами кінноти й великим військом і попрямував на Азот, так, мов би хотів пройти тудою, а насправді посунувся на рівнину, бо мав силу кінноти, на яку покладався.
78 Jonathan se mit à le poursuivre du côté d'Azôtos, et les deux armées en vinrent aux mains.	78 Йонатан гнався за ним іззаду аж до Азоту, і війська зчепились у бою.
79 Or Apollonius avait laissé mille cavaliers cachés derrière eux.	79 Аполлоній лишив у засідці в тилу Юдеї 1000 кінноти,
80 Jonathan sut qu'il y avait une embuscade derrière lui. Les cavaliers entourèrent son arméeet lancèrent leurs traits sur la troupe depuis le matin jusqu'au soir.	80 але Йонатан дізнався, що в тилу у нього є засідка. І оточило його військо й кидали на народ стріли від ранку до вечора,
81 La troupe tint bon, comme l'avait ordonné Jonathan, tandis que leurs chevaux sefatiguèrent.	81 але народ, як наказав був Йонатан, стояв міцно, хоч їхні коні й потомились.
82 Simon entraîna ses forces et attaqua la phalange une fois la cavalerie épuisée, et lesennemis furent écrasés par lui et prirent la fuite.	82 Тоді Симон висунув наперед своє військо, і закипів бій з піхотинцями, бо кіннота була виснажена. Сирійців розгромлено й кинулись вони урозтіч.
83 La cavalerie se débanda à travers la plaine et les fuyards gagnèrent Azôtos et entrèrentdans Beth-Dagôn, le temple de leur idole, afin d'y trouver le salut.	83 Кіннота порозбігалась на рівнині; вони втекли в Азот і ввійшли в Бетдагон, капище їхнього боввана, щоб там урятуватись.
84 Mais Jonathan mit le feu à Azôtos et aux villes des alentours, il prit leurs dépouilles et livraaux flammes le sanctuaire de Dagôn et ceux qui s'y étaient réfugiés.	84 Та Йонатан підпалив Азот і міста навколо, набрав здобичі й спалив храм Дагона й тих, що туди повтікали.
85 Ceux qui tombèrent sous l'épée, avec ceux qui furent brûlés, se trouvèrent au nombre de8.000.	85 Тих, що полягли від меча, з тими, що були спалені живцем, було разом близько 8000 чоловік.
86 Jonathan partit de là pour aller camper près d'Ascalon; les habitants de cette ville sortirentà sa rencontre en grand apparat.	86 Двигнувся Йонатан звідти й отаборився під Аскалоном, мешканці якого вийшли йому назустріч з великою шанобою.
87 Jonathan revint ensuite à Jérusalem avec les siens, chargés d'un grand butin.	87 Потім Йонатан із своїми повернувся в Єрусалим з великою здобиччю.
88 Lorsque le roi Alexandre apprit ces événements, il accorda de nombreux honneurs àJonathan.	88 Довідавшись про те, цар Олександер додав йому ще більшої прослави
89 Il lui envoya une agrafe d'or comme il est d'usage de l'accorder aux parents des rois, et luidonna en propriété Akkarôn et tout son territoire.	89 і вислав золоту запинку, що звичайно дається царським родичам; так само дав йому у власність Аккарон з усією його землею.