Izaija 2

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Viđenje Izaije, sina Amosova, o Judeji i Jeruzalemu:	1 Слово, що його узрів Ісая, син Амоса, про Юдею і про Єрусалим.
2 Dogodit će se na kraju danâ: Gora doma Jahvina bit će postavljena vrh svih gora, uzvišena iznad svih bregova. K njoj će se stjecati svi narodi,	2 На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї.
3 nagrnut će mnoga plemena i reći: »Hajde, uziđimo na goru Jahvinu, pođimo u dom Boga Jakovljeva! On će nas naučiti svojim putovima, hodit ćemo stazama njegovim. Jer će iz Siona zakon doći, iz Jeruzalema riječ Jahvina.«	3 І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму.»
4 On će biti sudac narodima, mnogim će sudit’ plemenima, koji će mačeve prekovati u plugove, a koplja u srpove. Neće više narod dizat’ mača protiv naroda nit’ se više učit’ ratovanju.	4 І він судитиме народи, буде розсуджувати людей многих; вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати.
5 Hajde, dome Jakovljev, u Jahvinoj hodimo svjetlosti!	5 Доме Якова, прийдіть, і будемо ходити в світлі Господнім!
6 Da, ti si svoj odbacio narod, dom Jakovljev, jer je pun vračeva s istoka i gatarâ kao Filistejci, bratime se s tuđincima.	6 Так! Ти відкинув люд свій, дім Якова, бо в них повно чарівників і знахурів, як у філістимлян, і вони з синами чужоземців у побратистві.
7 Zemlja mu je puna srebra i zlata i blagu mu kraja nema; zemlja mu je puna konja, kolima mu broja nema.	7 Край його повен срібла і золота, і нема ліку його скарбам. Край його наповнився кіньми і нема ліку його колісницям.
8 Zemlja mu je prepuna kumira i oni se klanjaju pred djelom ruku svojih, pred onim što njihovi načiniše prsti.	8 Край його повен ідолів. Вони падають низько перед ділом своїх рук, перед тим, що пальці їхні виробили.
9 Smrtnik će se poviti, čovjek sniziti; ne praštaj im.	9 І похилився чоловік, понизилась людина. Ти не простиш їм цього.
10 Uđi među pećine, skrij se u prašinu, pred užasom Jahvinim, pred sjajem veličanstva njegova, kad ustane da potrese zemlju.	10 Сховайся у скелі, зарийся в землю зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі.
11 Ohol pogled bit će skršen i bahatost ljudska ponižena. Jahve će se uzvisiti, on jedini – u dan onaj.	11 Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу.
12 Da, bit će to dan Jahve nad vojskama, protiv svih oholih i bahatih, protiv sviju što se uzvisiše, da ih obori;	12 Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, — щоб оте принизити;
13 protiv svih cedrova libanonskih i svih hrastova bašanskih;	13 на всі кедри ливанські, на всі дуби башанські;
14 protiv svih gora uznositih i svih bregova uzdignutih;	14 на всі високі гори й на всі пагорби, що вгору пнуться;
15 protiv svake visoke tvrđe i svih tvrdih zidina;	15 на кожну високу башту і на кожний мур кріпкий;
16 protiv sveg brodovlja taršiškog i svih brodova raskošnih.	16 на всі кораблі таршішські й на всі прикраси принадні.
17 Oholost ljudska skršit će se i bahatost ljudska poniziti. Jahve će se uzvisiti, on jedini – u dan onaj,	17 І повалиться людська гордість, і понизиться пиха смертних. Один Господь звисочиться того часу.
18 i kumiri će netragom nestati.	18 Боввани щезнуть дощенту.
19 Uđite u rupe među pećinama i u špilje zemaljske pred užasom Jahvinim, pred sjajem veličanstva njegova, kad ustane da potrese zemlju.	19 Сховайтесь по печерах, у скелях та по норах у землі зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.
20 U dan onaj: bacit će svaki svoje srebro i zlatne kumire koje sebi načini da im se klanja,	20 Того дня чоловік повикидає кротам та кажанам своїх срібних бовванів і свої золоті кумири, які наробив собі, щоб їм поклонятись,
21 kad uteče u šupljine pećina i u raspukline stijena pred užasom Jahvinim, pred sjajem veličanstva njegova, kad ustane da potrese zemlju.	21 аби лише самому сховатись У щілинах по скелях та скельних розколинах зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.
22 Čuvajte se, dakle, čovjeka koji ima samo jedan dah u nosnicama: jer što vrijedi?	22 Годі вам надію покладати на чоловіка, в якого тільки й духу, що у ніздрах; бо й що він вартий?