Daniel 3

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 König Nebukadnezzar ließ ein goldenes Standbild machen, sechzig Ellen hoch und sechs Ellen breit, und ließ es in der Ebene von Dura in der Provinz Babel aufstellen.	1 Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області.
2 Dann berief König Nebukadnezzar die Satrapen, Präfekten und Statthalter ein, die Räte, Schatzmeister, Richter und Polizeiobersten und alle anderen hohen Beamten der Provinzen; sie sollten zur Einweihung des Standbildes kommen, das König Nebukadnezzar errichtet hatte.	2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
3 Da versammelten sich die Satrapen, Präfekten und Statthalter, die Räte, Schatzmeister, Richter und Polizeiobersten und alle anderen hohen Beamten der Provinzen zur Einweihung des Standbildes, das König Nebukadnezzar errichtet hatte. Sie stellten sich vor dem Standbild auf, das König Nebukadnezzar errichtet hatte.	3 І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор.
4 Nun verkündete der Herold mit mächtiger Stimme: Ihr Männer aus allen Völkern, Nationen und Sprachen, hört den Befehl!	4 Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено:
5 Sobald ihr den Klang der Hörner, Pfeifen und Zithern, der Harfen, Lauten und Sackpfeifen und aller anderen Instrumente hört, sollt ihr niederfallen und das goldene Standbild anbeten, das König Nebukadnezzar errichtet hat.	5 Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
6 Wer aber nicht niederfällt und es anbetet, wird noch zur selben Stunde in den glühenden Feuerofen geworfen.	6 А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.»
7 Sobald daher alle Völker den Klang der Hörner, Pfeifen und Zithern, der Harfen, Lauten und Sackpfeifen und der anderen Instrumente hörten, fielen die Männer aus allen Völkern, Nationen und Sprachen sogleich nieder und beteten das goldene Standbild an, das König Nebukadnezzar errichtet hatte.	7 Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
8 Sogleich traten einige Chaldäer auf und verklagten die Juden.	8 Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв.
9 Sie sagten zum König Nebukadnezzar: O König, mögest du ewig leben.	9 Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки!
10 Du, König, hast doch selbst den Befehl erlassen: Jeder soll niederfallen und das goldene Standbild anbeten, wenn er den Klang der Hörner, Pfeifen und Zithern, der Harfen, Lauten und Sackpfeifen und aller anderen Instrumente hört.	10 Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові;
11 Wer aber nicht niederfällt und es anbetet, wird in den glühenden Feuerofen geworfen.	11 а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.
12 Nun sind da einige Juden, denen du die Verwaltung der Provinz Babel anvertraut hast: Schadrach, Meschach und Abed- Nego. Diese Männer missachten dich, König. Sie verehren deine Götter nicht und beten das goldene Standbild, das du errichtet hast, nicht an.	12 Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю — Седрах, Мисах та Авденаго, — ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.»
13 Da befahl Nebukadnezzar voll Zorn und Wut, Schadrach, Meschach und Abed-Nego herbeizuholen. Man führte die Männer also vor den König.	13 Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя.
14 Nebukadnezzar sagte zu ihnen: Ist es wahr, Schadrach, Meschach und Abed-Nego: Ihr verehrt meine Götter nicht und betet das goldene Standbild nicht an, das ich errichtet habe?	14 Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись?
15 Nun, wenn ihr bereit seid, sobald ihr den Klang der Hörner, Pfeifen und Zithern, der Harfen, Lauten und Sackpfeifen und aller anderen Instrumente hört, sofort niederzufallen und das Standbild anzubeten, das ich habe machen lassen, ist es gut; betet ihr es aber nicht an, dann werdet ihr noch zur selben Stunde in den glühenden Feuerofen geworfen. Welcher Gott kann euch dann aus meiner Gewalt erretten?	15 Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити — гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?»
16 Schadrach, Meschach und Abed-Nego erwiderten dem König Nebukadnezzar: Wir haben es nicht nötig, dir darauf zu antworten:	16 Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати.
17 Wenn überhaupt jemand, so kann nur unser Gott, den wir verehren, uns erretten; auch aus dem glühenden Feuerofen und aus deiner Hand, König, kann er uns retten.	17 Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки,
18 Tut er es aber nicht, so sollst du, König, wissen: Auch dann verehren wir deine Götter nicht und beten das goldene Standbild nicht an, das du errichtet hast.	18 а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»
19 Da wurde Nebukadnezzar wütend; sein Gesicht verzerrte sich vor Zorn über Schadrach, Meschach und Abed- Nego. Er ließ den Ofen siebenmal stärker heizen, als man ihn gewöhnlich heizte.	19 Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано,
20 Dann befahl er, einige der stärksten Männer aus seinem Heer sollten Schadrach, Meschach und Abed-Nego fesseln und in den glühenden Feuerofen werfen.	20 і наказав найдужчим мужам із свого війська зв’язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем.
21 Da wurden die Männer, wie sie waren - in ihren Mänteln, Röcken und Mützen und den übrigen Kleidungsstücken - gefesselt und in den glühenden Feuerofen geworfen.	21 І зараз же їх зв’язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем.
22 Nach dem strengen Befehl des Königs war aber der Ofen übermäßig geheizt worden und die herausschlagenden Flammen töteten die Männer, die Schadrach, Meschach und Abed-Nego hingebracht hatten.	22 Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум’я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго.
23 Die drei Männer aber, Schadrach, Meschach und Abed-Nego, fielen gefesselt in den glühenden Feuerofen.	23 Ці ж троє мужів — Седрах, Мисах та Авденаго — впали в піч, розпалену вогнем, зв’язані.
24 Doch sie gingen mitten in den Flammen umher, lobten Gott und priesen den Herrn.	24 І ходили вони серед полум’я, хваливши Бога й благословивши Господа.
25 Asarja blieb stehen, öffnete den Mund und sprach mitten im Feuer folgendes Gebet:	25 Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:
26 Gepriesen und gelobt bist du, Herr, Gott unserer Väter; herrlich ist dein Name in alle Ewigkeit.	26 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім’я твоє преславне на всі віки;
27 Denn du bist gerecht in allem, was du getan hast. All deine Taten sind richtig, deine Wege gerade. Alle deine Urteile sind wahr.	27 бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі — правдиві.
28 Du hast gerechte Strafen verhängt, in allem, was du über uns gebracht hast und über Jerusalem, die heilige Stadt unserer Väter. Ja, nach Wahrheit und Recht hast du all dies wegen unserer Sünden herbeigeführt.	28 Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради.
29 Denn wir haben gesündigt und durch Treubruch gefrevelt und haben in allem gefehlt.	29 Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали.
30 Wir haben deinen Geboten nicht gehorcht, haben weder beachtet noch getan, was du uns zu unserem Wohl befohlen hast.	30 Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було.
31 Alles, was du uns geschickt hast, alles, was du uns getan hast, das hast du nach deiner gerechten Entscheidung getan.	31 І все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, — ти присудом учинив правдивим.
32 Du hast uns der Gewalt gesetzloser Feinde und gehässiger Verräter preisgegeben und einem ungerechten König, dem schlimmsten König der ganzen Welt.	32 Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві.
33 Und jetzt dürfen wir nicht einmal den Mund auftun. Schande und Schmach kam über deine Diener und Verehrer.	33 І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують.
34 Um deines Namens willen verwirf uns nicht für immer; löse deinen Bund nicht auf!	34 Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого.
35 Versag uns nicht dein Erbarmen, deinem Freund Abraham zuliebe, deinem Knecht Isaak und Israel, deinem Heiligen,	35 Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого,
36 denen du Nachkommen verheißen hast so zahlreich wie die Sterne am Himmel und wie der Sand am Ufer des Meeres.	36 яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.
37 Ach, Herr, wir sind geringer geworden als alle Völker. In aller Welt sind wir heute wegen unserer Sünden erniedrigt.	37 О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.
38 Wir haben in dieser Zeit weder Vorsteher noch Propheten und keinen, der uns anführt, weder Brandopfer noch Schlachtopfer, weder Speiseopfer noch Räucherwerk, noch einen Ort, um dir die Erstlingsgaben darzubringen und um Erbarmen zu finden bei dir.	38 Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя.
39 Du aber nimm uns an! Wir kommen mit zerknirschtem Herzen und demütigem Sinn.	39 Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят,
40 Wie Brandopfer von Widdern und Stieren, wie Tausende fetter Lämmer, so gelte heute unser Opfer vor dir und verschaffe uns bei dir Sühne. Denn wer dir vertraut, wird nicht beschämt.	40 так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають.
41 Wir folgen dir jetzt von ganzem Herzen, fürchten dich und suchen dein Angesicht.	41 І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо — не сороми ж нас!
42 Überlass uns nicht der Schande, sondern handle an uns nach deiner Milde, nach deinem überreichen Erbarmen!	42 Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою.
43 Errette uns, deinen wunderbaren Taten entsprechend; verschaff deinem Namen Ruhm, Herr!	43 Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму!
44 Doch alle, die deinen Dienern Böses tun, sollen beschämt werden. Sie sollen zuschanden werden und ihre Herrschaft verlieren. Ihre Stärke soll zerschlagen werden.	44 Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб’ється їхня сила!
45 Sie sollen erkennen, dass du allein der Herr und Gott bist, ruhmreich auf der ganzen Erde.	45 Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!»
46 Die Knechte des Königs, die die drei Männer in den Ofen geworfen hatten, hörten inzwischen nicht auf, den Ofen mit Harz und Werg, Pech und Reisig zu heizen.	46 Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом,
47 So schlugen die Flammen bis zu neunundvierzig Ellen hoch aus dem Ofen heraus.	47 так що полум’я піднялось на 49 ліктів поверх печі,
48 Sie griffen um sich und verbrannten jeden Chaldäer, den sie im Umkreis des Ofens erfassen konnten.	48 і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі.
49 Aber der Engel des Herrn war zusammen mit Asarja und seinen Gefährten in den Ofen hinabgestiegen. Er trieb die Flammen des Feuers aus dem Ofen hinaus	49 Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі
50 und machte das Innere des Ofens so, als wehte ein taufrischer Wind. Das Feuer berührte sie gar nicht; es tat ihnen nichts zuleide und belästigte sie nicht.	50 і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди.
51 Da sangen die drei im Ofen wie aus einem Mund, sie rühmten und priesen Gott mit den Worten:	51 Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи:
52 Gepriesen bist du, Herr, du Gott unserer Väter, gelobt und gerühmt in Ewigkeit. Gepriesen ist dein heiliger, herrlicher Name, hoch gelobt und verherrlicht in Ewigkeit.	52 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім’я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.
53 Gepriesen bist du im Tempel deiner heiligen Herrlichkeit, hoch gerühmt und verherrlicht in Ewigkeit.	53 Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки.
54 Gepriesen bist du, der in die Tiefen schaut und auf Kerubim thront, gelobt und gerühmt in Ewigkeit.	54 Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.
55 Gepriesen bist du auf dem Thron deiner Herrschaft, hoch gerühmt und gefeiert in Ewigkeit.	55 Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.
56 Gepriesen bist du am Gewölbe des Himmels, gerühmt und verherrlicht in Ewigkeit.	56 Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки.
57 Preist den Herrn, all ihr Werke des Herrn; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	57 Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
58 Preist den Herrn, ihr Himmel; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	58 Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки.
59 Preist den Herrn, ihr Engel des Herrn; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	59 Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки.
60 Preist den Herrn, all ihr Wasser über dem Himmel; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	60 Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки.
61 Preist den Herrn, all ihr Mächte des Herrn; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	61 Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки.
62 Preist den Herrn, Sonne und Mond; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	62 Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки.
63 Preist den Herrn, ihr Sterne am Himmel; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	63 Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки.
64 Preist den Herrn, aller Regen und Tau; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	64 Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки.
65 Preist den Herrn, all ihr Winde; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	65 Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки.
66 Preist den Herrn, Feuer und Glut; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	66 Благословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки.
67 Preist den Herrn, Frost und Hitze; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	67 Благословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки.
68 Preist den Herrn, Tau und Schnee; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	68 Благословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки.
69 Preist den Herrn, Eis und Kälte; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	69 Благословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки.
70 Preist den Herrn, Raureif und Schnee; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	70 Благословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки.
71 Preist den Herrn, ihr Nächte und Tage; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	71 Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки.
72 Preist den Herrn, Licht und Dunkel; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	72 Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки.
73 Preist den Herrn, ihr Blitze und Wolken; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	73 Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки.
74 Die Erde preise den Herrn; sie lobe und rühme ihn in Ewigkeit.	74 Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки.
75 Preist den Herrn, ihr Berge und Hügel; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	75 Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки.
76 Preist den Herrn, all ihr Gewächse auf Erden; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	76 Благослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки.
77 Preist den Herrn, ihr Quellen; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	77 Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки.
78 Preist den Herrn, ihr Meere und Flüsse; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	78 Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки.
79 Preist den Herrn, ihr Tiere des Meeres und alles, was sich regt im Wasser; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	79 Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки.
80 Preist den Herrn, all ihr Vögel am Himmel; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	80 Благословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки.
81 Preist den Herrn, all ihr Tiere, wilde und zahme; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	81 Благословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки.
82 Preist den Herrn, ihr Menschen; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	82 Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки.
83 Preist den Herrn, ihr Israeliten; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	83 Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки.
84 Preist den Herrn, ihr seine Priester; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	84 Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
85 Preist den Herrn, ihr seine Knechte; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	85 Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
86 Preist den Herrn, ihr Geister und Seelen der Gerechten; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	86 Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки.
87 Preist den Herrn, ihr Demütigen und Frommen; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit!	87 Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.
88 Preist den Herrn, Hananja, Asarja und Mischaël; lobt und rühmt ihn in Ewigkeit! Denn er hat uns der Unterwelt entrissen und aus der Gewalt des Todes errettet. Er hat uns aus dem lodernden Ofen befreit, uns mitten aus dem Feuer erlöst.	88 Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.
89 Dankt dem Herrn, denn er ist gütig; denn seine Huld währt ewig.	89 Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя.
90 Preist alle den Herrn, ihr seine Verehrer, preist den Gott der Götter; singt ihm Lob und Dank; denn ewig währt seine Güte.	90 Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.»
91 Da erschrak der König Nebukadnezzar; er sprang auf und fragte seine Räte: Haben wir nicht drei Männer gefesselt ins Feuer geworfen? Sie gaben dem König zur Antwort: Gewiss, König!	91 (24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв’язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!»
92 Er erwiderte: Ich sehe aber vier Männer frei im Feuer umhergehen. Sie sind unversehrt und der vierte sieht aus wie ein Göttersohn.	92 (25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв’язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.»
93 Dann ging Nebukadnezzar zu der Tür des glühenden Ofens und rief: Schadrach, Meschach und Abed-Nego, ihr Diener des höchsten Gottes, steigt heraus, kommt her! Da kamen Schadrach, Meschach und Abed-Nego aus dem Feuer heraus.	93 (26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню.
94 Nun drängten auch die Satrapen, Präfekten, Statthalter und die königlichen Räte herbei. Sie sahen sich die Männer an und fanden, dass das Feuer keine Macht über ihren Körper gehabt hatte. Kein Haar auf ihrem Kopf war versengt. Ihre Mäntel waren unversehrt und nicht einmal Brandgeruch haftete ihnen an.	94 (27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся.
95 Da rief Nebukadnezzar aus: Gepriesen sei der Gott Schadrachs, Meschachs und Abed-Negos. Denn er hat seinen Engel gesandt und seine Diener gerettet. Im Vertrauen auf ihn haben sie lieber den Befehl des Königs missachtet und ihr Leben dahingegeben, als dass sie irgendeinen anderen als ihren eigenen Gott verehrten und anbeteten.	95 (28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога!
96 Darum ordne ich an: Jeder, der vom Gott des Schadrach, Meschach und Abed-Nego verächtlich spricht, zu welcher Völkerschaft, Nation oder Sprache er auch gehört, soll in Stücke gerissen und sein Haus soll in einen Trümmerhaufen verwandelt werden. Denn es gibt keinen anderen Gott, der auf diese Weise retten kann.	96 (29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.»
97 Darauf sorgte der König dafür, dass es Schadrach, Meschach und Abed-Nego in der Provinz Babel gut ging.	97 (30) Тоді цар прийняв у велику ласку Седраха, Мисаха й Авденаго в Вавилонськім краю.
98 Der König Nebukadnezzar an alle Völker, Nationen und Sprachen auf der ganzen Erde: Friede sei mit euch in Fülle.	98 (31) Цар Навуходоносор усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
99 Es ist mir eine Freude, die Zeichen und Wunder zu verkünden, die der höchste Gott an mir getan hat.	99 (32) Сподобалось мені оповістити вам про знаки й чудеса, які вчинив надо мною найвищий Бог.
100 Wie groß sind seine Zeichen, wie gewaltig seine Wunder! Sein Reich ist ein ewiges Reich; seine Herrschaft überdauert alle Generationen.	100 (33) Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його — царство вічне, і влада його — від роду й до роду!»