Joshua 10

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 When Adonisedec king of Jerusalem had heard these things, to wit, that Josue had taken Hai, and had destroyed it, (for as he had done to Jericho and the king thereof, so did he to Hai, and its king,) and that the Gabaonites were gone over to Israel, and were their confederates,	1 Як же почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус узяв Аї та зруйнував його дощенту, що він так учинив з Аї і царем його, як учинив був з Єрихоном і царем його, і що мешканці Гівеону замирилися з Ізраїлем і жили серед нього, —
2 He was exceedingly afraid. For Gabaon was a great city, and one of the royal cities, and greater than the town of Hai, and all its fighting men were most valiant.	2 налякавсь він вельми, бо Гівеон був велике місто, як одне з міст царських, а навіть більше, ніж Аї, і всі чоловіки його були хоробрі.
3 Therefore Adonisedec king of Jerusalem sent to Oham king of Hebron, and to Pharam king of Jerimoth, and to Japhia king of Lachis, and to Dabir king of Eglon, saying:	3 От і послав Адоніцедек, цар єрусалимський, до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфії, царя лахішського, і до Девіра, царя еглонського, сказати:
4 Come up to me, and bring help, that we may take Gabaon, because it hath gone over to Josue, and to the children of Israel.	4 «Ходіть до мене та поможіть мені, щоб нам побити Гівеона, бо він замирився з Ісусом та з синами Ізраїля.»
5 So the five kings of the Amorrhites being assembled together went up: the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jerimoth, the king of Lachis, the king of Eglon, they and their armies, and camped about Gabaon, laying siege to it.	5 От і зібрались п’ять царів аморійських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський і цар еглонський, самі вони й усе їхнє військо, і прибули та облягли Гівеон та й почали війну на нього.
6 But the inhabitants of the city of Gabaon which was besieged, sent to Josue, who then abode in the camp at Galgal, and said to him: Withdraw not thy hands from helping thy servants: come up quickly and save us, and bring us succour: for all the kings of the Amorrhites, who dwell in the mountains, are gathered together against us.	6 Тим часом мешканці Гівеону послали до Ісуса в табір у Гілгал сказати: «Не покидай слуг твоїх. Рушай до нас хутко на підмогу та поможи нам, бо всі царі аморійські, що живуть по горах, виполчились на нас.»
7 And Josue went up from Galgal, and all the army of the warriors with him, most valiant men.	7 І вирушив Ісус із Гілгалу, сам він і з ним увесь люд збройний, усе войовники хоробрі.
8 And the Lord said to Josue: Fear them not: for I have delivered them into thy hands: none of them shall be able to stand against thee.	8 І сказав Господь Ісусові: «Не лякайсь їх, бо я віддам тобі їх у руки; ніхто з них не встоїться перед тобою.»
9 So Josue going up from Galgal all the night, came upon them suddenly.	9 Ісус напав на них зненацька, бо йшов з Гілгалу всю ніч.
10 And the Lord troubled them at the sight of Israel: and he slew them with a great slaughter in Gabaon, and pursued them by the way of the ascent to Beth-horon, and cut them off all the way to Azeca and Maceda.	10 І Господь примусив їх утікати від Ізраїля, і завдав він їм великої поразки біля Гівеону; і гнався за ними в гори, в напрямку на Бет-Хорон, б’ючи їх аж до Азеки й Македи.
11 And when they were fleeing from the children of Israel, and were in the descent of Beth-horon, the Lord cast down upon them great stones from heaven as far as Azeca: and many more were killed with the hailstones than were slain by the swords of the children of Israel.	11 І коли вони, втікаючи від Ізраїля, були на схилі Бет-Хорону, Господь спустив на них величезне каміння з неба аж до Азеки, їм на загибель; більше було тих, що загинули від кам’яного граду, ніж тих, що їх повбивали мечем сини Ізраїля.
12 Then Josue spoke to the Lord, in the day that he delivered the Amorrhite in the sight of the children of Israel, and he said before them: Move not, O sun, toward Gabaon, nor thou, O moon, toward the valley of Ajalon.	12 Тоді Ісус промовив до Господа, того власне дня, коли Господь віддав аморіїв на поталу синам Ізраїля, а сказав це перед Ізраїлем: «Сонце, спинись над Гівеоном; ти, о місяцю, в Аялон-долині.»
13 And the sun and the moon stood still, till the people revenged themselves of their enemies. Is not this written in the book of the just? So the sun stood still in the midst of heaven, and hasted not to go down the space of one day.	13 І зупинилося сонце, і став місяць, аж доки народ не помстивсь над ворогами. Чи ж не стоїть це написане в книзі Яшар? І сонце зупинилося серед неба й не квапилося заходити майже цілий день.
14 There was not before nor after so long a day, the Lord obeying the voice of a man, and fighting for Israel.	14 Не було більш такого дня, як той день, ні передше, ні після цього, щоб Господь слухав голос людини, бо Господь воював за Ізраїля.
15 And Josue returned with all Israel into the camp of Galgal.	15 І повернувсь Ісус і з ним увесь Ізраїль до табору в Гілгал.
16 For the five kings were fled, and had hidden themselves in a cave of the city of Maceda.	16 П’ять же царів тих втекло та й, й сховались у печері Македи.
17 And it was told Josue that the five kings were found hidden in a cave of the city of Maceda.	17 І донесли Ісусові: «Найшлися п’ять царів, схованих у печері Македи.»
18 And he commanded them that were with him, saying: Roll great stones to the mouth of the cave, and set careful men, to keep them shut up:	18 Ісус велів: «Прикотіть велике каміння до входу в печеру й поставте кілька чоловік коло неї стерегти їх.
19 And stay you not, but pursue after the enemies, and kill all the hindermost of them as they flee, and do not suffer them whom the Lord God hath delivered into your hands to shelter themselves in their cities.	19 Самі ж не зупиняйтесь, доганяйте ворогів ваших, наступайте на їхні тили; не давайте їм увійти в міста їхні, бо Господь, Бог ваш, віддав їх вам у руки.»
20 So the enemies being slain with a great slaughter, and almost utterly consumed, they that were able to escape from Israel, entered into fenced cities.	20 Як же скінчив Ісус та сини Ізраїля бити їх страшенним боєм, аж до повного їх погрому, — хто зоставсь із них, ті повтікали в укріплені міста, —
21 And all the army returned to Josue in Maceda, where the camp then was, in good health and without the loss of any one: and no man durst move his tongue against the children of Israel.	21 ввесь народ повернувсь до з табору, до Ісуса, в Македу, мирно; ніхто не важивсь більш відкрити й рота проти синів Ізраїля.
22 And Josue gave orders, saying: Open the mouth of the cave, and bring forth to me the five kings that lie hid therein.	22 Тоді Ісус велів: «Відчиніть щелепи печери та виведіть до мене тих п’ятьох царів з печери.»
23 And the ministers did as they were commanded: and they brought out to him the five kings out of the cave: the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jerimoth, the king of Lachis, the king of Eglon.	23 І так учинили й вивели до нього п’ятьох царів з печери: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського й царя егдонського.
24 And when they were Drought out to him, he called all the men of Israel, and said to the chiefs of the army that were with him: Go, and set your feet on the necks of these kings. And when they had gone, and put their feet upon the necks of them lying under them,	24 Коли приведено тих царів до Ісуса, покликав він усіх ізраїльтян і сказав старшині військового люду, що з ним ходили: «Приступіть і покладіть цим царям вашу ногу на шию.» Ті ж приступили і поклали царям ногу на шию.
25 He said again to them: Fear not, neither be ye dismayed, take courage and be strong: for so will the Lord do to all your enemies, against whom you fight.	25 І сказав до них Ісус: «Не лякайтесь і не бійтесь, будьте відважні й хоробрі, бо так чинитиме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними будете воювати.»
26 And Josue struck, and slew them, and hanged them upon five gibbets, and they hung until the evening.	26 Потім Ісус ударами забив їх на смерть, і повісив їх на п’ятьох шибеницях, і висіли вони аж до вечора.
27 And when the sun was down, he commanded the soldiers to take them down from the gibbets. And after they were taken down, they cast them into the cave where they had lain hid, and put great stones at the mouth thereof, which remain until this day.	27 Як же заходило сонце, звелів Ісус поздіймати їх з шибениць і вкинути їх до печери, де вони були сховались; до входу ж у печеру прикотили велике каміння, що лежить там і досі.
28 The same day Josue took Maceda and destroyed it, with the edge of the sword, and killed the king and all the inhabitants thereof: he left not in it the least remains. And he did to the king of Maceda, as he had done to the king of Jericho.	28 Того ж самого дня завоював Ісус Македу і вистинав його, разом з його царем, вістрям меча й винищив їх геть з усім живим, що було в ньому; не попустив нікому втекти; а з царем Македи він повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.
29 And he passed from Maceda with all Israel to Lebna, and fought against it:	29 І рушив далі Ісус, а з ним увесь Ізраїль, з Македи на Лівну й став воювати з Лівною.
30 And the Lord delivered it with the king thereof into the hands of Israel: and they destroyed the city with the edge of the sword, and all the inhabitants thereof. They left not in it any remains. And they did to the king of Lebna, as they had done to the king of Jericho.	30 Господь віддав також і це місто з його царем у руки Ізраїлеві, і він побив його вістрям меча з усім живим, що було в ньому; не дав утекти нікому з нього, а з царем його повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.
31 From Lebna he passed unto Lachis, with all Israel: and investing it with his army, besieged it.	31 Тоді двигнувся Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Лівни на Лахіш, обліг його і став з ним воювати.
32 And the Lord delivered Lachis into the hands of Israel, and he took it the following day, and put it to the sword, and every soul that was in it, as he had done to Lebna.	32 І віддав Господь Лахіш Ізраїлеві в руки; на другий день він його здобув і побив вістрям меча з усім живим, що було в ньому, так само, як учинив був з Лівною.
33 At that time Horam king of Gazer, came up to succour Lachis: and Josue slew him with all his people, so as to leave none alive.	33 Тоді прийшов був Горам, цар гезерський, Лахішеві на підмогу, та Ісус так побив його й його військо, що не лишилося живої душі в нього.
34 And he passed from Lachis to Eglon, and surrounded it,	34 Двигнувся тоді Ісус з усім Ізраїлем від Лахішу на Еглон, і облягли вони його і розпочали війну з ним.
35 And took it the same day: and put to the sword all the souls that were in it, according to all that he had done to Lachis.	35 Взяли вони його того ж самого дня й побили вістрям меча, і винищили того дня геть чисто всі душі в ньому, так само, як учинив він був з Лахішем.
36 He went up also with all Israel from Eglon to Hebron, and fought against it:	36 З Еглону рушив Ісус з усім Ізраїлем на Хеврон та й розпочав бій з ним.
37 Took it, and destroyed it with the edge of the sword: the king also thereof, and all the towns of that country, and all the souls that dwelt in it: he left not therein any remains: as he had done to Eglon, so did he also to Hebron, putting to the sword all that he found in it.	37 Взяли вони його й побили його вістрям меча, й царя його з усіма містами й з усім, що було живим у ньому, не пощадивши нічого, точнісінько, як був учинив він з Еглоном. Він доконав над ним повне знищення та над усім живим, що було в ньому.
38 Returning from thence to Dabir,	38 Звідси повернувсь Ісус з усім Ізраїлем проти Девіру та й розпочав наступ на нього.
39 He took it and destroyed it: the king also thereof and all the towns round about he destroyed with the edge of the sword: he left not in it any remains: as he had done to Hebron and Lebna and to their kings, so did he to Dabir and to the king thereof.	39 Він узяв його з його царем і з усіма його містами й вистинав його вістрям меча й винищив дощенту все живе в ньому, не зоставляючи нікого живим; так як розправивсь був із Хевроном, так само він розправивсь із Девіром та його царем, і як розправився з Лівною та її царем.
40 So Josue conquered all the country of the hills and of the south and of the plain, and of Asedoth, with their kings: he left not any remains therein, but slew all that breathed, as the Lord the God of Israel had commanded him,	40 Отак підбив Ісус увесь край: гори, Негев, поділля, підгір’я з усіма їхніми царями; не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе, як повелів Господь, Бог Ізраїля.
41 From Cadesbarne even to Gaza. All the land of Gosen even to Gabaon,	41 Ісус розбив їх від Кадеш-Барне до Гази та всю країну від Гошену аж до Гівеону.
42 And all their kings, and their lands he took and wasted at one onset: for the Lord the God of Israel fought for him.	42 Розгромив Ісус усіх царів тих та забрав одним походом усі їхні землі, бо Господь, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля.
43 And he returned with all Israel to the place of the camp in Galgal.	43 Нарешті повернувся Ісус з усім Ізраїлем до табору в Гілгал.