John 20

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And on the first day of the week, Mary Magdalen cometh early, when it was yet dark, unto the sepulchre; and she saw the stone taken away from the sepulchre.	1 Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці.
2 She ran, therefore, and cometh to Simon Peter, and to the other disciple whom Jesus loved, and saith to them: They have taken away the Lord out of the sepulchre, and we know not where they have laid him.	2 Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»
3 Peter therefore went out, and that other disciple, and they came to the sepulchre.	3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.
4 And they both ran together, and that other disciple did outrun Peter, and came first to the sepulchre.	4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;
5 And when he stooped down, he saw the linen cloths lying; but yet he went not in.	5 нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов.
6 Then cometh Simon Peter, following him, and went into the sepulchre, and saw the linen cloths lying,	6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,
7 And the napkin that had been about his head, not lying with the linen cloths, but apart, wrapped up into one place.	7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.
8 Then that other disciple also went in, who came first to the sepulchre: and he saw, and believed.	8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував.
9 For as yet they knew not the scripture, that he must rise again from the dead.	9 Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.
10 The disciples therefore departed again to their home.	10 Тож повернулись учні знов до себе.
11 But Mary stood at the sepulchre without, weeping. Now as she was weeping, she stooped down, and looked into the sepulchre,	11 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,
12 And she saw two angels in white, sitting, one at the head, and one at the feet, where the body of Jesus had been laid.	12 і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять — один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.
13 They say to her: Woman, why weepest thou? She saith to them: Because they have taken away my Lord; and I know not where they have laid him.	13 І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» — «Узяли мого Господа, — відвічає їм вона, — і не відаю, де покладено його.»
14 When she had thus said, she turned herself back, and saw Jesus standing; and she knew not that it was Jesus.	14 Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.
15 Jesus saith to her: Woman, why weepest thou? whom seekest thou? She, thinking it was the gardener, saith to him: Sir, if thou hast taken him hence, tell me where thou hast laid him, and I will take him away.	15 І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, — а я заберу його.»
16 Jesus saith to her: Mary. She turning, saith to him: Rabboni (which is to say, Master).	16 Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!»
17 Jesus saith to her: Do not touch me, for I am not yet ascended to my Father. But go to my brethren, and say to them: I ascend to my Father and to your Father, to my God and your God.	17 А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»
18 Mary Magdalen cometh, and telleth the disciples: I have seen the Lord, and these things he said to me.	18 І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», — та й що він це їй повідав.
19 Now when it was late that same day, the first of the week, and the doors were shut, where the disciples were gathered together, for fear of the Jews, Jesus came and stood in the midst, and said to them: Peace be to you.	19 А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»
20 And when he had said this, he shewed them his hands and his side. The disciples therefore were glad, when they saw the Lord.	20 Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.
21 He said therefore to them again: Peace be to you. As the Father hath sent me, I also send you.	21 І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»
22 When he had said this, he breathed on them; and he said to them: Receive ye the Holy Ghost.	22 Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!
23 Whose sins you shall forgive, they are forgiven them; and whose sins you shall retain, they are retained.	23 Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.»
24 Now Thomas, one of the twelve, who is called Didymus, was not with them when Jesus came.	24 Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.
25 The other disciples therefore said to him: We have seen the Lord. But he said to them: Except I shall see in his hands the print of the nails, and put my finger into the place of the nails, and put my hand into his side, I will not believe.	25 Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!»
26 And after eight days again his disciples were within, and Thomas with them. Jesus cometh, the doors being shut, and stood in the midst, and said: Peace be to you.	26 По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, — а двері були замкнені! — стає посередині та й каже: «Мир вам!»
27 Then he saith to Thomas: Put in thy finger hither, and see my hands; and bring hither thy hand, and put it into my side; and be not faithless, but believing.	27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, — а віруючий!»
28 Thomas answered, and said to him: My Lord, and my God.	28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»
29 Jesus saith to him: Because thou hast seen me, Thomas, thou hast believed: blessed are they that have not seen, and have believed.	29 І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»
30 Many other signs also did Jesus in the sight of his disciples, which are not written in this book.	30 Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.
31 But these are written, that you may believe that Jesus is the Christ, the Son of God: and that believing, you may have life in his name.	31 А ції — списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, — щоб мали життя в його ім’я.