Judith 16

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Then Judith sung this canticle to the Lord, saying:	1 Отож Юдита промовила: «Вдаряйте в бубни на прославу мого Бога, хай Господові звучать цимбали, зладьте для нього псалом і пісню, знесіть, призовіть його ім’я!
2 Begin ye to the Lord with timbrels, sing ye to the Lord with cymbals, tune unto him a new psalm, extol and call upon his name.	2 Бо він є Бог, що розбиває війни; Господь, який, отаборившися серед народу, вирвав мене з рук моїх гнобителів.
3 The Lord putteth an end to wars, the Lord is his name.	3 Прийшов Ашшур із гір, із півночі прийшов із тьмою свого війська, безліч якого ручаї загородила, а кіннота горби вкрила.
4 He hath set his camp in the midst of his people, to deliver us from the hand of all our enemies.	4 Він хвалився, що спалить край мій, що мечем вистинає моїх юнаків, розіб’є об землю моїх немовляток ссущих, віддасть на здобич моїх діток малих, видасть на луп моїх дівчаток.
5 The Assyrians came out of the mountains from the north in the multitude of his strength: his multitude stopped up the torrents, and their horses covered the valleys.	5 Але Господь Вседержитель звів їх нанівець рукою жінки.
6 He bragged that he would set my borders on fire, and kill my young men with the sword, to make my infants a prey, and my virgins captives.	6 Бо витязь їхній поліг не від руки вояків, ані нащадки велетнів його не побили, ані високі багатирі не накинулись на нього, лише — Юдита, дочка Мерарі! Вона зробила його млявим красою свого виду!
7 But the almighty Lord hath struck him, and hath delivered him into the hands of a woman, and hath slain him.	7 Вона скинула з себе вдовину одіж, щоб підбадьорити в Ізраїлі пригноблених. Обличчя намастила собі миром,
8 For their mighty one did not fall by young men, neither did the sons of Titan strike him, nor tall giants oppose themselves to him, but Judith the daughter of Merari weakened him with the beauty of her face.	8 волосся на собі прибрала в пов’язь і надягнула, щоб звести його, льнянії шати.
9 For she put off her the garments of widowhood, and put on her the garments of joy, to give joy to the children of Israel.	9 Її сандалик привабив його очі, врода її полонила його душу, шаблюка перетяла його горло!
10 She anointed her face with ointment, and bound up her locks with a crown, she took a new robe to deceive him.	10 Перси жахнулись її відваги, й мідяни від її сміливости сторопіли.
11 Her sandals ravished his eyes, her beauty made his soul her captive, with a sword she cut off his head.	11 Мої смиренні крикнули, й ті полякалися, мої кволі закричали й нагнали їм страху, зняли свій голос і ті кинулись у розтіч.
12 The Persians quaked at her constancy, and the Medes at her boldness.	12 Сини служниць прошили їх і поранили їх, немов синів утікачів. Отак погинули вони в битві Господа мого.
13 Then the camp of the Assyrians howled, when my lowly ones appeared, parched with thirst.	13 Я воспіваю моєму Богові нову пісню. Ти, Господи, великий, сильний! Ти — дивний силою, непереможний!
14 The sons of the damsels have pierced them through, and they have killed them like children fleeing away: they perished in battle before the face of the Lord my God.	14 Нехай усі твої творіння тобі служать, бо ти сказав, і вони з’явились, вислав твій дух — і він сотворив їх. Ніхто не може протистати голосові твоєму!
15 Let us sing a hymn to the Lord, let us sing a new hymn to our God.	15 Навіть як гори задрижать до основ з водами, скелі, наче віск, перед обличчям твоїм розтануть, ти все ж таки прихильний тим, хто тебе боїться.
16 O Adonai, Lord, great art thou, and glorious in thy power, and no one can overcome thee.	16 Мала бо річ — усяка жертва благовонна, а вже найменша — всякий жир, тобі на всепалення. Та той, хто Господа боїться, понад усе великий.
17 Let all thy creatures serve thee: because thou hast spoken, and they were made: thou didst send forth thy spirit, and they were created, and there is no one that can resist thy voice.	17 Горе народам, що повстають проти мого роду, Господь Вседержитель скарає їх у день суду, нашле вогонь і черву на їхнє тіло, і вони плакатимуть у муках повіки.»
18 The mountains shall be moved from the foundations with the waters: the rooks shall melt as wax before thy face.	18 А як прийшли в Єрусалим, то поклонились Богові, й коли народ очистивсь, принесли свої всепалення, добровільні жертви й дари.
19 But they that fear thee, shall be great with thee in all things.	19 Юдита посвятила Богові все рухоме майно Олоферна, що дав їй був народ; і завісу, що сама була взяла з його ліжка, теж посвятила Богові.
20 Woe be to the nation that riseth up against my people: for the Lord almighty will take revenge on them, in the day of judgment he will visit them.	20 Народ радувався у Єрусалимі перед Святим святих три місяці, і Юдита була з ними.
21 For he will give fire, and worms into their flesh, that they may burn, and may feel for ever.	21 А як минув той час, то кожний повертавсь додому, й Юдита пішла в Ветулію й проживала собі у своїм маєтку та й за життя свого була славетною по всій землі.
22 And it came to pass after these things, that all the people, after the victory, came to Jerusalem to adore the Lord: and as soon as they were purified, they all offered holocausts, and vows, and their promises.	22 Чимало просило в неї руки, та ні один чоловік не спізнав її за всі дні її життя, відколи помер її чоловік Манассія і був приєднаний до свого люду.
23 And Judith offered for an anathema of oblivion all the arms of Holofernes, which the people gave her, and the canopy that she had taken away out of his chamber.	23 Слава про неї зростала дедалі більше й більше, і вона постарілася в домі мужа свого, проживши 105 років. Слугиню свою вона випустила на волю. Померла ж вона в Ветулії, й поховано її в печері її чоловіка Манассії.
24 And the people were joyful in the sight of the sanctuary, and for three months the joy of this victory was celebrated with Judith.	24 Дім Ізраїля оплакував її сім день. Перед смертю вона розділила майно між усіма родичами Манассії, свого чоловіка, та між власною ріднею.
25 And after those days every man returned to his house, and Judith was made great in Bethulia, and she was most renowned in all the land of Israel.	25 І не було більш нікого, хто б непокоїв синів Ізраїля за днів Юдити — та й довгий час після її смерти.
26 And chastity was joined to her virtue, so that she knew no man all the days of her life, after the death of Manasses her husband.
27 And on festival days she came forth with great glory.
28 And she abode in her husband's house a hundred and five years, and made her handmaid free, and she died, and was buried with her husband in Bethulia.
29 And all the people mourned for seven days.
30 And all the time of her life there was none that troubled Israel, nor many years after her death.
31 But the day of the festivity of this victory is received by the Hebrews in the number of holy days, and is religiously observed by the Jews from that time until this day.