| 1 Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися. |
| 2 Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш — то він тебе вкусить; його ж бо зуби |
| 3 Мов двосічний меч — кожне беззаконня; на рану від нього — немає ліків. |
| 4 Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє. |
| 5 Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне. |
| 6 Хто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться |
| 7 Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться. |
| 8 Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає. |
| 9 Громада беззаконних — то купа клоччя, їхній кінець у полум’ї вогню. |
| 10 Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці — прірва пекельна. |
| 11 Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість — вершина Господнього остраху. |
| 12 Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток. |
| 13 Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його — як джерело життєве. |
| 14 Нутро дурного — мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає. |
| 15 Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе. |
| 16 Мова дурного — мов тягар у дорозі; на устах же розумного — ласкаве слово. |
| 17 Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці. |
| 18 Мов дім у руїнах — така дурного мудрість, і знання нерозумного — слова недоладні. |
| 19 Для нерозумного повчання — колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці. |
| 20 Дурний, коли сміється — підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться. |
| 21 Мов золота прикраса — розумного наука, вона — немов обручка на правиці. |
| 22 Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина — соромиться інших. |
| 23 Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні. |
| 24 Під дверима наслухувати — людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний. |
| 25 Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних — важаться старанно. |
| 26 Серце дурних у них на роті, мудрих же уста — в їхньому серці. |
| 27 Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого. |
| 28 Плямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять. |