Salmi 77

DIODATI	Біблія
1 Salmo di Asaf, dato al capo de’ Musici de’ figliuoli di Iedutun. LA mia voce s’indirizza a Dio, ed io grido; La mia voce s’indirizza a Dio, acciocchè egli mi porga l’orecchio.	1 Провідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.
2 Nel giorno della mia distretta, io ho cercato il Signore; Le mie mani sono state sparse qua e là di notte, E non hanno avuta posa alcuna; L’anima mia ha rifiutato d’essere consolata.	2 Голос мій до Бога — і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.
3 Io mi ricordo di Dio, e romoreggio; Io mi lamento, e il mio spirito è angosciato. Sela.	3 Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.
4 Tu hai ritenuti gli occhi miei in continue vegghie; Io son tutto attonito, e non posso parlare.	4 Як я про те згадаю, Боже, — стогну; як розважаю, — млію духом.
5 Io ripenso a’ giorni antichi, Agli anni da lungo tempo passati.	5 Очі мої тримаєш у безсонні, тривожуся, і відняло мені мову.
6 Io mi ricordo come già io sonava; Io medito nel mio cuore di notte, E lo spirito mio va investigando.	6 Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.
7 Il Signore mi rigetterà egli in perpetuo? E non mi gradirà egli giammai più?	7 Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.
8 È la sua benignità venuta meno per sempre mai? È la sua parola mancata per ogni età?	8 Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?
9 Iddio ha egli dimenticato di aver pietà? Ha egli serrate per ira le sue compassioni? Sela.	9 Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?
10 Io ho adunque detto: Se io son fiacco, Egli è perchè la destra dell’Altissimo è mutata	10 Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?
11 Io mi rammemoro le opere del Signore; Perciocchè io mi riduco a memoria le tue maraviglie antiche;	11 Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.
12 E medito tutti i tuoi fatti, E ragiono delle tue operazioni.	12 Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.
13 O Dio, le tue vie si veggono nel Santuario; Chi è dio grande, come Iddio?	13 Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?
14 Tu sei l’Iddio che fai maraviglie; Tu hai fatta conoscere la tua forza fra i popoli.	14 Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.
15 Tu hai, col tuo braccio, riscosso il tuo popolo; I figliuoli di Giacobbe e di Giuseppe. Sela.	15 Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.
16 Le acque ti videro, o Dio; Le acque ti videro, e furono spaventate; Gli abissi eziandio tremarono.	16 Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригнулися, навіть безодні затряслися.
17 Le nubi versarono diluvi d’acque; I cieli tuonarono; I tuoi strali eziandio andarono attorno.	17 З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.
18 Il suon de’ tuoi tuoni fu per lo giro del cielo; I folgori alluminarono il mondo; La terra fu smossa, e tremò.	18 Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.
19 La tua via fu per mezzo il mare, E il tuo sentiero per mezzo le grandi acque; E le tue pedate non furono riconosciute.	19 Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.
20 Tu conducesti il tuo popolo, come una greggia, Per man di Mosè e d’Aaronne	20 Ти вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.