Giobbe 15

DIODATI	Біблія
1 ED Elifaz Temanita rispose e disse:	1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
2 Deve un uomo savio pronunziare opinioni vane, Ed empiersi il ventre di vento orientale?	2 «Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням, | сповняє своє нутро східнім вітром,
3 Ed argomentar con parole inutili, E con ragionamenti onde non può trarre alcun vantaggio?	3 сперечаючись недоречними словами, | промовами, в яких немає користи?
4 Sì certo, tu annulli il timor di Dio, Ed impedisci l’orazione che deve farsi davanti a lui.	4 Ти навіть відкидаєш богобоязливість, | і касуєш побожність перед Богом.
5 Perciocchè la tua bocca dimostra la tua iniquità, Poichè tu hai scelto il parlar de’ frodolenti.	5 Твоя вина навчає уста твої, | ти вибираєш бесіду лукавих,
6 La tua bocca ti condanna, e non io; E le tue labbra testificano contro a te.	6 тим і осуджує тебе рот твій, а не я! | І власні твої уста свідчать проти тебе.
7 Sei tu il primiero uomo che sia nato nel mondo? O sei tu stato formato avanti i colli?	7 Хіба ти перший з людей народився, | побачив світ перед горбами?
8 Hai tu udito il segreto di Dio, E ne hai tu sottratta a te la sapienza?	8 Хіба ти слухав Божої наради, | присвоїв собі мудрість?
9 Che sai tu, che noi non sappiamo? Che intendi tu, che non sia appo noi?	9 Що знаєш ти, чого б ми не знали? | Що розумієш, чого б ми не розуміли?
10 Fra noi vi è eziandio alcun canuto, alcun molto vecchio, Più attempato che tuo padre.	10 Є сивий та старий також між нами, | що перейшов віком і твого батька.
11 Son le consolazioni di Dio troppo poca cosa per te? Hai tu alcuna cosa riposta appo te?	11 Хіба для тебе мала річ — Божа втіха | та тихе слово, сказане до тебе?
12 Perchè ti trasporta il cuor tuo? E perchè ammiccano gli occhi tuoi,	12 Чого пориває тебе твоє серце? | Чому очима гордо позираєш,
13 Che tu rivolga il tuo soffio, E proferisca della tua bocca parole contro a Dio?	13 коли звертаєш проти Бога гнів твій | і твоїм ротом верзеш такі речі?
14 Che cosa è l’uomo, ch’egli sia puro? E che cosa è chi è nato di donna, ch’egli sia giusto?	14 Що таке людина, щоб була чистою? | Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?
15 Ecco, egli non si fida ne’ suoi santi, Ed i cieli non son puri nel suo cospetto;	15 Якщо й своїм святим не йме він віри, | і небеса нечисті перед його очима,
16 Quanto più abbominevole e puzzolente È l’uomo, che beve l’iniquità come acqua?	16 оскільки більш гидка й зіпсована людина, | що, наче воду, п’є беззаконня.
17 Io ti dichiarerò, ascoltami pure, E ti racconterò ciò che io ho veduto;	17 Я поясню тобі, мене послухай! | Я оповім те, що сам я бачив,
18 Il che i savi hanno narrato, E non l’hanno celato, avendolo ricevuto da’ padri loro;	18 що оповідають мудрі, | не таївши нічого, за предками своїми.
19 A’ quali soli la terra fu data, E per mezzo i cui paesi non passò mai straniero.	19 Їм одним земля дана була, | і ні один чужинець не скитався між ними.
20 L’empio è tormentato tutti i giorni della sua vita; Ed al violento è riposto un piccol numero d’anni.	20 Поки віку у злого — себе самого мучить; | протягом призначених гнобителеві літ
21 Egli ha negli orecchi un romor di spaventi; In tempo di pace il guastatore gli sopraggiunge.	21 жахливий крик лунає у його вухах; | серед повного спокою на нього нападає грабіжник.
22 Egli non si fida punto di potere uscir delle tenebre; Egli sta sempre in guato, aspettando la spada.	22 Не сподівається, що повернеться із пітьми, | і всюди меч перед собою бачить.
23 Egli va tapinando per cercar dove sia del pane; Egli sa che ha in mano tutto presto il giorno delle tenebre.	23 Його кидають на їжу коршакові. | Він знає, що над ним біда нависла.
24 Angoscia e tribolazione lo spaventano; Lo sopraffanno come un re apparecchiato alla battaglia.	24 День темряви його жахає, | нужда й тіснота на нього насідають, | немов той цар, готовий кинутись до бою.
25 Perciocchè egli ha distesa la sua mano contro a Dio, E si è rinforzato contro all’Onnipotente;	25 Він здіймав свою руку проти Бога, | він хоробрував із Всемогутнім.
26 E gli è corso col collo fermo, Co’ suoi spessi e rilevati scudi;	26 З випростаною шиєю біг проти нього | захоронений грубими щитами.
27 Perciocchè egli ha coperto il suo viso di grasso, Ed ha fatte delle pieghe sopra i suoi fianchi;	27 Обличчя його набрякло салом, | боки поросли жиром.
28 Ed è abitato in città desolate, in case disabitate, Ch’erano preste ad esser ridotte in monti di ruine.	28 Він жив у зруйнованих містах, | у домах, де ніхто більше не жив, | бо вони були готові завалитись.
29 Egli non arricchirà, e le sue facoltà non saranno stabili, E il suo colmo non si spanderà nella terra.	29 Не забагатіє він, розвіється його достаток, | і не простягнеться його тінь по країні.
30 Egli non si dipartirà giammai dalle tenebre, La fiamma seccherà i suoi rampolli, Ed egli sarà portato via dal soffio della bocca di Dio.	30 Він не втече від мороку, | вогонь спалить його ніжне галуззя, | а цвіт його обіб’є вітер.
31 Non confidisi già nella vanità, dalla quale è sedotto; Perciocchè egli muterà stato, e sarà ridotto al niente.	31 Нехай не покладається на свій зріст високий, | знаємо бо, що то — марнота.
32 Questo mutamento si compierà fuor del suo tempo, E i suoi rami non verdeggeranno.	32 Віття його зів’яне передчасно, | його галуззя не буде зеленіти.
33 Il suo agresto sarà rapito come quel d’una vigna, E le sue gemme saranno sbattute come quelle di un ulivo.	33 Мов виноградина, він скине недоспілі грона | і, наче маслина, цвіт свій зронить.
34 Perciocchè la raunanza de’ profani sarà deserta, E il fuoco divorerà i tabernacoli di quelli che prendon presenti;	34 Так! Кодло нечестивого буде безплідне, | і вогонь пожере шатра продажних.
35 I quali concepiscono perversità, e partoriscono iniquità, E il cui ventre macchina fraude	35 Хто зачав зло, той породить нещастя; | нутро його готує злуду».