Числа 13

¹ Промовив Господь до Мойсея:

² «Пошли людей та нехай розглянуть Ханаан-землю, що ось я хочу дати її синам Ізраїля; пошлете їх по одному з батьківського коліна та щоб усі з них були князями.»

³ І послав Мойсей їх із Паран-пустині за Господнім наказом; самих таких чоловіків послав, що були головами в синів Ізраїля.

⁴ Ось їхні ймення: від коліна Рувима Шаммуа, син Заккура.

⁵ Від коліна Симеона Шафат, син Хорі.

⁶ Від коліна Юди Калев, син Єфунне.

⁷ Від коліна Іссахара Їгал, син Йосифа.

⁸ Від коліна Ефраїма Ошеа, син Нуна.

⁹ Від коліна Веніямина Палті, син Рафу.

¹⁰ Від коліна Завулона Гаддієл, син Соді.

¹¹ Від коліна Йосифа, коліна Манассії, Гадді, син Сусі.

¹² Від коліна Дана Аммієл, син Гемаллі.

¹³ Від коліна Ашера Сетур, син Міхаела.

¹⁴ Від коліна Нафталі Нахбі, син Вофсі.

¹⁵ Від коліна Гада Реуел, син Махі.

¹⁶ Це ймення мужів, яких послав Мойсей, щоб розглянули землю. Ошеу ж, сина Нуна, назвав Мойсей — Єгошуа (Ісус).

¹⁷ Послав їх Мойсей, щоб розглянули Ханаан-землю і мовив: «Здійміться звідсіль у Негев та й зійдіть на гору,

¹⁸ та огляньте землю, яка вона, і люд, що в ній живе, сильний він чи слабий, мало його чи багато,

¹⁹ і який той край, де він живе, чи добрий чи поганий, і які міста, що в них живе він, чи відкриті чи укріплені,

²⁰ і яка земля, родюча вона чи ялова, чи е на ній дерево а чи ні. Та будьте сміливі й принесіть плоди землі.» А була саме пора дозрівання винограду.

²¹ То й пішли вони й розглянули землю від Сін-пустині до Рехову, що в напрямі Хамату.

²² Зійшли вони у Негев і дійшли до Хеврону, а там же були Ахіман, Шешай і Талмай, діти Анакові. Хеврон же збудовано сім років перед Цоаном в Єгипті.

²³ І дійшовши до Ешкол-долини, зрізали вони там вітку з однією виноградною китицею та й несли її удвох на жердині, опріч ґранат і смоков.

²⁴ Місце ж те названо Ешкол-долиною з-за грон, що зрізали там сини Ізраїля.

²⁵ Повернулися вони з розглядин краю під кінець сорока днів.

²⁶ І, прибувши, прийшли вони до Мойсея та Арона й усієї громади синів Ізраїля в Паран-пустині, у Кадеші, і принесли вістку їм та всій громаді й показали їм плоди землі.

²⁷ Тож оповіли йому, кажучи: «Прийшли ми в землю, куди ти посилав нас; вона таки й справді молоком та медом тече, ось і плоди її.

²⁸ Тільки ж народ, що в ній живе, сильний та й міста укріплені, вельми великі; бачили ми там і потомків Анака.

²⁹ Амалек живе в землі Негев; а Хеттит і Євусій та Аморій живуть у горах, Ханаан же живе при морі і здовж берегів Йордану.»

³⁰ Тоді Калев заходився втихомирювати людей, що були проти Мойсея, і промовив: «Ми таки підемо й посядемо її, стане бо сили в нас її підбити.»

³¹ Чоловіки ж, які ходили з ним (на розглядини), твердили: «Ні, мовляв, не в силі ми напасти на той народ; він від нас сильніший.»

³² І рознесли вони між синами Ізраїля недобрі вістки про землю, яку розслідили, кажучи: «Земля, що нею ми пройшли, щоб розвідати її, то така земля, яка пожирає своїх мешканців, а всі люди, що їх ми бачили там, великі на зріст.

³³ Бачили ми там і велетнів, синів Анака, з роду велетнів; і самим нам здавалось, наче ми та сарана, і такими, певно, й були ми в їхніх очах.