Мудрости 5

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Тоді праведник виступить з великою сміливістю | перед тими, що його гнобили | та його труди ні за що мали.	1 A pravednik će se vedro sučeliti s onima koji ga tlačiše i koji prezirahu patnje njegove.
2 Вони його уздрівши, збентежаться страхом жахливим | і здивуються з несподіваного спасіння.	2 Kad ga ugledaju, uzdrhtat će od silna straha, zapanjeni njegovim iznenadnim spasenjem.
3 Вони, каявшися, скажуть один до одного | і, стогнавши в тривозі духу, промовлять:	3 Govorit će među sobom, puni kajanja, i uzdišući u tjeskobi svoje duše:
4 «Це той, кого ми колись на кпини брали | і на предмет глузування. Які з нас дурні! | Життя його вважали ми за божевілля, | а кончину його — безчестям.	4 »To je onaj komu smo se nekoć podsmijevali i koji nam je bio za porugu. Mi, budale, smatrasmo njegov život ludošću i svršetak njegov nečasnim.
5 Як же то його зараховано до синів Божих | і частка його між святими?	5 Kako li se ubrojio među sinove Božje i dobio udio svoj među svecima?
6 Отож — ми збилися з правдивої дороги | і світло справедливости нам не світило, | і сонце для нас не сходило!	6 Mi, odista, zalutasmo s puta istine i svjetlost pravde nije nam svijetlila niti nam je sunce ogranulo.
7 Ми наситилися стежками беззаконня й погибелі, | проходили через пустині непрохідні, | Господньої ж дороги — ми не пізнали.	7 Bazali smo stazama propasti i prohodili bespuća pustinje, ali puta Gospodnjega nismo spoznali.
8 І що нам допомогла гординя? | Що нам принесло багатство разом з пихою?	8 Što nam je koristila oholost? Što nam je vrijedilo bogatstvo i hvastanje?
9 Усе те, немов тінь, минуло, | немов вістка перелетна.	9 Sve je prošlo kao sjena i kao kratkotrajan glas.
10 Як судно, що несеться по хвилястій воді, | коли перейде, то й сліду знайти не можна, | ані тропи кіля його у хвилях;	10 I kao lađa koja siječe uzburkano more i traga joj nema kuda prođe niti brazde hrptici njezinoj u valovima;
11 або як пташка, яка повітрям пролітає | і по якій годі знайти знак лету: вона б’є крилами легке повітря | і розтинає його із сильним шумом; | вона перелітає ним, розмахуючи крильми, | а потім не знайти знаку її перелету;	11 ili kao ptica što zrakom proleti i ne ostavi traga prolazu svojem: šiba lagani uzduh udarcima svojih pera i rasijeca ga uza snažan fijuk i prodire zamasima svojih krila, a poslije nema više nikakva traga njezinu letu;
12 або як та стріла, що пущена до цілі: | прошите нею повітря вмить сходиться докупи, | так що й не відати, кудою вона пролетіла.	12 ili kao strijela odapeta na svoj cilj: probijeni se zrak odmah sklapa i ne raspoznaje se staza njezina –
13 Отак і ми — заледве народились, і вже скінчились; | знаку жадної чесноти не можемо показати, | лукавство наше нас поглинуло.»	13 tako i mi: jedva što smo na svijet došli, a već nestadosmo, ni traga kreposti pokazati ne mogosmo: u zloći se svojoj sasvim istrošismo.«
14 Бо безбожного надія — мов полова, несена вітром, | мов легка піна, що її буря розкидає, | мов дим, що його розвіває вітер: вона проходить, наче спомин про гостя-одноденця.	14 I doista, nada je bezbožnikova kao pljeva što je vjetar raznosi i kao sitna pjena što je vihor razgoni; ona nestaje kao dim na vjetru i prolazi kao spomen na jednodnevna gosta.
15 А праведні повіки будуть жити, | і в Господі їхня нагорода; | піклується про них Всевишній.	15 A pravednici žive dovijeka, i u Gospodu je nagrada njihova i briga za njih u Svevišnjeg.
16 Тому і приймуть вони царство слави | і вінець краси з Господньої руки, | бо він правицею своєю захистить їх, | раменом їх охоронить.	16 Zato će iz ruku Gospodnjih primiti kraljevsku krunu slave i vijenac ljepote; svojom će ih desnicom Gospod zakriliti i svojom ih mišicom zaštititi.
17 Візьме за зброю свою ревність | і озброїть створіння ворогам на відплату.	17 Latit će se svog žara ljubomornog kao oružja i naoružat će sve stvorenje da kazni svoje neprijatelje;
18 Надягне справедливість, немов панцер, | і накладе, як шолом, суд нелицемірний.	18 kao oklop obući će pravednost, a kao šljem stavit će sud bez himbe;
19 Візьме за щит непереможну святість,	19 uzet će nepobjedivu svetost kao štit,
20 нагострить, немов меч, гнів суворий; | увесь світ піде з ним у бій проти безумних.	20 a kao mač naoštrit će žestok gnjev i sav će svemir poći s njim u boj protiv bezumnika.
21 Цільні стріли-блискавиці вирушать, | і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі;	21 Tad će poletjet’ dobro naperene strijele: munje iz oblaka padat će na cilj kao iz nategnuta lûka;
22 з метавки гніву жбурне силу граду, | вода у морі проти них залютує, | і ріки затоплять їх безпощадно.	22 iz bojne sprave izlijetat će zrna grada srdžbom nabijena. Na njih će voda morska bjesnjeti, i rijeke će ih potapati bez milosti.
23 Подмух Всесили проти них постане, | і, немов та буря, їх порозвіває. | Так то беззаконня спустошить усю землю, | і лиходійство по валить престоли сильних.	23 Dah Svemoći zapuhat će protiv njih, izvijat će ih poput vihora. I tako će svu zemlju opustošiti bezakonje i opačina će prevrnuti prijestolja vladalačka.