Йова 8

¹ Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив:

² «Доки ж таке говоритимеш, | і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?

³ Чи то ж Бог перекручує право, | і Всемогутній кривить справедливість?

⁴ Коли діти твої згрішили проти нього, | то він і видав їх у руки їхніх переступів.

⁵ Ти ж, якіцо будеш шукати Бога, | як Всемогутнього будеш благати,

⁶ як будеш чистий, правий, | то він тепер напевне дбатиме про тебе | й обновить тобі домівку правди.

⁷ І твоє перше щастя буде маленьким, | та сильно забуяє те, що прийде.

⁸ Спитай лишень у давніх поколінь, | уважай на досвід предків,

⁹ бо ми, вчорашні, не знаємо нічого, | тінь на землі — дні наші.

¹⁰ Вони навчать тебе і тобі скажуть, | візьмуть науку зо свого серця.

¹¹ Хіба росте тростина без мочару? | Чи очерет буяє на безвідді?

¹² Ще в повному цвіту він, ще не стятий, | а вже раніш, ніж інша трава, в’яне.

¹³ Отака доля всіх, що забувають Бога, | надія ж нечестивого пропаща.

¹⁴ Його надія — нитка, | а певність — павутиння.

¹⁵ Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться; | ухопиться за нього, — не вдержиться.

¹⁶ Він повний сил на сонці, | його галуззя поза сад сягає;

¹⁷ поміж каміння вплітається його коріння | і врізується в саме серце скелі.

¹⁸ Та коли вирвуть його з його місця, | воно зрікається його: Я тебе не знаю!

¹⁹ Тож так гниє він на дорозі, | коли з землі вже інші виростають.

²⁰ О ні! Безвинного Бог не відштовхує, | ані злочинцеві руки не простягає.

²¹ Він ще наповнить уста твої сміхом, | уста твої веселим окликом.

²² І ворогів твоїх стид укриє, | і намет нечестивих зникне.»