ІІ Самуїла 20

¹ І сталось, що був там негідник на ім’я Савей (Шеваг), Біхріїв син, веніяминянин. Засурмив він у сурму й кликнув: «Не маємо частки з Давидом, нема нам спадщини з Єссеєвим сином! Кожний до свого намету, Ізраїлю!»

² І тоді всі мужі ізраїльські відступили від Давида та пішли за Савеєм, Біхрієвим сином. Але мужі Юди зостались при своєму царі, від Йордану до Єрусалиму.

³ Коли повернувсь Давид до свого дому в Єрусалимі, взяв він десять наложниць, що їх був лишив доглядати дому, і посадив їх до окремої хати. Харчував він їх, але до них не ходив. Так були вони замкнені аж до смерти, живучи як удовиці.

⁴ І повелів цар Амасові: «Склич мені протягом трьох днів мужів юдейських і будь тут сам присутній.»

⁵ І пішов Амас скликати юдеїв, але забаривсь поза реченець, що йому призначено.

⁶ І каже Давид до Авішая: «Тепер накоїть нам Савей, Біхріїв син, більш лиха. ніж Авесалом. Тож візьми слуг твого пана й пустися за ним, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не втік від нас.»

⁷ І пішли за Авішаєм Йоавові керетії, пелетії і всі хоробрі; і рушили вони з Єрусалиму навздогін Савеєві, Біхрієвому синові.

⁸ Коли були вони коло великого каменя, що в Гівеоні, вийшов їм назустріч Амас. Йоав же був одягнений у військову керею, а поверх кереї був оперезаний мечем, що висів при боці у піхві. Як він підходив, меч упав,

⁹ і Йоав каже до Амаса: «Почуваєш себе добре, мій брате?» і взяв Йоав правицею Амаса за підборіддя, щоб поцілувати його.

¹⁰ Амас не помітив меча, що був у Йоава в руці. Вдарив він його ним у живіт так, що його внутрощі вийшли на землю, і вже не повторював удару. І той умер. Тоді Йоав та його брат Авішай погнали навздогін за Савеєм, Біхрієвим сином.

¹¹ Один же з Йоавових слуг став над Амасом та й каже: «Хто воліє Йоава і хто за Давида, нехай іде за Йоавом!»

¹² А Амас увесь у крові лежав посеред дороги. Побачивши той чоловік, що ввесь народ зупиняється, відволік Амаса з дороги на поле й накинув на нього одежину, бо бачив, що кожний, хто проходив коло нього, зупинявся.

¹³ Коли усунено його з дороги, усі люди прямували за Йоавом, щоб здоганяти Савея, Біхрієвого сина.

¹⁴ Пройшов він по всіх колінах ізраїльських аж до Авел Бет-Маахи, і всі добірні мужі зібрались і пішли за ним.

¹⁵ Прийшли вони й облягли Савея в Авел Бет-Маасі, висипали вал, що сягав аж до мурів і народ, що був з Йоавом, намагався розвалити мур.

¹⁶ Тоді якась мудра жінка закликала з міста: «Слухайте, слухайте! Скажіть, будь ласка, Йоавові: Ходи сюди, я хочу з тобою говорити.»

¹⁷ І наблизився він до неї, а жінка спитала його: «Ти — Йоав» А він відказав: «Я.» Вона каже до нього: «Вислухай слова раби твоєї.» А він каже: «Слухаю.»

¹⁸ І промовила вона так: «Давніше говорилося звичайно: нехай спитають в Авел, і так чинено.

¹⁹ Я — одне з мирних і вірних (міст) в Ізраїлі, а ти намагаєшся знищити місто і матір (городів) в Ізраїлі! Навіщо руйнуєш спадкоємство Господнє?»

²⁰ А Йоав відповів, кажучи: «Далеке воно, далеким хай буде воно від мене! Щоб я руйнував та нищив!

²¹ Не про те йдеться. Один чоловік з Ефраїм-гір, Савей на ім’я, Біхріїв син, підняв проти царя Давида руку; видайте нам його одного, й я відійду від міста.» Жінка сказала Йоавові: «Дивись, голову його кинуть тобі через мур.»

²² Тоді пішла вона до народу та порадила своїм мудрим словом. І відтяли вони Савеєві, Біхрієвому синові, голову й кинули Йоавові. Тоді він засурмив у сурму, і вони відступили від міста, кожен до свого намету; Йоав же повернувся в Єрусалим до царя.

²³ Йоав був начальником над усім ізраїльським військом; Беная, Єгоядів син, був поставлений над керетіями й над пелетіями;

²⁴ Адорам наставником над підневільними працями; Йосафат, Ахілудів син — літописець;

²⁵ Шея — писар; Цадок та Евіятар були священики.

²⁶ Також і Іра з Яіру був священиком при Давиді.