Буття 25

¹ Узяв Авраам знову жінку, на ім’я Кетура.

² Вона вродила йому Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха.

³ Йокшан породив Шеву й Дедана. Сини ж Дедана були: Ашшурії, Летушії та Левмінії.

⁴ А сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда й Елдаа. Ці всі — діти Кетури.

⁵ Авраам дав усе Ісаакові.

⁶ Синам же наложниць, які були в Авраама, дав Авраам дарунки й відіслав їх від Ісаака, сина свого, поки ще жив на сході, в східній країні.

⁷ Ось літа віку Авраама, що прожив він — 175 років.

⁸ І переставився, помер Авраам у старості щасливій, підтоптаним, поживши досхочу, і приєднався до свого роду.

⁹ Його поховали його сини, Ісаак і Ізмаїл у печері Махпела, на полі Ефрона, сина Цохара хеттита, проти Мамре,

¹⁰ на полі, що його купив був Авраам у синів Хета. Там поховали Авраама й Сару, його жінку.

¹¹ І було — по смерті Авраама благословив Бог Ісаака, його сина. Ісаак оселився біля криниці Лахаї-Рої.

¹² А ось історія роду Ізмаїла, Авраамового сина, якого вродила Авраамові Агар єгиптянка, слугиня Сари.

¹³ Імена ж синів Ізмаїла за їхніми назвами, за їхніми родами такі: первородний Ізмаїла Невайот; далі — Кедар, Адбеель і Мівсам,

¹⁴ Мішма, Дума, Масса,

¹⁵ Хадад, Тема, Єтур, Нафіш та Кедма.

¹⁶ Оці то є сини Ізмаїла й такі їхні імена за їхніми селами, та за їхніми таборами: дванадцять князів відповідно до їх племен.

¹⁷ Ось літа віку Ізмаїла — 137 років. І зжив зо світу та й помер і приєднався до свого роду.

¹⁸ Вони ж оселилися від Хавіли до Шуру, на схід від Єгипту, як іти в Ашшур. На схід від усіх своїх братів осівся.

¹⁹ А це історія Ісаака, Авраамового сина. Авраам породив Іссака.

²⁰ Було ж Ісаакові сорок років, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуела арамія, з Паддан-Араму, сестру Лавана арамія.

²¹ І молив Ісаак Господа за свою жінку, бо була неплідна, і Господь вислухав його молитву й зачала Ревека, його жінка.

²² І билися дитятка одне об одне в її лоні. А вона сказала: Коли так, навіщо мені жити? і пішла спитати Господа.

²³ Господь же сказав їй: Два народи в твоїм лоні, два народи розділяться з твого лона. Один буде від другого сильніший. Старший буде молодшому служити.

²⁴ Коли ж настав їй час родити, аж ось близнята в її лоні.

²⁵ З’явився перший, рудий, наче кожух, косматий, і його названо Ісав.

²⁶ А потім вийшов його брат; рука його держала за пяту Ісава, і дали йому ім’я Яків. Було ж Ісаакові 60 років, як вона породила.

²⁷ Коли ж хлопці повиростали, Ісав став спритним ловцем, степовиком, а Яків був тихий, жив у наметах.

²⁸ Ісаак любив Ісава, бо дичина була йому до смаку, Ревека ж Якова любила.

²⁹ Раз Яків зварив юшки, а прийшов Ісав з поля, виснажений.

³⁰ Ісав сказав до Якова: Дай но та вихилю оту червону юшку, ось цю червону, бо я знемігся. Тому й названо його Едом.

³¹ А Яків відповів: Продай мені найперше твоє первородство.

³² Ісав сказав: Я ось вмираю! Навіщо воно мені оте первородство?

³³ І сказав Яків: Клянися мені перше. Поклявся той і продав Якову своє первородство.

³⁴ Тоді Яків дав йому хліба й юшки з сочевиці. З’їв той і напився, а потім устав і пішов геть. Так то Ісав зневажив первородство.