Lucas 2

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 En aquella época apareció un decreto del emperador Augusto, ordenando que se realizara un censo en todo el mundo.	1 Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
2 Este primer censo tuvo lugar cuando Quirino gobernaba la Siria.	2 Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
3 Y cada uno iba a inscribirse a su ciudad de origen.	3 І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.
4 José, que pertenecía a la familia de David, salió de Nazaret, ciudad de Galilea, y se dirigió a Belén de Judea, la ciudad de David,	4 Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
5 para inscribirse con María, su esposa, que estaba embarazada.	5 щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
6 Mientras se encontraban en Belén, le llegó el tiempo de ser madre;	6 І от коли вони були там, настав їй час родити,
7 y María dio a luz a su Hijo primogénito, lo envolvió en pañales y lo acostó en un pesebre, porque no había lugar para ellos en el albergue.	7 і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8 En esa región acampaban unos pastores, que vigilaban por turno sus rebaños durante la noche.	8 Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
9 De pronto, se les apareció el Angel del Señor y la gloria del Señor los envolvió con su luz. Ellos sintieron un gran temor,	9 Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
10 pero el Angel les dijo: «No teman, porque les traigo una buena noticia, una gran alegría para todo el pueblo:	10 Ангел же сказав їм «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу
11 Hoy, en la ciudad de David, les ha nacido un Salvador, que es el Mesías, el Señor.	11 Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
12 Y esto les servirá de señal: encontrarán a un niño recién nacido envuelto en pañales y acostado en un pesebre».	12 І ось вам знак Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.»
13 Y junto con el Angel, apareció de pronto una multitud del ejército celestial, que alababa a Dios, diciendo:	13 І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла
14 ¡Gloria a Dios en las alturas, y en la tierra, paz a los hombres amados por él».	14 «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.»
15 Después que los ángeles volvieron al cielo, los pastores se decían unos a otros: «Vayamos a Belén, y veamos lo que ha sucedido y que el Señor nos ha anunciado».	15 І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.»
16 Fueron rápidamente y encontraron a María, a José, y al recién nacido acostado en el pesebre.	16 І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
17 Al verlo, contaron lo que habían oído decir sobre este niño,	17 Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;
18 y todos los que los escuchaban quedaron admirados de que decían los pastores.	18 і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
19 Mientras tanto, María conservaba estas cosas y las meditaba en su corazón.	19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
20 Y los pastores volvieron, alabando y glorificando a Dios por todo lo que habían visto y oído, conforme al anuncio que habían recibido.	20 А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
21 Ocho días después, llegó el tiempo de circuncidar al niño y se le puso el nombre de Jesús, nombre que le había sido dado por el Angel antes de su concepción.	21 Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
22 Cuando llegó el día fijado por la Ley de Moisés para la purificación, llevaron al niño a Jerusalén para presentarlo al Señor,	22 І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
23 como está escrito en la Ley: "Todo varón primogénito será consagrado al Señor".	23 як то написано в Господньому законі «Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві», —
24 También debían ofrecer un sacrificio un par de tórtolas o de pichones de paloma, como ordena la Ley del Señor.	24 і принести жертву, як то написано в Господньому законі «Пару горлиць або двоє голубенят.»
25 Vivía entonces en Jerusalén un hombre llamado Simeón, que era justo y piadoso, y esperaba el consuelo de Israel. El Espíritu Santo estaba en él	25 25 А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
26 y le había revelado que no moriría antes de ver al Mesías del Señor.	26 Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
27 Conducido por el mismo Espíritu, fue al Templo, y cuando los padres de Jesús llevaron al niño para cumplir con él las prescripciones de la Ley,	27 Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
28 Angel lo tomó en sus brazos y alabó a Dios, diciendo:	28 він узяв його на руки, благословив Бога й мовив
29 «Ahora, Señor, puedes dejar que tu servidor muera en paz, como lo has prometido,	29 «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
30 porque mis ojos han visto la salvación	30 30 бо мої очі бачили твоє спасіння,
31 que preparaste delante de todos los pueblos:	31 що ти приготував перед усіма народами;
32 luz para iluminar a las naciones paganas y gloria de tu pueblo Israel».	32 світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.»
33 Su padre y su madre estaban admirados por lo que oían decir de él.	33 Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
34 Simeón, después de bendecirlos, dijo a María, la madre: «Este niño será causa de caída y de elevación para muchos en Israel; será signo de contradicción,	34 Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
35 y a ti misma una espada te atravesará el corazón. Así se manifestarán claramente los pensamientos íntimos de muchos».	35 та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.»
36 Había también allí una profetisa llamada Ana, hija de Fanuel, de la familia de Aser, mujer ya entrada en años, que, casa en su juventud, había vivido siete años con su marido.	36 Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
37 Desde entonces había permanecido viuda, y tenía ochenta y cuatro años. No se apartaba del Templo, sirviendo a Dios noche y día con ayunos y oraciones.	37 зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
38 Se presentó en ese mismo momento y se puso a dar gracias a Dios. Y hablaba acerca del niño a todos los que esperaban la redención de Jerusalén.	38 І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
39 Después de cumplir todo lo que ordenaba la Ley del Señor, volvieron a su ciudad de Nazaret, en Galilea.	39 І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
40 El niño iba creciendo y se fortalecía, lleno de sabiduría, y la gracia de Dios estaba con él.	40 Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
41 Sus padres iban todos los años a Jerusalén en la fiesta de la Pascua.	41 Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
42 Cuando el niño cumplió doce años, subieron como de costumbre,	42 І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
43 y acababa la fiesta, María y José regresaron, pero Jesús permaneció en Jerusalén sin que ellos se dieran cuenta.	43 Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
44 Creyendo que estaba en la caravana, caminaron todo un día y después comenzaron a buscarlo entre los parientes y conocidos.	44 Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
45 Como no lo encontraron, volvieron a Jerusalén en busca de él.	45 а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
46 Al tercer día, lo hallaron en el Templo en medio de los doctores de la Ley, escuchándolos y haciéndoles preguntas.	46 Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
47 Y todos los que los oían estaban asombrados de su inteligencia y sus respuestas.	47 Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
48 Al ver, sus padres quedaron maravillados y su madre le dijo: «Hijo mío, ¿por qué nos has hecho esto? Piensa que tu padre y yo te buscábamos angustiados».	48 Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати «Дитино, чому ти це так зробив нам Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.»
49 Jesús les respondió: «¿Por qué me buscaban? ¿No sabían que yo debo ocuparme de los asuntos de mi Padre?».	49 Він же відповів їм «Чого ж ви мене шукали Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого»
50 Ellos no entendieron lo que les decía.	50 Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
51 El regresó con sus padres a Nazaret y vivía sujeto a ellos. Su madre conservaba estas cosas en su corazón.	51 І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
52 Jesús iba creciendo en sabiduría, en estatura y en gracia, delante de Dios y de los hombres.	52 Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей