Ad Galatas 2

VULGATA	Біблія
1 Deinde post annos quatuordecim, iterum ascendi Jerosolymam cum Barnaba, assumpto et Tito.	1 Згодом, по чотирнадцятьох роках, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, взявши з собою і Тита.
2 Ascendi autem secundum revelationem : et contuli cum illis Evangelium, quod prædico in gentibus, seorsum autem iis qui videbantur aliquid esse : ne forte in vacuum currerem, aut cucurrissem.	2 А пішов я туди за об’явленням і появив їм Євангелію, яку проповідую між поганами, особливо знатнішими, чи, бува, не дарма труджуся чи трудився.
3 Sed neque Titus, qui mecum erat, cum esset gentilis, compulsus est circumcidi :	3 А й Тит, що був зо мною, бувши греком, не був примушений до обрізання.
4 sed propter subintroductos falsos fratres, qui subintroierunt explorare libertatem nostram, quam habemus in Christo Jesu, ut nos in servitutem redigerent.	4 А щодо облудних братів влазнів, які крадькома пролізли, щоб підглядати нашу свободу, що її маємо в Ісусі Христі, щоб нас поневолити,
5 Quibus neque ad horam cessimus subjectione, ut veritas Evangelii permaneat apud vos :	5 ми їхньому велінню не поступилися ні на хвилину, щоб правда Євангелії залишилася у вас.
6 ab iis autem, qui videbantur esse aliquid (quales aliquando fuerint, nihil mea interest : Deus personam hominis non accipit) : mihi enim qui videbantur esse aliquid, nihil contulerunt.	6 Щождо тих, які вважалися за знатних, — якими вони тоді були, мені байдуже; Бог не дивиться на обличчя людини, — мені ті знатні нічого не добавили.
7 Sed e contra cum vidissent quod creditum est mihi Evangelium præputii, sicut et Petro circumcisionis	7 Навпаки, побачивши, що проповідь Євангелії для необрізаних повірена мені, як Петрові для обрізаних, —
8 (qui enim operatus est Petro in apostolatum circumcisionis, operatus est et mihi inter gentes) :	8 бо той, хто допомагав Петрові в апостольстві між обрізаними, допомагав і мені між поганами, —
9 et cum cognovissent gratiam, quæ data est mihi, Jacobus, et Cephas, et Joannes, qui videbantur columnæ esse, dextras dederunt mihi, et Barnabæ societatis : ut nos in gentes, ipsi autem in circumcisionem :	9 і визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Йоан, що вважалися стовпами, на знак єдности дали мені й Варнаві правиці, щоб ми йшли до поган, вони ж до обрізаних;
10 tantum ut pauperum memores essemus, quod etiam sollicitus fui hoc ipsum facere.	10 тільки щоб ми про вбогих пам’ятали, що я власне і намагався робити.
11 Cum autem venisset Cephas Antiochiam, in faciem ei restiti, quia reprehensibilis erat.	11 Коли ж Кифа прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому в вічі, тому що заслужив на докір.
12 Prius enim quam venirent quidam a Jacobo, cum gentibus edebat : cum autem venissent, subtrahebat, et segregabat se, timens eos qui ex circumcisione erant.	12 Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, то почав таїтися та відлучатися, боявшись обрізаних.
13 Et simulationi ejus consenserunt ceteri Judæi, ita ut et Barnabas duceretur ab eis in illam simulationem.	13 Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством.
14 Sed cum vidissem quod non recte ambularent ad veritatem Evangelii, dixi Cephæ coram omnibus : Si tu, cum Judæus sis, gentiliter vivis, et non judaice : quomodo gentes cogis judaizare ?	14 Та коли я побачив, що вони не ходять право за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то як ти можеш силувати поган, щоб жили по-юдейському?
15 Nos natura Judæi, et non ex gentibus peccatores.	15 Ми — уроджені юдеї, не з отих грішників поган;
16 Scientes autem quod non justificatur homo ex operibus legis, nisi per fidem Jesu Christi : et nos in Christo Jesu credimus, ut justificemur ex fide Christi, et non ex operibus legis : propter quod ex operibus legis non justificabitur omnis caro.	16 а довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону.
17 Quod si quærentes justificari in Christo, inventi sumus et ipsi peccatores, numquid Christus peccati minister est ? Absit.	17 Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, — то невже Христос — служитель гріха? Жадним робом!
18 Si enim quæ destruxi, iterum hæc ædifico : prævaricatorem me constituo.	18 Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником.
19 Ego enim per legem, legi mortuus sum, ut Deo vivam : Christo confixus sum cruci.	19 Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я — розп’ятий з Христом.
20 Vivo autem, jam non ego : vivit vero in me Christus. Quod autem nunc vivo in carne : in fide vivo Filii Dei, qui dilexit me, et tradidit semetipsum pro me.	20 Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.
21 Non abjicio gratiam Dei. Si enim per legem justitia, ergo gratis Christus mortuus est.	21 Я не відкидаю Божої благодаті: бо коли законом оправдання, то тоді Христос умер даремно.