Giobbe (ايوب) 8

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 فاجاب بلدد الشوحي وقال	1 Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив:
2 الى متى تقول هذا وتكون اقوال فيك ريحا شديدة.	2 «Доки ж таке говоритимеш, | і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
3 هل الله يعوّج القضاء او القدير يعكس الحق.	3 Чи то ж Бог перекручує право, | і Всемогутній кривить справедливість?
4 اذ اخطأ اليه بنوك دفعهم الى يد معصيتهم.	4 Коли діти твої згрішили проти нього, | то він і видав їх у руки їхніх переступів.
5 فان بكرت انت الى الله وتضرعت الى القدير.	5 Ти ж, якіцо будеш шукати Бога, | як Всемогутнього будеш благати,
6 ان كنت انت زكيا مستقيما فانه الآن يتنبه لك ويسلم مسكن برك.	6 як будеш чистий, правий, | то він тепер напевне дбатиме про тебе | й обновить тобі домівку правди.
7 وان تكن اولاك صغيرة فآخرتك تكثر جدا	7 І твоє перше щастя буде маленьким, | та сильно забуяє те, що прийде.
8 اسأل القرون الاولى وتأكد مباحث آبائهم.	8 Спитай лишень у давніх поколінь, | уважай на досвід предків,
9 لاننا نحن من امس ولا نعلم لان ايامنا على الارض ظل.	9 бо ми, вчорашні, не знаємо нічого, | тінь на землі — дні наші.
10 فهلا يعلمونك. يقولون لك ومن قلوبهم يخرجون اقوالا قائلين	10 Вони навчать тебе і тобі скажуть, | візьмуть науку зо свого серця.
11 هل ينمي البردي في غير الغمقة او تنبت الحلفاء بلا ماء.	11 Хіба росте тростина без мочару? | Чи очерет буяє на безвідді?
12 وهو بعد في نضارته لم يقطع ييبس قبل كل العشب.	12 Ще в повному цвіту він, ще не стятий, | а вже раніш, ніж інша трава, в’яне.
13 هكذا سبل كل الناسين الله ورجاء الفاجر يخيب	13 Отака доля всіх, що забувають Бога, | надія ж нечестивого пропаща.
14 فينقطع اعتماده ومتكله بيت العنكبوت.	14 Його надія — нитка, | а певність — павутиння.
15 يستند الى بيته فلا يثبت. يتمسك به فلا يقوم.	15 Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться; | ухопиться за нього, — не вдержиться.
16 هو رطب تجاه الشمس وعلى جنته تنبت خراعيبه.	16 Він повний сил на сонці, | його галуззя поза сад сягає;
17 واصوله مشتبكة في الرجمة فترى محل الحجارة.	17 поміж каміння вплітається його коріння | і врізується в саме серце скелі.
18 ان اقتلعه من مكانه يجحده قائلا ما رايتك.	18 Та коли вирвуть його з його місця, | воно зрікається його: Я тебе не знаю!
19 هذا هو فرح طريقه ومن التراب ينبت آخر	19 Тож так гниє він на дорозі, | коли з землі вже інші виростають.
20 هوذا الله لا يرفض الكامل ولا يأخذ بيد فاعلي الشر.	20 О ні! Безвинного Бог не відштовхує, | ані злочинцеві руки не простягає.
21 عندما يملأ فاك ضحكا وشفتيك هتافا.	21 Він ще наповнить уста твої сміхом, | уста твої веселим окликом.
22 يلبس مبغضوك خزيا. اما خيمة الاشرار فلا تكون	22 І ворогів твоїх стид укриє, | і намет нечестивих зникне.»