Genesi (تكوين) 49

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 ودعا يعقوب بنيه وقال اجتمعوا لانبئكم بما يصيبكم في آخر الايام	1 Тоді Яків прикликав своїх синів і каже: Зберіться, і я повім вам, що спіткає вас у днях прийдешніх.
2 اجتمعوا واسمعوا يا بني يعقوب. واصغوا الى اسرائيل ابيكم.	2 Зійдіться й слухайте, синове Якова, слухайте Ізраїля, вашого батька.
3 رأوبين انت بكري قوتي واول قدرتي فضل الرفعة وفضل العزّ.	3 Рувим! Ти — мій первенець, моя міць, первоплід моєї чоловічої сили. Вершина гідности й вершина сили.
4 فائرا كالماء لا تتفضل. لانك صعدت على مضجع ابيك. حينئذ دنسته. على فراشي صعد.	4 Бурхливий, немов вода, та не будеш горувати, бо ти вдерся на ложе твого батька. Ти бо осквернив моє ложе.
5 شمعون ولاوي أخوان. آلات ظلم سيوفهما.	5 Симеон та Леві — брати, насильства зброя — їх кинджали.
6 في مجلسهما لا تدخل نفسي. بمجمعهما لا تتحد كرامتي لانهما في غضبهما قتلا انسانا وفي رضاهما عرقبا ثورا.	6 Нехай душа моя не входить у їхні ради і честь не пристає в їх громаду; вони бо в своїм гніві повбивали мужів, понищили волів у своїм завзятті.
7 ملعون غضبهما فانه شديد وسخطهما فانه قاس. اقسمهما في يعقوب وافرقهما في اسرائيل.	7 Проклят нехай буде гнів їхній, бо він був запеклий, і шал їхній, бо був він несамовитий. Я розділю їх у Якові, я їх в Ізраїлі розсію.
8 يهوذا اياك يحمد اخوتك. يدك على قفا اعدائك يسجد لك بنو ابيك.	8 Юдо, тебе брати твої будуть уславляти, твоя рука буде на карку твоїх ворогів. Сини твого батька схиляться тобі до ніг.
9 يهوذا جرو اسد. من فريسة صعدت يا ابني. جثا وربض كاسد وكلبوة. من ينهضه.	9 Левеня — Юда. Ти, мій сину, здобиччю зріс угору. Причаївся, немов левище, принишкнув, наче левиця: хто його сполошить?
10 لا يزول قضيب من يهوذا ومشترع من بين رجليه حتى ياتي شيلون وله يكون خضوع شعوب.	10 Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить, йому будуть коритися народи.
11 رابطا بالكرمة جحشه وبالجفنة ابن اتانه غسل بالخمر لباسه وبدم العنب ثوبه.	11 До виноградини він прив’язує своє осля, що до найкращої лози — дитя ослиці. В вині пере він свою одежу, у крові грон — свій одяг.
12 مسود العينين من الخمر ومبيض الاسنان من اللبن.	12 Очі в нього іскристі більш, ніж вино; від молока біліші його зуби.
13 زبولون عند ساحل البحر يسكن وهو عند ساحل السفن وجانبه عند صيدون.	13 Завулон житиме на примор’ї, де пристані — морським суднам, з боку ж Сидон у нього.
14 يساكر حمار جسيم رابض بين الحظائر.	14 Іссахар — осел костистий, що між кошарами розлігся.
15 فرأى المحلّ انه حسن والارض انها نزهة. فاحنى كتفه للحمل وصار للجزية عبدا.	15 Бачив, що люба річ спочити та що земля прекрасна, і гне під в’юком спину, та й став рабом підлеглим.
16 دان يدين شعبه كاحد اسباط اسرائيل.	16 Дан судитиме люд свій, як одне з поколінь Ізраїля.
17 يكون دان حية على الطريق افعوانا على السبيل يلسع عقبي الفرس فيسقط راكبه الى الوراء.	17 Нехай буде Дан гадюкою при дорозі, зміюкою на стежці; вона кусає коня в ногу, і падає його вершник навзнак.
18 لخلاصك انتظرت يا رب	18 Я вичікую, Господи, твого спасіння!
19 جاد يزحمه جيش. ولكنه يزحم مؤخره.	19 Гад, — коли орда на нього нападає, він громить і переслідує її по п’ятах.
20 اشير خبزه سمين وهو يعطي لذّات ملوك.	20 Ашер у хлібі розкошує, він постачає ласощі царські.
21 نفتالي ايّلة مسيّبة يعطي اقوالا حسنة.	21 Нафталі — лань бистронога, що родить гарні оленята.
22 يوسف غصن شجرة مثمرة غصن شجرة مثمرة على عين. اغصان قد ارتفعت فوق حائط.	22 Розкішна вітка — Йосиф, плідна при джерелі гілка, галузки її здіймаються по мурі.
23 فمرّرته ورمته واضطهدته ارباب السهام.	23 З ним зачіпалися лучники, ворогували ті, що стріли пускають.
24 ولكن ثبتت بمتانة قوسه وتشددت سواعد يديه. من يدي عزيز يعقوب من هناك من الراعي صخر اسرائيل	24 Та лук їхній поламався на друзки, їхні плечі та їхні руки охляли завдяки Сильному Якова, завдяки імені Пастиря та Скелі Ізраїля.
25 من اله ابيك الذي يعينك ومن القادر على كل شيء الذي يباركك تاتي بركات السماء من فوق وبركات الغمر الرابض تحت. بركات الثديين والرحم.	25 Завдяки Богові твого батька, що тобі помагає, та Всевишньому, що тебе благословляє благословенням небес ізгори, благословенням безодні, що розляглась долі, благословенням грудей і лона.
26 بركات ابيك فاقت على بركات ابويّ. الى منية الآكام الدهرية تكون على راس يوسف وعلى قمة نذير اخوته.	26 Нехай благословення твого батька, більші, ніж благословення гір відвічних і ніж приваба горбів споконвічних, на голову Йосифа зійдуть, на тім’я князя між його братами.
27 بنيامين ذئب يفترس. في الصباح يأكل غنيمة وعند المساء يقسم نهبا	27 Веніямин — вовк хижий: вранці він добич пожирає, а ввечорі награбоване ділить.
28 جميع هؤلاء هم اسباط اسرائيل الاثنا عشر. وهذا ما كلمهم به ابوهم وباركهم. كل واحد بحسب بركته باركهم.	28 Всі вони — це дванадцять поколінь Ізраїля, і це те, про що говорив до них їхній батько, коли благословив їх; а благословив він їх кожного благословенням, яке кожному личило.
29 واوصاهم وقال لهم انا انضم الى قومي. ادفنوني عند آبائي في المغارة التي في حقل عفرون الحثي.	29 По тому він повелів їм, кажучи: Ось я збираюсь приєднатися до свого роду. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона, хеттита;
30 في المغارة التي في حقل المكفيلة التي امام ممرا في ارض كنعان التي اشتراها ابراهيم مع الحقل من عفرون الحثي ملك قبر.	30 у печері, що на полі Махпела, напроти Мамре, в Ханаан-краю, яку то з полем купив Авраам в Ефрона, хеттита, на власне кладовище.
31 هناك دفنوا ابراهيم وسارة امرأته. هناك دفنوا اسحق ورفقة امرأته. وهناك دفنت ليئة.	31 Там поховано Авраама й Сару, його жінку; там поховано Ісаака й Ревеку, його жінку, і там поховав я Лію.
32 شراء الحقل والمغارة التي فيه كان من بني حثّ.	32 Це поле й печеру на ньому куплено в синів Хета.
33 ولما فرغ يعقوب من توصية بنيه ضم رجليه الى السرير واسلم الروح وانضمّ الى قومه	33 А коли Яків скінчив наказувати своїм синам, простягнув він свої ноги на ліжко й віддав духа та приєднався до свого роду.