Hebrews 11

NEW JERUSALEM	Біблія
1 Only faith can guarantee the blessings that we hope for, or prove the existence of realities that areunseen.	1 Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих.
2 It is for their faith that our ancestors are acknowledged.	2 Через неї предки були добре засвідчені.
3 It is by faith that we understand that the ages were created by a word from God, so that from theinvisible the visible world came to be.	3 Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.
4 It was because of his faith that Abel offered God a better sacrifice than Cain, and for that he wasacknowledged as upright when God himself made acknowledgement of his offerings. Though he is dead, he stillspeaks by faith.	4 Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.
5 It was because of his faith that Enoch was taken up and did not experience death: he was no more,because God took him; because before his assumption he was acknowledged to have pleased God.	5 Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.
6 Now it is impossible to please God without faith, since anyone who comes to him must believe that heexists and rewards those who seek him.	6 Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.
7 It was through his faith that Noah, when he had been warned by God of something that had neverbeen seen before, took care to build an ark to save his family. His faith was a judgement on the world, and hewas able to claim the uprightness which comes from faith.	7 Вірою Ной, повчений об’явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.
8 It was by faith that Abraham obeyed the cal to set out for a country that was the inheritance given tohim and his descendants, and that he set out without knowing where he was going.	8 Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав, узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.
9 By faith he sojourned in the Promised Land as though it were not his, living in tents with Isaac andJacob, who were heirs with him of the same promise.	9 Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.
10 He looked forward to the wel -founded city, designed and built by God.	10 Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.
11 It was equal y by faith that Sarah, in spite of being past the age, was made able to conceive,because she believed that he who had made the promise was faithful to it.	11 Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.
12 Because of this, there came from one man, and one who already had the mark of death on him,descendants as numerous as the stars of heaven and the grains of sand on the seashore which cannot becounted.	12 Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.
13 Al these died in faith, before receiving any of the things that had been promised, but they saw themin the far distance and welcomed them, recognising that they were only strangers and nomads on earth.	13 У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».
14 People who use such terms about themselves make it quite plain that they are in search of ahomeland.	14 А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.
15 If they had meant the country they came from, they would have had the opportunity to return to it;	15 І якби вони пам’ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.
16 but in fact they were longing for a better homeland, their heavenly homeland. That is why God is notashamed to be cal ed their God, since he has founded the city for them.	16 Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.
17 It was by faith that Abraham, when put to the test, offered up Isaac. He offered to sacrifice his onlyson even though he had yet to receive what had been promised,	17 Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,
18 and he had been told: Isaac is the one through whom your name will be carried on.	18 до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,
19 He was confident that God had the power even to raise the dead; and so, figuratively speaking, hewas given back Isaac from the dead.	19 думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.
20 It was by faith that this same Isaac gave his blessing to Jacob and Esau for the stil distant future.	20 Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.
21 By faith Jacob, when he was dying, blessed each of Joseph's sons, bowed in reverence, as he leanton his staff.	21 Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.
22 It was by faith that, when he was about to die, Joseph mentioned the Exodus of the Israelites andgave instructions about his own remains.	22 Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.
23 It was by faith that Moses, when he was born, was kept hidden by his parents for three months;because they saw that he was a fine child; they were not afraid of the royal edict.	23 Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.
24 It was by faith that, when he was grown up, Moses refused to be known as the son of Pharaoh'sdaughter	24 Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;
25 and chose to be ill-treated in company with God's people rather than to enjoy the transitory pleasuresof sin.	25 волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи,
26 He considered that the humiliations offered to the Anointed were something more precious than althe treasures of Egypt, because he had his eyes fixed on the reward.	26 бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.
27 It was by faith that he left Egypt without fear of the king's anger; he held to his purpose like someonewho could see the Invisible.	27 Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.
28 It was by faith that he kept the Passover and sprinkled the blood to prevent the Destroyer fromtouching any of their first-born sons.	28 Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров’ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.
29 It was by faith they crossed the Red Sea as easily as dry land, while the Egyptians, trying to do thesame, were drowned.	29 Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.
30 It was through faith that the wal s of Jericho fel down when the people had marched round them forseven days.	30 Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.
31 It was by faith that Rahab the prostitute welcomed the spies and so was not killed with theunbelievers.	31 Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.
32 What more shal I say? There is not time for me to give an account of Gideon, Barak, Samson,Jephthah, or of David, Samuel and the prophets.	32 І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,
33 These were men who through faith conquered kingdoms, did what was upright and earned thepromises. They could keep a lion's mouth shut,	33 що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,
34 put out blazing fires and emerge unscathed from battle. They were weak people who were givenstrength to be brave in war and drive back foreign invaders.	34 силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.
35 Some returned to their wives from the dead by resurrection; and others submitted to torture, refusingrelease so that they would rise again to a better life.	35 Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.
36 Some had to bear being pil oried and flogged, or even chained up in prison.	36 Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці;
37 They were stoned, or sawn in half, or kil ed by the sword; they were homeless, and wore only theskins of sheep and goats; they were in want and hardship, and maltreated.	37 їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;
38 They were too good for the world and they wandered in deserts and mountains and in caves andravines.	38 вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.
39 These al won acknowledgement through their faith, but they did not receive what was promised,	39 І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,
40 since God had made provision for us to have something better, and they were not to reach perfectionexcept with us.	40 бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.