Judges 9

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Abimelech, son of Jerubbaal, went to his mother's kinsmen in Shechem, and said to them and to the whole clan to which his mother's family belonged,	1 Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї:
2 "Put this question to all the citizens of Shechem: 'Which is better for you: that seventy men, or all Jerubbaal's sons, rule over you, or that one man rule over you?' You must remember that I am your own flesh and bone."	2 «Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам’ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.»
3 When his mother's kin repeated these words to them on his behalf, all the citizens of Shechem sympathized with Abimelech, thinking, "He is our kinsman."	3 Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: «Він брат нам.»
4 They also gave him seventy silver shekels from the temple of Baal of Berith, with which Abimelech hired shiftless men and ruffians as his followers.	4 То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним.
5 He then went to his ancestral house in Ophrah, and slew his brothers, the seventy sons of Jerubbaal, on one stone. Only the youngest son of Jerubbaal, Jotham, escaped, for he was hidden.	5 Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.
6 Then all the citizens of Shechem and all Beth-millo came together and proceeded to make Abimelech king by the terebinth at the memorial pillar in Shechem.	6 Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам’ятковим дубом, що був біля Сихему.
7 When this was reported to him, Jotham went to the top of Mount Gerizim, and standing there, cried out to them in a loud voice: "Hear me, citizens of Shechem, that God may then hear you!	7 Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: «Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!
8 Once the trees went to anoint a king over themselves. So they said to the olive tree, 'Reign over us.'	8 Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами!
9 But the olive tree answered them, 'Must I give up my rich oil, whereby men and gods are honored, and go to wave over the trees?'	9 Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?
10 Then the trees said to the fig tree, 'Come; you reign over us!'	10 Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!
11 But the fig tree answered them, 'Must I give up my sweetness and my good fruit, and go to wave over the trees?'	11 Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?
12 Then the trees said to the vine, 'Come you, and reign over us.'	12 Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!
13 But the vine answered them, 'Must I give up my wine that cheers gods and men, and go to wave over the trees?'	13 А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?
14 Then all the trees said to the buckthorn, 'Come; you reign over us!'	14 Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!
15 But the buckthorn replied to the trees, 'If you wish to anoint me king over you in good faith, come and take refuge in my shadow. Otherwise, let fire come from the buckthorn and devour the cedars of Lebanon.'	15 Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.
16 "Now then, if you have acted in good faith and honorably in appointing Abimelech your king, if you have dealt well with Jerubbaal and with his family, and if you have treated him as he deserved--	16 Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, —
17 for my father fought for you at the risk of his life when he saved you from the power of Midian;	17 за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,
18 but you have risen against his family this day and have killed his seventy sons upon one stone, and have made Abimelech, the son of his handmaid, king over the citizens of Shechem, because he is your kinsman--	18 ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;
19 if, then, you have acted in good faith and with honor toward Jerubbaal and his family this day, rejoice in Abimelech and may he in turn rejoice in you.	19 якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.
20 But if not, let fire come forth from Abimelech to devour the citizens of Shechem and Beth-millo, and let fire come forth from the citizens and from Beth-millo to devour Abimelech."	20 Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!»
21 Then Jotham went in flight to Beer, where he remained for fear of his brother Abimelech.	21 І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого.
22 When Abimelech had ruled Israel for three years,	22 Три роки царював Авімелех над Ізраїлем.
23 God put bad feelings between Abimelech and the citizens of Shechem, who rebelled against Abimelech.	23 Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,
24 This was to repay the violence done to the seventy sons of Jerubbaal and to avenge their blood upon their brother Abimelech, who killed them, and upon the citizens of Shechem, who encouraged him to kill his brothers.	24 щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.
25 The citizens of Shechem then set men in ambush for him on the mountaintops, and these robbed all who passed them on the road. But it was reported to Abimelech.	25 Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові.
26 Now Gaal, son of Ebed, came over to Shechem with his kinsmen. The citizens of Shechem put their trust in him,	26 Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.
27 and went out into the fields, harvested their grapes and trod them out. Then they held a festival and went to the temple of their god, where they ate and drank and cursed Abimelech.	27 І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.
28 Gaal, son of Ebed, said, "Who is Abimelech? And why should we of Shechem serve him? Were not the son of Jerubbaal and his lieutenant Zebul once subject to the men of Hamor, father of Shechem? Why should we serve him?	28 Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: «Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?
29 Would that this people were entrusted to my command! I would depose Abimelech. I would say to Abimelech, 'Get a larger army and come out!'"	29 Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!»
30 At the news of what Gaal, son of Ebed, had said, Zebul, the ruler of the city, was angry	30 Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;
31 and sent messengers to Abimelech in Arumah with the information: "Gaal, son of Ebed, and his kinsmen have come to Shechem and are stirring up the city against you.	31 і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: «Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.
32 Now rouse yourself; set an ambush tonight in the fields, you and the men who are with you.	32 Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;
33 Promptly at sunrise tomorrow morning, make a raid on the city. When he and his followers come out against you, deal with him as best you can."	33 завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.»
34 During the night Abimelech advanced with all his soldiers and set up an ambush for Shechem in four companies.	34 Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.
35 Gaal, son of Ebed, went out and stood at the entrance of the city gate. When Abimelech and his soldiers rose from their place of ambush,	35 Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.
36 Gaal saw them and said to Zebul, "There are men coming down from the hilltops!" But Zebul answered him, "You see the shadow of the hills as men."	36 Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: «Он спускається військо з вершин гір.» А Зевул йому: «То тінь від гір здається тобі людьми.»
37 But Gaal went on to say, "Men are coming down from the region of Tabbur-Haares, and one company is coming by way of Elon-Meonenim."	37 Озвавсь Гаал удруге та й сказав: «Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.»
38 Zebul said to him, "Where now is the boast you uttered, 'Who is Abimelech that we should serve him?' Are these not the men for whom you expressed contempt? Go out now and fight with them."	38 Тут Зевул йому й каже: «Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!»
39 So Gaal went out at the head of the citizens of Shechem and fought against Abimelech.	39 І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.
40 But Abimelech routed him, and he fled before him; and many fell slain right up to the entrance of the gate.	40 Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами.
41 Abimelech returned to Arumah, but Zebul drove Gaal and his kinsmen from Shechem, which they had occupied.	41 Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.
42 The next day, when the people were taking the field, it was reported to Abimelech,	42 На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові.
43 who divided the men he had into three companies, and set up an ambush in the fields. He watched till he saw the people leave the city, and then rose against them for the attack.	43 Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх
44 Abimelech and the company with him dashed in and stood by the entrance of the city gate, while the other two companies rushed upon all who were in the field and attacked them.	44 Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.
45 That entire day Abimelech fought against the city, and captured it. He then killed its inhabitants and demolished the city, sowing the site with salt.	45 І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.
46 When they heard of this, all the citizens of Migdal-shechem went into the crypt of the temple of El-berith.	46 Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.
47 It was reported to Abimelech that all the citizens of Migdal-shechem were gathered together.	47 Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,
48 So he went up Mount Zalmon with all his soldiers, took his axe in his hand, and cut down some brushwood. This he lifted to his shoulder, then said to the men with him, "Hurry! Do just as you have seen me do."	48 пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: «Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!»
49 So all the men likewise cut down brushwood, and following Abimelech, placed it against the crypt. Then they set the crypt on fire over their heads, so that every one of the citizens of Migdal-shechem, about a thousand men and women, perished.	49 І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.
50 Abimelech proceeded to Thebez, which he invested and captured.	50 Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його.
51 Now there was a strong tower in the middle of the city, and all the men and women, in a word all the citizens of the city, fled there, shutting themselves in and going up to the roof of the tower.	51 Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,
52 Abimelech came up to the tower and fought against it, advancing to the very entrance of the tower to set it on fire.	52 Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.
53 But a certain woman cast the upper part of a millstone down on Abimelech's head, and it fractured his skull.	53 Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.
54 He immediately called his armor-bearer and said to him, "Draw your sword and dispatch me, lest they say of me that a woman killed me." So his attendant ran him through and he died.	54 Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому «Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!» Пробив його тоді джура, й він помер.
55 When the Israelites saw that Abimelech was dead, they all left for their homes.	55 Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.
56 Thus did God requite the evil Abimelech had done to his father in killing his seventy brothers.	56 Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.
57 God also brought all their wickedness home to the Shechemites, for the curse of Jotham, son of Jerubbaal, overtook them.	57 І всі злочини сихемців Бог обернув їм на їхню голову, й проклін Йотама, сина Єрувваала, на них здійснився.