Bírák könyve 1

Torna indietro

Káldi-Neovulgáta	Біблія
¹ Józsue halála után megkérdezték Izrael fiai az Urat: »Ki vonuljon fel közülünk elsőként a kánaániak ellen, hogy megkezdje a harcot?«	¹ По смерті Ісуса сини Ізраїля спитали в Господа: «Хто з нас має виступати першим проти ханаанян, щоб воювати з ними?»
² Az Úr azt felelte: »Júda menjen fel, íme, kezébe adtam a földet.«	² І сказав Господь: «Юда нехай виступає. Ось я віддаю край йому в руки.»
³ Azt mondta erre Júda Simeonnak, a testvérének: »Jöjj fel velem sorsszabta földemre, és hadakozz a kánaániak ellen, hogy aztán én is elmenjek veled sors szabta földedre!« Simeon el is ment vele.	³ Юда й сказав своєму братові Симеонові: «Йди зо мною в мою частку, й будемо воювати з ханаанянами; а потім піду й я з тобою в твою частку.» І пішов Симеон разом з ним.
⁴ Felvonult tehát Júda, és az Úr a kezükbe adta a kánaániakat és a perizitákat, úgyhogy Bezeknél megvertek tízezer embert.	⁴ Виступив Юда, і віддав Господь ханаанян та перізіїв йому на поталу, і розбили вони з них під Безеком десять тисяч чоловік.
⁵ Meglepték ugyanis Bezeknél Adonibezeket, hadakoztak ellene, és megverték a kánaániakat és a perizitákat.	⁵ Біля Безеку зіткнулись вони з Адонівезеком, вдарили на нього й розбили ханаанян та перізіїв.
⁶ Adonibezek megfutamodott, de üldözőbe vették és megfogták, és levágták a keze és lába ujjait.	⁶ Адонівезек утік, та вони кинулися за ним, схопили його й повтинали йому на руках і на ногах великі пальці.
⁷ Azt mondta ekkor Adonibezek: »Hetven király szedegette asztalom alatt az étkek hulladékait, akiknek levágattam kezük s lábuk ujjait. Ahogy én cselekedtem, úgy fizetett nekem Isten.« Aztán elvitték Jeruzsálembe, és ott meghalt.	⁷ Сказав тоді Адонівезек: «Сімдесят царів з повідтинаними пальцями на руках і ногах збирали кришки під столом у мене. Як я вчинив, так Господь відплатив мені!» І привели вони його в Єрусалим, де він і вмер.
⁸ Júda fiai ugyanis hadakoztak Jeruzsálem ellen, bevették, lakóit kardélre hányták, és az egész várost felgyújtották.	⁸ І вдарили сини Юди на Єрусалим, опанували його, винищили лезом меча, а місто спалили.
⁹ Aztán lementek, és azok ellen a kánaániak ellen hadakoztak, akik a Hegyvidéken, a Délvidéken és az Alföldön laktak.	⁹ Потім сини Юди спустились, щоб воювати з ханаанянами, що жили в горах, на півдні, та по узгір’ях.
¹⁰ Elment ugyanis Júda azok ellen a kánaániak ellen, akik Hebronban laktak – ennek neve régente Kirját-Arbe volt –, és megverte Sesájt, Áhimánt és Talmájt.	¹⁰ Далі виступив Юда проти ханаанян, що жили в Хевроні, — Хеврон же звавсь раніше Кіріят-Арба, — і розбили Шешая, Ахімана й Талмая.
¹¹ Onnan aztán tovább ment és Debir lakói ellen vonult. Ennek régi neve Kirját-Széfer (azaz Írások-városa) volt.	¹¹ А звідтіля пішов на мешканців Девіру, що звався колись Кіріят-Сефер.
¹² Azt mondta ekkor Káleb: »Aki megveri és elpusztítja Kirját-Széfert, annak odaadom lányomat, Áxát feleségül.«	¹² І обіцяв тоді Калев: «Хто нападе на Кіріят-Сефер і візьме його, за того віддам дочку мою Ахсу.»
¹³ Amikor aztán Otoniel, Kenez fia, Káleb öccse bevette, neki adta Áxát, a lányát feleségül.	¹³ І взяв його Отнієл, син Кеназа, меншого Калевового брата, і віддав він за нього дочку свою Ахсу.
¹⁴ Az pedig, amikor hozzáment, rábeszélte a férjét, hogy kérjen az apjától szántóföldet. A férfi leszállt a szamaráról, mire Káleb megkérdezte tőle: »Mi lelt?«	¹⁴ А коли вона прибула, він підмовив її просити в батька поле; і як зіскочила з осла, Калев спитав її; «Що тобі?»
¹⁵ Ő így felelt: »Adj nekem búcsúajándékot, mert száraz földet juttattál nekem: adj vízzel öntözöttet is.« Erre Káleb neki adta a felső forrás és az alsó forrás vidékét.	¹⁵ А та до нього: «Дай мені, — каже, — благословення: дав бо єси мені суху землю, дай мені і джерела вод! І дав він їй горішні й долішні джерела.
¹⁶ Mózes kenita rokonának fiai is felmentek a Pálmák városából Júda fiaival Júda osztályrészének arra a pusztájára, amely Aradtól délre van, és az amalekitákkal laktak.	¹⁶ Сини кенія Ховава, Мойсеєвого тестя, з Пальмового міста, повиходили разом із синами Юди в пустиню Юди, що на південь від Араду; пішли вони й оселились з амалекитянами.
¹⁷ Júda viszont elment Simeonnal, a testvérével, s közösen megverték azokat a kánaániakat, akik Szefaátban laktak. Megölték őket, ezért a várost elnevezték Hormának (azaz Átkozottnak).	¹⁷ Згодом двигнувся Юда з братом Симеоном, і розбили вони ханаанян, що жили в Цефаті, і цілком знищили його, тим і прозвано те місто Хорма.
¹⁸ Aztán Júda bevette Gázát, határával együtt, továbbá Askalont és Akkaront határukkal együtt.	¹⁸ Далі завоював Юда Газу з її околицею, Аскалон з околицею й Екрон з околицею.
¹⁹ Az Úr tehát Júdával volt, s ő elfoglalta a Hegyvidéket. A Völgy lakóit azonban nem tudta elpusztítani, mert azoknak sok kaszás-szekerük volt.	¹⁹ Господь був з Юдою, так що він посів гори. Подолян же не здолав прогнати, бо в них були залізні колісниці.
²⁰ Hebront Kálebnek adták, amint Mózes megparancsolta, s ő eltörölte belőle Enák három fiát.	²⁰ І дали вони Калевові Хеврон, як заповідав Мойсей, і повиганяв він звідтіль трьох синів Анака.
²¹ Benjamin fiai azonban nem pusztították el a jebuzitákat, Jeruzsálem lakóit, így a jebuziták ott maradtak Benjamin fiai között Jeruzsálemben mind a mai napig.	²¹ Євусіїв же, мешканців Єрусалиму, не повиганяли сини Веніямина, так що живуть євусії в Єрусалимі з синами Веніямина по цей день.
²² Felvonult József háza is Bétel ellen, és az Úr velük volt.	²² Дім Йосифа виступив і собі проти Бетела, і Господь був з ними;
²³ Amikor ugyanis körülvették a várost – azt azelőtt Lúzának hívták –,	²³ бо як вони розглядали Бетел, що звався перше Луз,
²⁴ megláttak egy embert, aki a városból jött ki, és azt mondták neki: »Mutasd meg nekünk a város bejáróját, akkor irgalmasságot cselekszünk veled.«	²⁴ побачили розглядачі чоловіка, що виходив з міста, і сказали йому „Покажи нам, де можна вломитись у місто, й ми тебе помилуємо.“
²⁵ Amikor megmutatta nekik, kardélre hányták a várost, de azt az embert és egész rokonságát elbocsátották.	²⁵ І він показав їм вхід до міста, й вони побили його вістрям меча, чоловіка ж того й усю родину відпустили.
²⁶ Amikor elbocsátották, az elment a hetiták földjére, ott várost épített, és elnevezte Lúzának; így is hívják azt mind a mai napig.	²⁶ Пішов той чоловік у хеттитську землю, збудував місто й назвав його Луз. Так зветься воно й по цей день.
²⁷ Manassze azonban nem törölte el Bétsánt, Tánákot és ezek leányvárosait, sem Dór lakóit meg Jeblaámot és Megiddót és ezek leányvárosait, így a kánaániak velük kezdtek lakni.	²⁷ Манассія не прогнав мешканців Бетшеану з його присілками, ані мешканців Танаху з його присілками, ані мешканців Дору з його присілками, ані мешканців Ївлеаму з його присілками, ані мешканців Мегіддо з його присілками. І зостались ханааняни вперто жити в цій країні.
²⁸ Amikor aztán Izrael megerősödött, jobbágyaivá tette, de elpusztítani nem akarta őket.	²⁸ Як же Ізраїль вбився в потугу, зробив він їх рабами, повиганяти ж їх — не повиганяв він.
²⁹ Efraim sem ölte meg azokat a kánaániakat, akik Gézerben laktak, hanem megtelepedett mellettük.	²⁹ Та й Ефраїм теж не повиганяв ханаанян, що жили в Гезері, так і зостались ханааняни жити в Гезері.
³⁰ Zebulon nem pusztította el Keton és Naálol lakóit, hanem a kánaániak közöttük maradtak, és csak jobbágyaikká lettek.	³⁰ Завулон не повиганяв мешканців Кітрону і Нагалолу. Так і жили ханааняни поміж ними, але були їхніми рабами.
³¹ Áser sem pusztította el Akkó, Szidon, Ahaláb, Akázíb, Helba, Áfek és Rohób lakosait,	³¹ Ашер не повиганяв мешканців Акко й мешканців Сидону, Хелеву, Ахзіву, Хелви, Афеку і Рехову,
³² hanem megtelepedett a föld lakói, a kánaániak között, és nem ölte meg őket.	³² і жили ашерії серед ханаанян, мешканців краю, бо вони їх не повиганяли.
³³ Naftali sem pusztította el Bétsemes és Bétanát lakóit, hanem megtelepedett a föld lakói, a kánaániak között, a bétsemesiek és a bétanátiak pedig a jobbágyaik lettek.	³³ Нафталі не повиганяв мешканців Бетшемешу і Бет-Анату, і жив серед ханаанян, що перебували в цій країні, але мешканці Бетшемешу і Бет-Анату стали їхніми рабами.
³⁴ Dán fiait az amoriták felszorították a Hegyvidékre, és nem adtak nekik helyet, hogy lejöhessenek a síkságra.	³⁴ Аморії ж відкинули даніїв у гори й не давали їм спускатись у долину.
³⁵ Az amoriták a Háresz hegyen, Ajjalonban és Sálebímben laktak. József házának a keze azonban rájuk nehezedett, és ők annak jobbágyaivá lettek.	³⁵ І жили аморії й далі в Гархересі, в Аялоні й у Шаалвімі. Як же почав дім Йосифа брати над ними гору, вони стали їхніми кріпаками.
³⁶ Az amoritáké volt Skorpió-magaslattól, a Sziklától fölfelé eső terület.	³⁶ Границя ж аморіїв ішла від узвозу Акраббім і від Селі далі вгору.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati