Actes des Apôtres 5

JERUSALEM	Біблія
1 Un certain Ananie, d'accord avec Saphire sa femme, vendit une propriété;	1 Один чоловік, на ім’я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток
2 il détourna une partie du prix, de connivence avec sa femme, et apportant le reste, il le déposa auxpieds des apôtres.	2 і сховав дещо з ціни, — а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів.
3 "Ananie, lui dit alors Pierre, pourquoi Satan a-t-il rempli ton coeur, que tu mentes à l'Esprit Saint etdétournes une partie du prix du champ?	3 Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля?
4 Quand tu avais ton bien, n'étais-tu pas libre de le garder, et quand tu l'as vendu, ne pouvais-tu disposerdu prix à ton gré? Comment donc cette décision a-t-elle pu naître dans ton coeur? Ce n'est pas à des hommes quetu as menti, mais à Dieu."	4 Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.»
5 En entendant ces paroles, Ananie tomba et expira. Une grande crainte s'empara alors de tous ceux quil'apprirent.	5 Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те.
6 Les jeunes gens vinrent envelopper le corps et l'emportèrent pour l'enterrer.	6 Тоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали.
7 Au bout d'un intervalle d'environ trois heures, sa femme, qui ne savait pas ce qui était arrivé, entra.	7 Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка.
8 Pierre l'interpella: "Dis-moi, le champ que vous avez vendu, c'était tant?" Elle dit: "Oui, tant."	8 Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.»
9 Alors Pierre: "Comment donc avez-vous pu vous concerter pour mettre l'Esprit du Seigneur àl'épreuve? Eh bien! voici à la porte les pas de ceux qui ont enterré ton mari: ils vont aussi t'emporter."	9 Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.»
10 A l'instant même elle tomba à ses pieds et expira. Les jeunes gens qui entraient la trouvèrent morte;ils l'emportèrent et l'enterrèrent auprès de son mari.	10 І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка.
11 Une grande crainte s'empara alors de l'Eglise entière et de tous ceux qui apprirent ces choses.	11 Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те.
12 Par les mains des apôtres il se faisait de nombreux signes et prodiges parmi le peuple... Ils se tenaienttous d'un commun accord sous le portique de Salomon,	12 Руками апостолів робилося багато знаків і чудес у народі. Усі вони перебували однодушно у притворі Соломона,
13 et personne d'autre n'osait se joindre à eux, mais le peuple célébrait leurs louanges.	13 і ніхто сторонній не насмілювався до них пристати; однак народ хвалив їх вельми.
14 Des croyants de plus en plus nombreux s'adjoignaient au Seigneur, une multitude d'hommes et defemmes...	14 Віруючих дедалі більше й більше приставало до Господа, сила жінок і чоловіків;
15 à tel point qu'on allait jusqu'à transporter les malades dans les rues et les déposer là sur des lits et desgrabats, afin que tout au moins l'ombre de Pierre, à son passage, couvrît l'un d'eux.	15 так, що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на когонебудь з них упала.
16 La multitude accourait même des villes voisines de Jérusalem, apportant des malades et des genspossédés par des esprits impurs et tous étaient guéris.	16 Сила людей збиралась навіть з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, що їх мучили нечисті духи, і вони всі видужували.
17 Alors intervint le grand prêtre, avec tous ceux de son entourage, le parti des Sadducéens. Pleinsd'animosité,	17 Устав тоді первосвященик і всі ті, що були з ним, — то була секта садукеїв, — і, повні заздрощів,
18 ils mirent la main sur les apôtres et les jetèrent dans la prison publique.	18 наклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в’язниці.
19 Mais pendant la nuit l'Ange du Seigneur ouvrit les portes de la prison et, après les avoir conduitsdehors, leur dit:	19 Але вночі ангел Господень відчинив двері в’язниці й, вивівши їх, мовив:
20 "Allez annoncer hardiment au peuple dans le Temple tout ce qui concerne cette Vie-là."	20 «Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього.»
21 Dociles à ces paroles, ils entrèrent au Temple dès le point du jour et se mirent à enseigner.Cependant le grand prêtre arriva avec ceux de son entourage. On convoqua le Sanhédrin et tout le Sénat desIsraélites et on fit chercher les apôtres à la prison.	21 Почувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати. Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в’язницю привести їх.
22 Mais les satellites, rendus sur place, ne les trouvèrent pas dans la prison. Ils revinrent donc annoncer:	22 Та як слуги прибули, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшися, оповіли:
23 "Nous avons trouvé la prison soigneusement fermée et les gardes en faction aux portes. Mais quandnous avons ouvert, nous n'avons trouvé personne à l'intérieur."	23 «В’язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого.»
24 A cette nouvelle, le commandant du Temple et les grands prêtres, tout perplexes à leur sujet, sedemandaient ce que cela pouvait bien signifier.	24 Почувши ці слова, наставник храму і перовосвященики збентежилися, (не знаючи), що воно могло статися.
25 Survint alors quelqu'un qui leur annonça: "Les hommes que vous avez mis en prison, les voilà qui setiennent dans le Temple et enseignent le peuple."	25 Аж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в’язницю, стоять у храмі і народ навчають.»
26 Alors le commandant du Temple partit avec ses hommes et ramena les apôtres, mais sans violence,car ils craignaient le peuple, qui aurait pu les lapider.	26 Тоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням.
27 Les ayant donc amenés, ils les firent comparaître devant le Sanhédrin. Le grand prêtre les interrogea:	27 Привівши їх, поставили перед синедріоном, а первосвященик спитав їх:
28 "Nous vous avions formellement interdit d'enseigner en ce nom-là. Or voici que vous avez rempliJérusalem de votre doctrine! Vous voulez ainsi faire retomber sur nous le sang de cet homme-là!"	28 «Чи ж ми не були вам заборонили строго цим ім’ям не навчати? І ось ви вашою наукою сповнили Єрусалим і хочете навести на нас кров цього чоловіка!»
29 Pierre répondit alors, avec les apôtres: "Il faut obéir à Dieu plutôt qu'aux hommes.	29 Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!
30 Le Dieu de nos pères a ressuscité ce Jésus que vous, vous aviez fait mourir en le suspendant au gibet.	30 Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.
31 C'est lui que Dieu a exalté par sa droite, le faisant Chef et Sauveur, afin d'accorder par lui à Israël larepentance et la rémission des péchés.	31 Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
32 Nous sommes témoins de ces choses, nous et l'Esprit Saint que Dieu a donné à ceux qui luiobéissent."	32 І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.»
33 En entendant cela, ils frémissaient de rage et projetaient de les faire mourir.	33 Почувши це, вони розлютилися і задумали їх убити.
34 Alors un Pharisien nommé Gamaliel se leva au milieu du Sanhédrin; c'était un docteur de la Loirespecté de tout le peuple. Il donna l'ordre de faire sortir ces hommes un instant.	34 Тоді один фарисей, на ім’я Гамалиїл, законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, повелів вивести на хвилину людей,
35 Puis il dit aux sanhédrites: "Hommes d'Israël, prenez bien garde à ce que vous allez faire à l'égard deces gens-là.	35 і сказав до них: «Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям.
36 Il y a quelque temps déjà se leva Theudas, qui se disait quelqu'un et qui rallia environ 400 hommes.Il fut tué, et tous ceux qui l'avaient suivi se débandèrent, et il n'en resta rien.	36 Останніми цими днями встав був Тевда і казав, що він хтось великий; до нього пристало яких чотириста чоловіка; його вбито, й усі, що за ним тягнули, розпорошилися і зійшли нінащо.
37 Après lui, à l'époque du recensement, se leva Judas le Galiléen, qui entraîna du monde à sa suite; ilpérit, lui aussi, et ceux qui l'avaient suivi furent dispersés.	37 А після цього, під час перепису, устав був Юда галилейський і потягнув народ за собою, але й він загинув, і всі ті, що за ним тягнули, були розігнані.
38 A présent donc, je vous le dis, ne vous occupez pas de ces gens-là, laissez-les. Car si leur propos ouleur oeuvre vient des hommes, elle se détruira d'elle-même;	38 Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться.
39 mais si vraiment elle vient de Dieu, vous n'arriverez pas à les détruire. Ne risquez pas de voustrouver en guerre contre Dieu." On adopta son avis.	39 Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, — щоб ви часом не стали противниками Бога.» Послухалися вони його ради.
40 Ils rappelèrent alors les apôtres. Après les avoir fait battre de verges, ils leur interdirent de parler aunom de Jésus, puis les relâchèrent.	40 І, прикликавши апостолів, вибили їх і, заборонивши говорити в ім’я Ісуса, відпустили.
41 Pour eux, ils s'en allèrent du Sanhédrin, tout joyeux d'avoir été jugés dignes de subir des outragespour le Nom.	41 Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім’я Ісуса.
42 Et chaque jour, au Temple et dans les maisons, ils ne cessaient d'enseigner et d'annoncer la BonneNouvelle du Christ Jésus.	42 І щодня в храмі й по домах не переставали навчати й звіщати Христа Ісуса.