Actes des Apôtres 12

JERUSALEM	Біблія
1 Vers ce temps-là, le roi Hérode mit la main sur quelques membres de l'Eglise pour les maltraiter.	1 Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви.
2 Il fit périr par le glaive Jacques, frère de Jean.	2 Він стяв мечем Якова, Йоанового брата.
3 Voyant que c'était agréable aux Juifs, il fit encore arrêter Pierre. C'étaient les jours des Azymes.	3 Побачивши, що це подобалося юдеям, він звелів, крім того, ще й Петра схопити; а були дні Опрісноків.
4 Il le fit saisir et jeter en prison, le donnant à garder à quatre escouades de quatre soldats; il voulait lefaire comparaître devant le peuple après la Pâque.	4 Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пасці.
5 Tandis que Pierre était ainsi gardé en prison, la prière de l'Eglise s'élevait pour lui vers Dieu sansrelâche.	5 Отож, Петра стерегли у в’язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього.
6 Or, la nuit même avant le jour où Hérode devait le faire comparaître, Pierre était endormi entre deuxsoldats; deux chaînes le liaient et, devant la porte, des sentinelles gardaient la prison.	6 Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий двома ланцюгами, спав тієї ночі, між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю.
7 Soudain, l'Ange du Seigneur survint, et le cachot fut inondé de lumière. L'ange frappa Pierre au côtéet le fit lever: "Debout! Vite!" dit-il. Et les chaînes lui tombèrent des mains.	7 Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього.
8 L'ange lui dit alors: "Mets ta ceinture et chausse tes sandales"; ce qu'il fit. Il lui dit encore: "Jette tonmanteau sur tes épaules et suis-moi."	8 Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі.» (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною.»
9 Pierre sortit, et il le suivait; il ne se rendait pas compte que ce fût vrai, ce qui se faisait par l'ange,mais il se figurait avoir une vision.	9 Вийшов Петро й ішов за ним; не знав він, чи це правда, що робив ангел; він думав, що видіння бачить.
10 Ils franchirent ainsi un premier poste de garde, puis un second, et parvinrent à la porte de fer quidonne sur la ville. D'elle-même, elle s'ouvrit devant eux. Ils sortirent, allèrent jusqu'au bout d'une rue, puisbrusquement l'ange le quitta.	10 Минули вони першу варту і другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, й ангел нараз відступив від нього.
11 Alors Pierre, revenant à lui, dit: "Maintenant je sais réellement que le Seigneur a envoyé son Angeet m'a arraché aux mains d'Hérode et à tout ce qu'attendait le peuple des Juifs."	11 Тоді Петро, опритомнівши, мовив: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ.»
12 Et s'étant reconnu, il se rendit à la maison de Marie, mère de Jean, surnommé Marc, où uneassemblée assez nombreuse s'était réunie et priait.	12 Цілком свідомий, він пішов у дім Марії, Матері Йоана, що звався Марком, де досить багато зібрались і молилися.
13 Il heurta le battant du portail, et une servante, nommée Rhodé, vint aux écoutes.	13 Як він постукав у хвіртку брами, вийшла послухати дівчина, на ім’я Рода;
14 Elle reconnut la voix de Pierre et, dans sa joie, au lieu d'ouvrir la porte, elle courut à l'intérieurannoncer que Pierre était là, devant le portail.	14 і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі.
15 On lui dit: "Tu es folle!" mais elle soutenait qu'il en était bien ainsi. "C'est son ange!" dirent-ilsalors.	15 Ті їй сказали: «Ти збожеволіла!» Вона ж таки своє твердила. Тоді вони сказали: «То його ангел.»
16 Pierre cependant continuait à frapper. Quand ils eurent ouvert, ils virent que c'était bien lui et furentsaisis de stupeur.	16 А Петро далі стукав. І відчинили і, побачивши його, нестямилися.
17 Mais il leur fit de la main signe de se taire et leur raconta comment le Seigneur l'avait tiré de laprison. Il ajouta: "Annoncez-le à Jacques et aux frères." Puis il sortit et s'en alla dans un autre endroit.	17 Махнувши їм рукою, щоб мовчали, він докладно оповів їм, як Господь вивів його з в’язниці, і мовив: «Оповістіть це Яковові і братам.» І, вийшовши, пішов у друге місце.
18 Au lever du jour, ce fut grand émoi chez les soldats: qu'était donc devenu Pierre?	18 Коли ж настав день, поміж вояками настала чимала тривога: що воно могло з Петром статись?
19 Hérode l'ayant envoyé chercher sans qu'on le trouvât, ordonna, après interrogatoire des gardes, deles exécuter. Puis de Judée il descendit à Césarée, où il demeura.	19 Ірод послав, щоб його розшукати; та, не знайшовши, вчинив сторожам допит і повелів їх на смерть скарати. Потім він пішов з Юдеї в Кесарію і перебував там.
20 Hérode était en conflit aigu avec les gens de Tyr et de Sidon. D'un commun accord ceux-ci seprésentèrent devant lui et, après avoir gagné Blastus, le chambellan du roi, ils sollicitaient la paix. Leur pays, eneffet, tirait sa subsistance de celui du roi.	20 Ірод був сильно лютий на тирян та сидонян. Ці, змовившись разом, прибули до нього та, притягнувши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, бо край їхній живився із царського.
21 Au jour fixé, Hérode, vêtu de ses habits royaux, prit place sur la tribune et, tandis qu'il lesharanguait,	21 І от призначеного дня Ірод, надягнувши царські шати і сівши на трибуні, держав до них промову.
22 le peuple se mit à crier: "C'est un dieu qui parle, ce n'est pas un homme!"	22 Народ же викрикував: «Це голос Бога, не людини.»
23 Mais à l'instant même, l'Ange du Seigneur le frappa, parce qu'il n'avait pas rendu gloire à Dieu; etrongé de vers, il rendit l'âme.	23 В ту ж саму мить ангел Господній вдарив його за те, що він не віддав Богові слави. Черви пожерли його, і він помер.
24 Cependant la parole de Dieu croissait et se multipliait.	24 А слово Боже росло і множилося.
25 Quant à Barnabé et Saul, après avoir accompli leur ministère à Jérusalem, ils revinrent, ramenantavec eux Jean, surnommé Marc.	25 Варнава ж та Савло, виконавши службу й узявши з собою Йоана, прозваного Марком, повернулися з Єрусалиму.