Livre de Tobit 11

JERUSALEM	Біблія
1 Ils approchaient de Kasérîn, en face de Ninive.	1 Коли вони наблизились до Касеріну, що навпроти Ніневії, Рафаїл сказав до Товії:
2 Raphaël dit: "Tu sais dans quel état nous avons laissé ton père,	2 «Ти знаєш, яким ми лишили твого батька.
3 prenons de l'avance sur ta femme, pour aller préparer la maison, pendant qu'elle arrive avec lesautres."	3 Ходімо швидко попереду твоєї жінки й приготуймо дім, тим часом як вона з іншими йде позаду.»
4 Ils marchèrent tous deux ensemble (il lui avait bien recommandé d'emporter le fiel), et le chien lessuivait.	4 І як пустились наперед обидва разом, Рафаїл сказав до нього: «Візьми з собою жовч.» А й пес біг іззаду з ними.
5 Anna était assise, à surveiller la route par où viendrait son fils.	5 Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син.
6 Elle pressentit que c'était lui, et elle dit au père: "Voici ton fils qui arrive avec son compagnon!"	6 Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що був пішов з ним.»
7 Raphaël dit à Tobie, avant qu'il eût rejoint son père: "Je te garantis que les yeux de ton père vonts'ouvrir.	7 Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються.
8 Tu lui appliqueras sur l'oeil le fiel de poisson: la drogue mordra, et lui tirera des yeux une petite peaublanche. Et ton père cessera d'être aveugle et verra la lumière."	8 Помаж риб’ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло.»
9 La mère courut se jeter au cou de son fils: "Maintenant, disait-elle, je puis mourir, je t'ai revu!" Etelle pleura.	9 Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала.
10 Tobit se leva, il trébuchait, mais il réussit à franchir la porte de la cour. Tobie se dirigea à sarencontre	10 Товит же підвівся і, спотикаючись, вийшов до дверей, що вели надвір.
11 (il portait dans sa main le fiel de poisson). Il lui souffla dans les yeux, et lui dit, en le tenant bien:"Aie confiance, père!" Puis il appliqua la drogue, et la laissa quelque temps,	11 Товія, з риб’ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше.
12 et enfin, de chaque main, il lui ôta une petite peau du coin des yeux.	12 Опісля обома руками зняв з кутків очей більма.
13 Alors son père tomba à son cou	13 А батько кинувся синові на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей.»
14 et il pleura. Il s'écria: "Je te vois, mon fils, lumière de mes yeux!" Et il dit: Béni soit Dieu Béni songrand Nom! Bénis tous ses saints anges! Béni son grand Nom dans tous les siècles!	14 Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне його велике ім’я! Благословенні всі ангели його святії! Нехай його святе ім’я буде над нами! Благословенні всі ангели по всі віки! Бо він, скаравши мене, знову зглянувсь надо мною, і ось я бачу Товію, мого сина.»
15 Parce qu'il m'avait frappé, et qu'il a eu pitié de moi, et que je vois mon fils Tobie! Tobie entra dansla maison, de joie il bénissait Dieu à haute voix. Puis il mit son père au courant: son voyage a bien marché, ilrapporte l'argent; il a épousé Sarra, fille de Ragouël; elle le suit de peu, elle n'est pas loin des portes de Ninive.	15 Тоді ввійшов Товія з радістю й на ввесь свій голос благословляв Бога. Оповів Товія батькові, що його подорож була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії.
16 Tobit partit à la rencontre de sa belle-fille, vers les portes de Ninive, en louant Dieu dans sa joie.Quand les gens de Ninive le virent marcher en se passant de guide, et avancer avec sa vigueur d'autrefois, ilsfurent émerveillés.	16 Тоді Товит, благословивши Бога з радости, вийшов назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. Товит же об’явив прилюдно перед ними, що Бог змилувавсь над ним і відкрив йому очі.
17 Tobit proclama devant eux que Dieu avait eu pitié de lui, et lui avait ouvert les yeux. Enfin Tobitapprocha de Sarra, l'épouse de son fils Tobie, et il la bénit en ces termes: "Sois la bienvenue, ma fille! Béni soitton Dieu de t'avoir fait venir chez nous, ma fille! Béni soit ton père, béni soit mon fils Tobie, et bénie sois-tu, mafille! Sois la bienvenue chez toi, dans la joie et la bénédiction! Entre, ma fille." Ce jour-là fut une fête pour tousles Juifs de Ninive,	17 Опісля підійшов він до Сари, жінки Товії, свого сина, і поблагословив її словами: «Просимо повну здоров’я до господи, дочко! Благословен Бог, що привів тебе до нас, дочко! Благословен твій батько й благословен мій син Товія; благословенна й ти, доню! Ввійди в твою господу, повна здоров’я, радости й благословення! Увійди, доню!»
18 et ses cousins Ahikar et Nadab vinrent partager la joie de Tobit.	18 Того дня настала радість для всіх юдеїв, що були в Ніневії.
	19 Прибули також Ахіяхар і Надав, братаничі Товита, щоб з Товією повеселитись. Сім день тягнулося весілля.