Deuteronomy 21

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Then there shall be found in the land, which the Lord thy God will give thee, the corpse of a man slain, and it is not known who is guilty of the murder,	1 «Коли в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, знайдуть убитого, який лежить у полі, і не знати, хто його вбив,
2 Thy ancients and judges shall go out, and shall measure from the place where the body lieth the distance of every city round about:	2 то нехай твої старші й твої судді вийдуть і зміряють від убитого до міст, що навкруги нього.
3 And the ancients of that city which they shall perceive to be nearer than the rest, shall take a heifer of the herd, that hath not drawn in the yoke, nor ploughed the ground,	3 І як знайдуть найближче до вбитого місто, нехай старші того міста візьмуть ялівку, що її ще не брали до роботи, що не ходила ще в ярмі;
4 And they shall bring her into a rough and stony valley, that never was ploughed, nor sown: and there they shall strike off the head of the heifer:	4 і приведуть старші того міста ялівку над потік, який стало пливе, на місце, де не орано й не сіяно ще ніколи, і там над потоком переломлять ялівці карк.
5 And the priests the sons of Levi shall come, whom the Lord thy God hath chosen to minister to him, and to bless in his name, and that by their word every matter should be decided, and whatsoever is clean or unclean should be judged.	5 Прийдуть також священики, сини Леві; їх Господь, Бог твій, вибрав служити йому і благословити його ім’ям, і од їхнього вироку залежатиме всяка справа й усяка шкода.
6 And the ancients of that city shall come to the person slain, and shall wash their hands over the heifer that was killed in the valley,	6 І всі старші того міста, найближчі до вбитого, умиють руки над ялівкою, якій зламано карк над потоком, і промовлять такими словами:
7 And shall say: Our hands did not shed this blood, nor did our eyes see it.	7 Руки наші не проливали тієї крови, й очі наші не бачили нічого.
8 Be merciful to thy people Israel, whom thou hast redeemed, O Lord, and lay not innocent blood to their charge, in the midst of thy people Israel. And the guilt of blood shall be taken from them:	8 Прости твоєму народові Ізраїлеві, що його ти, Господи, визволив, і не допусти, щоб безвинна кров зосталася посеред твого народу Ізраїля. Так буде спокутувана та кров за них,
9 And thou shalt be free from the innocent's blood, that was shed, when thou shalt have done what the Lord hath commanded thee.	9 та й ти змиєш невинну кров з-посеред тебе, зробивши праведне перед очима Господа.
10 If thou go out to fight against thy enemies, and the Lord thy God deliver them into thy hand, and thou lead them away captives,	10 Як підеш на війну проти твого ворога, й Господь, Бог твій, віддасть його тобі в руки та й ти, забравши його в неволю,
11 And seest in the number of the captives a beautiful woman, and lovest her, and wilt have her to wife,	11 побачиш між полоненими вродливу жінку, яка сподобається тобі, і її візьмеш собі за жінку,
12 Thou shalt bring her into thy house: and she shall shave her hair, and pare her nails,	12 то приведеш її до себе в хату. Нехай вона обстриже собі голову й обітне собі нігті,
13 And shall put off the raiment, wherein she was taken: and shall remain in thy house, and mourn for her father and mother one month: and after that thou shalt go in unto her, and shalt sleep with her, and she shall be thy wife.	13 і скине з себе невільницьку одежу та й, сидячи в твоїй хаті, нехай плаче по своєму батькові й по своїй матері цілий місяць; і тоді можна тобі ввійти до неї й стати її чоловіком, а вона буде тобі за жінку.
14 Rut if afterwards she please thee not, thou shalt let her go free, but thou mayst not sell her for money nor oppress her by might because thou hast humbled her.	14 Коли ж би вона потім тобі не подобалася, то ти її відпустиш вільну; за гроші не маєш права її продати, ані поводитися з нею жорстоко, бо ти позбавив її вінка.
15 If a man have two wives, one beloved, and the other hated, and they have had children by him, and the son of the hated be the firstborn,	15 Як у чоловіка будуть дві жінки, одна улюблена, а друга нелюба, і вони породять йому синів — улюблена й нелюба, — а проте син нелюбої вродиться перший,
16 And he meaneth to divide his substance among his sons: he may not make the son of the beloved the firstborn, and prefer him before the son of the hated.	16 то коли він віддаватиме своє майно синам у спадщині, неможна йому буде об’явити первородним сина улюбленої перед сином нелюбої, справжнім первородним.
17 But he shall acknowledge the son of the hated for the firstborn, and shall give him a double portion of all he hath: for this is the first of his children, and to him are due the first birthrights.	17 Він мусить визнати первородним сина нелюбої і дати йому подвійну пайку з усього, що має; бо він первенець його сили, і йому належиться право первородства.
18 If a man have a stubborn and unruly son, who will not hear the commandments of his father or mother, and being corrected, slighteth obedience:	18 Якщо в когось буде непокірливий і бунтівничий син, що не слухається голосу ні батька, ні матері; і хоч вони напучують його, а він не слухає їх,
19 They shall take him and bring him to the ancients of his city, and to the gate of judgment,	19 тоді батько-мати нехай візьмуть його і припровадять до старійшин міста, до брами своєї оселі,
20 And shall say to them: This our son is rebellious and stubborn, he slighteth hearing our admonitions, he giveth himself to revelling, and to debauchery and banquetings:	20 і скажуть старшим міста: Оцей наш син непокірливий і бунтівничий, він не слухається нашого голосу, гульвіса й п’яниця.
21 The people of the city shall stone him: and he shall die, that you may take away the evil out of the midst of you, and all Israel hearing it may be afraid.	21 Тоді всі люди міста закидають його камінням на смерть. Так викорінюватимеш зло з-поміж себе, і ввесь Ізраїль, почувши те, матиме страх.
22 When a man hath committed a crime for which he is to be punished with death, and being condemned to die is hanged on a gibbet:	22 Як за кимсь буде переступ, гідний смерти, і він буде покараний на смерть, а ти повісиш його на палі,
23 His body shall not remain upon the tree, but shall be buried the same day: for he is accursed of God that hangeth on a tree: and thou shalt not defile thy land, which the Lord thy God shall give thee in possession.	23 то нехай його труп не зостанеться вночі на палі; ти мусиш його поховати того ж дня; бо повішений (на палі) — то прокляття Боже, і ти не опоганюй твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче дати тобі в посідання.»