Рути 1

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 За часів, коли правили судді, настав у краю голод, і один чоловік з Вифлеєму Юдейського пішов жити в Моав-край, сам він, жінка його й двоє його синів.	1 Au temps des Juges, un homme quitta Bethléem de Juda avec sa femme et ses deux fils pour s’installer dans les campagnes de Moab, car il y avait la famine dans le pays.
2 На ім’я чоловікові було Елімелех, жінці ж його Ноема, а двом синам — Махлон та Кілйон; ефратії з Вифлеєму Юдейського. Прибули вони в Моав-край і там зосталися.	2 Cet homme s’appelait Élimélek, sa femme se nommait Noémi, et ses deux fils Mahlon et Kilyon; ils étaient d’Éfrata de Bethléem, en Juda. Ils arrivèrent donc dans les campagnes de Moab et s’y installèrent.
3 Згодом помер Елімелех, чоловік Ноеми, і вона лишилася сама з двома синами.	3 Élimélek, le mari de Noémi, mourut et elle resta là avec ses deux fils.
4 Одружились вони з моавитянками: одній було на ім’я Орпа, а другій — Рута. І жили вони там трохи не 10 років.	4 Ceux-ci se marièrent avec des Moabites; l’une s’appelait Orpa et l’autre Ruth. Ils vécurent ainsi pendant près de 10 ans.
5 Але згодом померли й вони обидва, Махлон і Кілйон, і лишилась вона сама по смерті обох синів і свого чоловіка.	5 Mahlon et Kilyon moururent à leur tour et la femme resta seule, sans fils et sans mari.
6 Тоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моав-краю, бо почула в Моав-краї, що Господь змилосердився над своїм народом і дав йому хліб.	6 Elle prit donc la décision, avec ses belles-filles, de revenir des campagnes de Moab, car elle avait appris que Yahvé avait visité son peuple et lui donnait du pain.
7 От і пустилась вона з того місця, де жила, в дорогу, а з нею обидві її невістки; і йшли вони шляхом назад у Юдейську землю.	7 Elle quitta avec ses belles-filles le lieu où elle habitait, et se mit en route pour retourner au pays de Juda.
8 І сказала Ноема двом своїм невісткам: «Ідіть, повертайтесь кожна до хати своєї матері, і нехай Господь учинить вам ласку, як ви вчинили з померлими й зо мною.	8 Noémi dit alors à ses belles-filles: “Allez, retournez chacune chez votre mère et que le Seigneur, dans sa bonté, vous récompense de la bonté que vous avez eue pour nos morts et pour moi-même.
9 Нехай Господь допоможе вам знайти пристановище, кожній — у господі свого чоловіка.» І поцілувала їх на прощання. Та вони стали плакати вголос	9 Que Yahvé accorde à chacune d’entre vous de trouver un mari avec qui elle vivra en paix.” Mais tandis qu’elle les embrassait, elles lui répondirent tout en larmes:
10 і промовили до неї: «Ні, ми підемо з тобою до твого народу!»	10 “Non! Nous retournerons avec toi vers ton peuple!”
11 Ноема ж сказала: «Вертайтеся, мої доні; навіщо вам іти зо мною?» Хіба в моєму лоні ще є сини, щоб стали вам за чоловіків?	11 Noémi leur dit: “Repartez mes filles. Pourquoi venir avec moi? Est-ce que je peux encore avoir des fils qui deviendraient vos maris?
12 Вертайтесь, мої доні, йдіть; бо я вже стара, годі мені вже думати про чоловіка. Та навіть, якби я й подумала, що маю ще надію, і навіть тієї ночі була з чоловіком і привела на світ синів,	12 Allez, retournez, mes filles. Je suis trop vieille pour me remarier. Et même si je pensais qu’il me reste encore un espoir, si je me disais: Cette nuit je me donnerai à un homme et j’enfanterai encore des fils
13 чи ви могли б ждати, аж поки вони підростуть, та стримуватись і не виходити заміж? Ні, донечки мої! Мені було б вельми гірко задля вас, бо рука Господня проти мене.»	13 auriez-vous la patience d’attendre qu’ils soient grands? Est-ce pour cela que vous renonceriez à vous remarier? Non mes filles, mon amertume est trop lourde à porter pour vous maintenant que la main de Yahvé m’a frappée.”
14 Ті знову зняли лемент і ридали вголос. Орпа поцілувала на прощання свою свекруху, а Рута зосталася з нею.	14 Alors elles poussèrent des cris et pleurèrent de nouveau; puis Orpa embrassa sa belle-mère et repartit vers son peuple, mais Ruth resta attachée à Noémi.
15 Ноема й сказала: «Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до свого бога; вертайсь і ти слідом за братовою.»	15 Celle-ci lui dit: “Regarde, ta belle-sœur est repartie vers son peuple et vers son Dieu. Toi aussi retourne, suis-la.”
16 Але Рута їй відказала: «Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом.	16 Mais Ruth répondit: “N’insiste pas pour que je t’abandonne et que je m’éloigne de toi, car là où tu iras j’irai, là où tu resteras je resterai. Ton peuple sera mon peuple et ton Dieu sera mon Dieu.
17 Де ти помреш, там і я помру, і там буду похована, і, що б Господь не вчинив зо мною, одна смерть розлучить мене з тобою.»	17 Là où tu mourras je mourrai, et là je serai enterrée. Que Yahvé me maudisse et me maudisse encore si ce n’est pas la mort qui nous sépare.”
18 Як же вона побачила, що та вперлася твердо йти за нею, перестала її вмовляти.	18 Noémi cessa d’insister auprès d’elle car elle voyait que Ruth était décidée à l’accompagner.
19 І пішли вони обидві разом, поки не прийшли до Вифлеєму. І як увійшли у Вифлеєм, то все місто з-за них загомоніло, і жінки питали: «Чи не Ноема то?»	19 Elles partirent donc toutes les deux et arrivèrent à Bethléem. Toute la ville était retournée en les voyant arriver: “Est-ce bien Noémi?” s’écriaient les femmes.
20 Вона ж до них: «Не звіть мене Ноема, звіть мене Мара, бо Всемогутній послав на мене велике горе.	20 “Ne m’appelez plus Noémi, répondit-elle, appelez-moi Mara, car le Dieu des Steppes m’a remplie d’amertume.
21 Я вийшла звідсіль повна, а Господь повернув мене з порожніми руками. Навіщо ви звете мене Ноема, коли Господь виступив проти мене, і Всемогутній зробив мене безталанною?»	21 J’étais partie comblée de richesses, et Yahvé me ramène les mains vides. Pourquoi m’appeler encore Noémi alors que Yahvé s’est dressé contre moi et que le Dieu des Steppes m’a rendue malheureuse?”
22 І повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських піль, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.	22 C’est ainsi que Noémi revint, ayant avec elle Ruth la Moabite, sa belle-fille, qui arrivait des champs de Moab. Elles arrivèrent à Bethléem au début de la moisson des orges.