ІІ Корінтян 1

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимотей, Церкві Божій, що в Корінті, з усіма святими в усій Ахаї:	1 Paul, apôtre du Christ Jésus par décision de Dieu, et Timothée, votre frère, saluent l’Église de Dieu qui est à Corinthe et tous les saints qui résident dans la province d’Achaïe.
2 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.	2 Recevez grâce et paix de Dieu notre Père et du Seigneur Jésus Christ.
3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи,	3 Béni soit Dieu, le Père du Christ Jésus notre Seigneur, le Père plein de tendresse, le Dieu de qui vient tout réconfort!
4 що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає.	4 Il nous réconforte quelles que soient nos épreuves, pour qu’à notre tour nous soyons capables de réconforter ceux qui sont éprouvés de quelque manière, à partir du réconfort que nous recevons de Dieu.
5 Бо як маємо в нас надмір Христових страждань, так є в нас через Христа й надмір утішення.	5 Quand les souffrances du Christ retombent sur nous plus abondantes, le réconfort aussi nous vient plus abondant grâce au Christ.
6 Отже, чи то ми терпимо скорботи, то на вашу втіху та спасіння; чи втішаємось, то теж на вашу втіху, що дає вам силу переносити терпеливо ті самі страждання, які й ми терпимо.	6 Donc, si nous sommes dans la détresse, c’est pour votre réconfort et votre salut; et si nous sommes réconfortés, c’est pour votre réconfort: vous en ferez l’expérience quand vous passerez par les mêmes souffrances que nous.
7 Наша на вас надія тверда, бо знаємо, що так само, як ви берете участь у стражданнях, так візьмете й у радощах.	7 Car c’est notre ferme conviction: si vous partagez la souffrance, vous aurez part aussi au réconfort.
8 Ми бо не хочемо, брати, щоб ви не знали про нашу скорботу, яку ми пережили в Азії: ми були над міру й над силу так пригнічені, що не мали вже надії і жити.	8 Frères, nous ne voulons pas vous cacher l’épreuve que nous avons connue en Asie. Elle était telle que nous nous sentions écrasés et ne pensions pas devoir en sortir vivants.
9 Ми, дійсно, мали самі в собі присуд смерти, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих.	9 Mais si nous avons entendu en nous-mêmes cette sentence de mort, c’était pour que nous ne comptions plus désormais sur nous-mêmes, mais sur Dieu qui fait revivre les morts.
10 Він визволив нас від такої смерти, і визволяє далі. Маємо надію, що він ще визволить нас,	10 Il nous a délivrés de ces périls de mort, et il nous en délivrera encore. Puisque nous avons mis en lui notre espérance, il nous délivrera encore
11 якщо й ви допоможете вашою молитвою за нас; щоб за той дар, який нам дається заради великого числа осіб, також багато хто склав подяку за нас.	11 si vous nous aidez de vos prières. Et comme beaucoup lui auront demandé cette grâce, il voudra que tous puissent lui rendre grâces à notre sujet.
12 Слава наша — це свідоцтво нашого сумління, як ми поводились у світі, зокрема щодо вас, — у святості й щирості Божій; не в мудрості тілесній, а в Божій благодаті.	12 Nous avons le droit d’être fiers; notre conscience nous assure que la droiture et la simplicité de Dieu ont guidé tous nos agissements en ce monde, et tout spécialement avec vous. Il n’y avait là aucun calcul humain mais seulement la grâce de Dieu.
13 Бо іншого вам не пишемо, як тільки те, що ви читаєте й розумієте. А надіюся, що зрозумієте це повнотою,	13 Quand nous vous écrivons, ce n’est pour rien d’autre que ce que vous pouvez lire et entendre clairement, et j’espère bien que ce sera clair jusqu’à la fin.
14 як вже зрозуміли нас частинно, що ми — ваша слава, як і ви — наша в день Господа нашого Ісуса Христа.	14 Déjà vous comprenez, au moins en partie, que vous devez être fiers de nous, comme nous aussi serons fiers de vous au Jour du Seigneur Jésus.
15 В оцій то певності хотів я прийти перше до вас, щоб удруге ви мали радість,	15 C’était déjà mon sentiment quand je pensais passer d’abord chez vous, et vous auriez été doublement servis,
16 а потім від вас перейти в Македонію і знову з Македонії прийти до вас, щоб вирядили ви мене в Юдею.	16 car je serais parti de chez vous pour faire le tour de la Macédoine, et je serais repassé chez vous en rentrant de Macédoine; ensuite vous m’auriez mis sur la route pour mon retour en Judée.
17 Хіба я, мавши те на думці, вчинив легковажно? Чи те, що я задумую, задумую лише з людських міркувань так, що в мені одночас перебуває і «Так, Так», і «Ні, Ні»?	17 Ai-je pris cette décision trop vite, sans réfléchir? Ou bien était-ce ma décision, une décision toute humaine où se mêlent du oui et du non?
18 Бог мені свідок, що наше слово до вас не є «Так» і «Ні.»	18 Non, Dieu est témoin que ce que nous vous disons n’est pas oui et non.
19 Бо Син Божий, Ісус Христос, що його ми вам проповідували — я, Сильван і Тимотей, — не був «Так» і «Ні»; в ньому лише «Так» було.	19 D’ailleurs vous ne trouverez pas du oui et du non dans le Fils de Dieu, Jésus Christ, tel que nous vous l’avons annoncé, Timothée et Silvain et moi-même. Tout en lui a été oui,
20 Скільки бо обітниць Божих у ньому — «Так», і тому через нього «Амінь» Богові на славу через нас.	20 et grâce à lui toutes les promesses de Dieu sont devenues un oui. Aussi bien nous disons Amen! Oui! pour rendre gloire à Dieu par lui.
21 Той же, хто утверджує нас з вами во Христі і хто помазав нас, то Бог,	21 Dieu lui-même nous a rendus fermes, et vous aussi, pour le service du Christ, quand nous avons reçu l’onction,
22 який поклав на нас свою печать і дав у наші серця завдаток Духа.	22 quand il nous a marqués de son sceau et a déposé en nos cœurs un premier acompte de l’Esprit.
23 А я прикликаю свідком Бога на мою душу, що я, щадивши вас, не прийшов більше в Корінт.	23 Donc, si j’ai renoncé à venir à Corinthe, ç’a été seulement pour vous épargner, et j’en prends Dieu à témoin.
24 Не начебто ми панували над вашою вірою, але ми хочемо співпрацювати — вам на радість; бо ви щодо віри стоїте міцно.	24 Car je ne cherche pas à être un dictateur de la foi, je veux seulement vous apporter la joie. La foi, vous l’avez.