Livre de la Genèse 47

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Alors Joseph vint prévenir le Pharaon: “Mon père et mes frères, lui dit-il, sont arrivés du pays de Canaan avec leur petit et leur gros bétail, et tout ce qui leur appartient. Ils sont au pays de Gossen.”	1 Отож Йосиф пішов і повідомив фараона: Мій батько, каже, і мої брати зо своїми вівцями й зо своїм товаром та зо всім, що мають, прибули з Ханаан-краю, і ось вони в Гошен-землі.
2 Joseph prit cinq de ses frères et les conduisit devant le Pharaon.	2 Та й узяв він п’ятьох чоловіків з-поміж своїх братів і появив їх фараонові.
3 Pharaon dit à ses frères: “Que faites-vous?” Ils répondirent au Pharaon: “Tes serviteurs élèvent du petit bétail, nous le faisons comme le faisaient nos pères.”	3 А фараон спитав його братів: Коло чого ж ви пораєтеся? Вони й відповіли фараонові: Скотарі — раби твої, так ми, як і наші батьки.
4 Ils firent cette demande au Pharaon: “Nous sommes venus pour habiter dans ce pays, car il n’y a plus de pâturages pour le troupeau de tes serviteurs, tellement la famine est grande au pays de Canaan. Tes serviteurs pourront-ils s’installer maintenant au pays de Gossen?”	4 Далі вони кажуть до фараона: Ми прийшли побути в цьому краю, бо немає пасовиська вівцям твоїх рабів, тяжкий бо голод у Ханаан-краю. Тож дозволь рабам твоїм оселитися в Гошен-землі.
5 Le Pharaon dit alors à Joseph: “Ton père et tes frères sont venus me trouver.	5 На те сказав фараон до Йосифа: Твій батько і твої брати прибули до тебе.
6 Le pays d’Égypte est à ta disposition; installe ton père et tes frères dans le meilleur endroit du pays. Qu’ils habitent au pays de Gossen, et si tu sais qu’il y a parmi eux des hommes de valeur, tu les prendras comme chefs de mes propres troupeaux.”	6 Єгипетська країна перед тобою. На найліпшій землі осели батька твого і твоїх братів. Нехай оселяться в Гошен-землі. А як знаєш, що між ними є які здібні люди, то настанови їх наглядачами над моїми стадами.
7 Joseph fit donc venir son père Jacob; il le présenta au Pharaon et Jacob salua le Pharaon.	7 Тоді привів Йосиф Якова, свого батька, і появив його фараонові, та й Яків привітав фараона.
8 Le Pharaon demanda à Jacob: “Quel est ton âge?”	8 Фараон же спитав Якова: Скільки років життя твого?
9 Jacob répondit au Pharaon: “J’en suis à la cent trentième année de ma vie errante, mais je n’ai pas atteint le grand âge de mes pères, qui étaient nomades comme moi. Ma vie a été courte et malheureuse.”	9 А Яків відповів фараонові: Час кочування мого — сто тридцять років. Мало їх і важкі були вони — роки мого життя; не досягли вони числа літ моїх батьків.
10 Jacob salua de nouveau le Pharaon et se retira de devant lui.	10 І знову благословив Яків фараона та й відійшов з-перед фараонового обличчя.
11 Joseph installa donc son père et ses frères, il leur donna des terres au pays d’Égypte, dans le meilleur endroit, dans la terre de Ramsès, comme l’avait ordonné le Pharaon.	11 Та й так Йосиф оселив свого батька і своїх братів і дав їм посілість в Єгипетській країні, в найкращій околиці, в землі Рамсес, як повелів був фараон.
12 Joseph se chargea de nourrir son père et ses frères, ainsi que toute la famille de son père; il leur donna du pain selon le nombre des enfants.	12 Наділив Йосиф і хлібом свого батька й своїх братів і всю родину свого батька, відповідно до числа людей.
13 Il n’y avait plus de pain sur toute la terre, tellement la famine était grande. Le pays d’Égypte et le pays de Canaan étaient épuisés par cette famine.	13 В усій країні не було хліба, бо настав вельми тяжкий голод, так що й Єгипетська країна й Ханаан-край умлівали від голоднечі.
14 Alors Joseph rassembla tout l’argent que donnaient les Égyptiens et les Cananéens lorsqu’ils venaient acheter du blé. Et Joseph fit rentrer cet argent dans le palais du Pharaon.	14 Йосиф же зібрав усі гроші, які були в Єгипетській країні та в Ханаан-краю за збіжжя, що його купували люди, й заніс ті гроші в палату фараона.
15 Mais bientôt il n’y eut plus d’argent, ni en Égypte, ni en Canaan. Tous les Égyptiens vinrent donc trouver Joseph: “Donne-nous du pain, lui dirent-ils, même si nous n’avons plus d’argent. Faut-il donc que nous mourions sous tes yeux?”	15 Коли гроші були вже витрачені в Єгипетській країні й у Ханаан-краю, тоді прийшли всі єгиптяни до Йосифа та й кажуть: Дай нам хліба! Чого це ми маємо вмирати перед тобою? Скінчились бо наші гроші.
16 Joseph leur répondit: “Si vous n’avez plus d’argent, donnez-moi vos troupeaux et je vous donnerai du pain en échange.”	16 А Йосиф каже: Приженіть вашу худобу, і я дам вам хліба за вашу худобу, коли не стало грошей.
17 Ils amenèrent donc leurs troupeaux à Joseph, et Joseph leur donna du pain en échange des chevaux, des troupeaux de petit et gros bétail et même des ânes. Il leur fournit des aliments cette année-là au prix de tous leurs troupeaux.	17 І вони стали приганяти до Йосифа свою худобу, а він давав їм хліб за коней, овець, волів та за ослів, і так прохарчовував їх хлібом за всю їхню худобу в тому році.
18 À la fin de cette année-là, ils vinrent de nouveau le trouver et lui dirent: “Mon seigneur sait bien que nous n’avons plus d’argent et que nos troupeaux appartiennent maintenant à mon seigneur. Nous n’avons plus à lui offrir que nos corps et nos champs.	18 Коли ж минув рік, вони прийшли до нього наступного року та й кажуть йому: Не будемо таїти від нашого владики, що й грошам кінець і скотина наша в нашого володаря. Не зосталось для нашого владики вже аж нічого, як тільки наші тіла й наші землі.
19 Devons-nous donc maintenant mourir sous tes yeux, nous et nos champs? Donne-nous du pain en échange de nos corps et de nos champs. Nous serons, nous et nos champs, les esclaves du Pharaon. Donne-nous du grain pour que nous restions en vie; sinon, nous allons mourir et nos champs retourneront en friche.”	19 Чого ж нам гинути перед очима в тебе, нам і землі нашій? Купуй нас і нашу землю за збіжжя, то й будемо ми й наша земля фараонові підневільними. Дай тільки нам насіння на засів, і будемо ми жити, не помремо, та й земля наша не спустошиться.
20 Ainsi Joseph acquit tous les champs d’Égypte pour le compte du Pharaon, car les Égyptiens vendaient tous leurs champs, tellement la famine pesait sur eux. Tout le pays devint ainsi la propriété du Pharaon.	20 Тож закупив Йосиф для фараона всю Єгипетську землю, бо кожний з єгиптян продали своє поле фараонові, тому що притиснув їх голод. Отак уся земля стала фараоновою.
21 Quant au peuple, il fut réduit en esclavage dans tout le pays d’Égypte.	21 А людей переселив у міста від одного до другого кінця Єгипту.
22 Cependant Joseph ne reprit pas aux prêtres leurs terres, car il y avait une loi du Pharaon en leur faveur, et d’après cette loi, le Pharaon devait assurer la nourriture des prêtres. C’est pourquoi ils ne vendirent pas les champs qui leur appartenaient.	22 Тільки землі жерців він не закупив, бо жерці мали приділ від фараона й живилися з того свого приділу, що його давав їм фараон; тому то вони й не продали своєї землі.
23 Joseph dit alors au peuple: “Je vous ai achetés aujourd’hui, vous et vos champs, pour le Pharaon. Voici donc du grain pour vous, vous ensemencerez vos champs.	23 Тоді Йосиф сказав народові: Оце купив я нині вас і вашу землю для фараона. Ось вам насіння: засівайте землю;
24 Quand viendra le temps de la récolte, vous donnerez un cinquième de cette récolte au Pharaon, et les quatre autres parts vous resteront pour ensemencer vos champs, et pour vous nourrir, vous et tous ceux de votre maison.”	24 а під час збору п’ятину будете давати фараонові, чотири ж частини будуть для вас на засів поля та на прожиток, вам і родинам вашим.
25 Ils répondirent: “Grâce à toi nous allons vivre! Puissions-nous trouver grâce aux yeux de mon seigneur: nous serons les esclaves du Pharaon!”	25 А вони відповіли: Ти врятував життя нам! Ми знайшли ласку в очах нашого владики; будемо рабами фараонові.
26 Joseph établit donc un impôt sur les champs d’Égypte et, maintenant encore, un cinquième de la récolte est remis au Pharaon. Seuls les champs des prêtres ne devinrent pas propriété du Pharaon.	26 Отож установив Йосиф такий закон на землю в Єгипті, який має силу й досі: п’ятину прибутків давати фараонові, тільки земля жерців не стала фараоновою.
27 Les Israélites habitèrent en Égypte sur les terres de Gossen. Ils en prirent possession, ils s’y développèrent et se multiplièrent beaucoup.	27 Отже ізраїльтяни осілися в Єгипетській країні, в землі Гошен. Вони придбали там посілості, були плідні і множилися вельми.
28 Jacob vécut 17 ans en Égypte. Le total des années de Jacob fut de 147 ans.	28 Яків прожив ще в Єгипетській країні сімнадцять років, віку ж його життя було сто сорок і сім років.
29 Quand Israël sentit que sa mort était proche, il appela son fils Joseph et lui dit: “Si j’ai trouvé grâce à tes yeux, mets ta main sous ma cuisse et promets-moi de ne pas m’enterrer en Égypte, je reconnaîtrai là ta bonté et ta fidélité.	29 А коли прийшов час Ізраїлеві вмирати, то прикликав він свого сина Йосифа й каже до нього: Як я знайшов ласку в твоїх очах, поклади, будь ласка, твою руку під моє стегно та приречи вчинити мені ласку й вірність: не ховай мене в Єгипті;
30 Lorsque je me serai couché avec mes pères, tu m’emporteras d’Égypte et tu m’enterreras dans la tombe de mes pères.” Joseph répondit: “Je ferai ce que tu me demandes.”	30 бо хочу лежати з моїми батьками. Ти винесеш мене з Єгипту й поховаєш у їхній гробниці. Він же відповів: Зроблю по твоєму слову!
31 Israël lui dit: “Jure-le moi!” Il le lui jura, et Israël s’inclina devant lui, au chevet de son lit.	31 Тоді Яків каже: Клянись мені! І той поклявся йому. Тоді приклонивсь Ізраїль до узголов’я свого ліжка.