Evangelio di Santo Matteo 27

BIBBIA VOLGARE	Біблія
1 Ma fatto che fu giorno, li principi de' sacerdoti e li antiqui del popolo feceno il consiglio contra di Iesù, per darli morte.	1 Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.
2 E legoronlo per menarlo a Ponzio Pilato, rettore.	2 І зв’язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.
3 Allora avvedendosi Iuda, che l' avea tradito e ch' era dannato, vedendo il male che aveva fatto, riportò li trenta denari d'argento alli principi dei sacerdoti e alli antiqui del popolo.	3 Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.
4 E disse a loro: io ho peccato, tradendo il sangue giusto. E loro dissero che v'abbiamo a fare noi? Tu te 'l vederai.	4 «Згрішив я», — сказав, — «видавши кров невинну.» Ті ж відповіли: «Що нам до того? Ти побачиш!»
5 Ed egli allora gittò li denari nel tempio; e partissi, e impiccossi con uno capestro.	5 Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.
6 Allora li principi de' sacerdoti preseno quelli denari, e dissero: non è lecito a noi di ponergli nella cassa, imperò ch' è prezzo di sangue.	6 Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: «Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.»
7 Ma fecero il consiglio, e comprorono di quelli denari uno campo di terra, per sepoltura de' peregrini.	7 Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.
8 E per questo è chiamato quello campo ACELDAMA, cioè campo di sangue, insino al giorno d'oggi.	8 Тому це поле й досі зветься Полем Крови.
9 E allora si adempì quello che avea detto il profeta Ieremia: egli preseno li trenta denari d'argento, prezzo dell' apprezzato, il qual a sè apprezzarono li figliuoli d'Israel;	9 Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,
10 e dettero quel prezzo in campo della terra, sì come ordinò a me il Signore.	10 і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.»
11 E Iesù stava dinanzi al rettore; e addomandando Pilato, li disse: se' tu re de' Iudei? Disse a lui Iesù tu l' hai detto.	11 Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: «Ти цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти кажеш.»
12 Ed essendo accusato dagli antiqui del popepolo, e da' principi de' sacerdoti, nulla rispose.	12 Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.
13 Allora disse Pilato: non odi tu, quanti testimonii dicono contra di te?	13 Тоді Пилат каже до нього: «Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?»
14 E Iesù non rispose parola; onde molto si maravigliò Pilato.	14 А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.
15 Era usanza per lo giorno solenne (della pasqua), che soleva la signoria donare al popolo uno prigione, qualunque volevano.	15 На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли.
16 Era allora in prigione uno uomo che avea nome Barabba, il quale era omicida e ladro.	16 Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва.
17 E radunati che furono li Judei, disse a loro Pilato qual volete voi ch' io vi lasci? o Barabba, o Jesù ch' è chiamato Cristo?	17 А коли вони зібралися, Пилат каже до них: «Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?»
18 Perchè Pilato sapeva che per invidia l' avevano tradito.	18 Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.
19 Sedendo Pilato per il tribunale (in sedia), mandogli a dire la moglie: tu non hai a fare nulla di questo uomo giusto; e io ho sostenuto in visione per lui molta pena.	19 І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.»
20 Allora li principi de' sacerdoti e li antiqui mandorono a dire al popolo, che chiamasseno Barabba, e uccidesseno Cristo.	20 Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.
21 Rispose allora Pilato, e disse: quale volete ch' io vi lasci di questi due? Ed egli dissero: Barabba.	21 Заговорив правитель і сказав їм: «Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?» Ті відповіли: «Варавву.»
22 Disse allora Pilato: che farò io di Jesù che è chiamato Cristo?	22 Каже до них Пилат: «А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?» Усі відповіли: «Нехай буде розіп’ятий!»
23 Dissero tutti: sia crocifisso. Disse a loro Pilato: che male ha egli fatto? Ma quegli pure gridavano: sia crocifisso.	23 Спитав він: «Що злого вчинив він?» Вони ж ще більше заходилися кричати: «Нехай буде розіп’ятий!»
24 Vedendo Pilato, che non giovava nulla il suo dire, anzi più rumore facevano, fecesi dare l'acqua alle mani, e lavossi dinanzi al popolo, e disse: io sono innocente del sangue di questo giusto, e voi il vedete.	24 Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите.»
25 Rispose l'università del popolo, e disse: il sangue suo sia sopra di noi, e sopra li figliuoli nostri.	25 Увесь же народ відповів, кажучи: «Кров його на нас і на наших дітях!»
26 Allora Pilato lasciò a loro Barabba; e detteli Jesù, tutto flagellato, acciò che (egli stessi) il crucifigessero.	26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття.
27 Allora li cavalieri di Pilato presero Jesù, e menoronlo nel luogo dove si davano le sentenze, e con loro radunorono tutta la famiglia.	27 Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту
28 E spoglioronlo della sua vestimenta, e puosenli indosso una vestimenta di porpora.	28 і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ
29 E puosongli in capo una corona di spini, e una canna nella mano diritta; e inginocchiavansi dinanzi a lui, e dicevano schernendolo: Dio ti salvi, re de' Judei.	29 і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: «Радуйся, царю юдейський!»
30 E sputavangli adosso, e percotevangli con la canna nel suo capo.	30 І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.
31 E poi che l'ebbeno schernito, li trasseno quello vestimento; e remisongli le vestimenta sue, e menoronlo a crucifigerlo.	31 А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття.
32 E menandolo, trovorono uno uomo che aveva nome Simone, Cireneo, (il quale veniva dalla villa); il quale egli preseno, e puosongli adosso la croce che portava adosso Jesù,	32 Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його.
33 insino che giungessero a quel luogo che si dice Golgota, il qual è nel monte Calvario.	33 Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати «Череп-місце»,
34 E dettonli bevere vino mescolato con fiele; e gustandolo, non volse bevere.	34 дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.
35 E poi che l' ebbero crucifisso, divisero le sue vestimenta, mettendo le sorti, acciò che si adempisse quello che avea detto il profeta: (allora) divisero le mie vestimenta, e sopra di esse posero le sorti.	35 Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.
36 Sedevano, e guardavanlo.	36 А потім сіли, щоб його стерегти там.
37 E poseno sopra il suo capo la cagione perchè l'avevano crucifisso, dicendo: QUESTO È JESU NAZARENO RE DE' Iudei.	37 Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: «Це Ісус — Цар Юдейський.»
38 E crucifissero con lui due ladroni, l'uno dal lato manco, e l'altro dal lato diritto.	38 Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
39 E molti che passavano innanzi a lui, il biastemavano, e menavano il capo.	39 Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,
40 E dicevano: va, tu che dicevi di distruggere il tempio di Dio, e in tre giorni lo dovevi rifare, salva te medesimo; e se tu sei figliuolo di Dio, discendi della croce.	40 кажучи: «Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!»
41 E simigliantemente li principi de' sacerdoti, e li Scribi con li antiqui del popolo, lo schernivano dicendo:	41 Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:
42 Gli altri ha fatto salvi, e sè medesimo non può salvare; e se è re d' Israel, discenda della croce, e crederemogli.	42 «Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.
43 S'egli ha confidanza in Dio, liberilo Iddio s'egli vuole; imperò che disse, ch' era figliuolo di Dio.	43 Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.»
44 E quel medesimo, il ladrone ch' era allato lui, l'improbava.	44 Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його.
45 E in su l'ora di sesta tutto l'universo diventò tenebroso, e durò insino all'ora di nona.	45 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години.
46 E circa l'ora di nona mandò Jesù una grande voce, e disse: ELI, ELI, LAMMA SABACTANI? cioè: Dio mio, Dio mio, perchè m' hai abbandonato?	46 А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»
47 E molti che erano lì, dicevano: questo chiama Elia. (Stiamo a vedere, se viene per liberarlo).	47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він Іллю кличе».
48 E incontinente corse uno, e prese una spugna sopra una canna, e detteli con essa bevere [aceto].	48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.
49 E anche alquanti dicevano: lasciate stare, ora vediamo se Elia verrà per liberarlo.	49 Інші ж казали: «Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.»
50 E Jesù un' altra volta gridò ad alta voce, e (disse: Padre nelle tue mani raccomando lo spirito mio, e cosî dicendo) spirò fuori lo spirito.	50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.
51 Allora il velo del tempio si divise in due parti, dal capo insino al piede, e tutta la terra si commosse, e le pietre si aperseno.	51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;
52 E aperti sono li monumenti; e molti corpi di santi, ch' erano morti, suscitorono,	52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,
53 e uscirono de' monumenti; li quali dopo la sua resurrezione vennero nella città santa, e apparirono a molti.	53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились.
54 Ma Centurione, e quelli ch' erano con lui, che guardavano Jesù, veduto il terremoto e quelle altre cose, dubitorono molto, e dissero: veramente questo era figliuolo di Dio.	54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!»
55 Erano ivi molte femine, che stavano dalla lunga, le quali avevano seguitato Jesù insino da Galilea, servendolo.	55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:
56 Infra quelle era Maria Maddalena, e Maria di Jacobo e di Josef madre, e la madre delli figliuoli di Zebedeo.	56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.
57 Ed essendo fatto sera, uno uomo ricco da Arimatea, il quale avea nome Josef, il quale era discepolo di Jesù,	57 Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;
58 andò a Pilato, e domando'li il corpo di Jesù. Allora Pilato comandò gli fosse dato.	58 Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.
59 E preso ch' ebbe Josef il corpo di Jesù, involtollo in uno lenzuolo nuovo.	59 Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й
60 E puoselo in uno monumento nuovo, il quale era stato tagliato in una pietra; e di sopra la porta del monumento gli puose uno grande sasso, e partissi.	60 поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.
61 Era ivi Maria Maddalena, e l'altra Maria, che sedevano a lato al sepolcro.	61 А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.
62 E l'altro giorno radunoronsi insieme li prìncipi de' sacerdoti e Farisei, e andorono da Pilato.	62 На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:
63 E dissero: signore, noi ci siamo ricordati che quell' ingannatore, quando egli viveva, disse che dopo tre giorni egli resusciterebbe.	63 «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.
64 Comanda adunque che il sepolcro sia guardato insino al terzo giorno, acciò che non vengano li discepoli suoi, e l'involasseno, e poi dicessero al popolo, ch' egli è resuscitato da morte; imperò che sarebbe l'ultimo errore peggiore che il primo.	64 Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.»
65 Disse Pilato: tollete le guardie, e guardatelo.	65 Пилат каже до них: «Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.»
66 Ed egli andorono (con le guardie) al sepolcro, e sigilloronlo, e li puosero le guardie.	66 Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.