Hebrews 8

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 Now the main point in the things that have been stated is this: that we have so great a High Priest, who is seated at the right hand of the throne of Majesty in the heavens,	1 Головна ж річ нашої бесіди та, що ми маємо такого архиєрея, який возсів на небі по правиці престола Величі,
2 who is the minister of holy things, and of the true tabernacle, which was established by the Lord, not by man.	2 служителя святині й справжнього намету, що його Господь спорудив, не чоловік.
3 For every high priest is appointed to offer gifts and sacrifices. Therefore, it is necessary for him also to have something to offer.	3 Усякий бо архиєрей настановляється на те, щоб приносити дари й жертви: ось чому й він мусить щось мати, щоб принести.
4 And so, if he were upon the earth, he would not be a priest, since there would be others to offer gifts according to the law,	4 Тож якби був на землі, він не був би навіть священиком, бо є вже інші священики, які приносять дари за законом
5 gifts which serve as mere examples and shadows of the heavenly things. And so it was answered to Moses, when he was about to complete the tabernacle: “See to it,” he said, “that you make everything according to the example which was revealed to you on the mountain.”	5 та служать образу й тіні небесної святині згідно зо словом, як про те повчив Господь Мойсея заздалегідь, коли той збирався будувати намет: «Гляди, — мовив, — зроби все за зразком, який тобі був показаний на горі.»
6 But now he has been granted a better ministry, so much so that he is also the Mediator of a better testament, which has been confirmed by better promises.	6 Тепер же Христос осягнув остільки вищого служіння, оскільки він посередник кращого завіту, що заснований на кращих обітницях.
7 For if the former one had been entirely without fault, then a place certainly would not have been sought for a subsequent one.	7 Коли б же той перший завіт був бездоганний, то не було б місця для другого.
8 For, finding fault with them, he says: “Behold, the days shall arrive, says the Lord, when I will consummate a New Testament over the house of Israel and the house of Judah,	8 Бо Господь, докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, мовить Господь, і я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди новий завіт:
9 not according to the testament which I made with their fathers, on the day when I took them by the hand, so that I might lead them away from the land of Egypt. For they did not remain in my testament, and so I disregarded them, says the Lord.	9 не за завітом, що я уклав був з їхніми батьками в день, коли я вхопив їх був за руку, щоб вивести з Єгипетської землі. А що вони при моїм завіті не зосталися, то і я їх занехаяв», — говорить Господь.
10 For this is the testament which I will set before the house of Israel, after those days, says the Lord. I will instill my laws in their minds, and I will inscribe my laws on their hearts. And so, I will be their God, and they shall be my people.	10 Ось той союз, що я заключу з домом Ізраїля: «По тих днях, каже Господь, я, поклавши мої закони їм в ум, напишу їх у них на серці й буду їм Богом, а вони будуть моїм народом.
11 And they will not teach, each one his neighbor, and each one his brother, saying: ‘Know the Lord.’ For all shall know me, from the least, even to the greatest of them.	11 Ніхто не матиме потреби навчати свого співгромадянина, ніхто свого брата, кажучи: Пізнай Господа! Усі бо вони, від найменшого й до найбільшого, будуть мене знати.
12 For I will forgive their iniquities, and I will no longer remember their sins.”	12 Я бо буду милостив супроти їхньої несправедливосте, і їхніх гріхів не буду згадувати більше.»
13 Now in saying something new, he has made the former old. But that which decays and grows old is close to passing away.	13 А коли каже «новий», то об’являє перший старим. А що передавнене й застаріле — те близько заникнення.